УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Війни не уникнути? НАТО активно готується до протистояння з Росією. Що вже зроблено та планується, як це допоможе Україні

5 хвилин
222,5 т.
Війни не уникнути? НАТО активно готується до протистояння з Росією. Що вже зроблено та планується, як це допоможе Україні

Повномасштабна війна в Україні змінила світогляд західних країн. На тлі потенційної загрози з боку Росії держави-члени НАТО почали готуватися до можливого військового зіткнення й усвідомили потребу значних інвестицій в оборону.

2023 рік став "зоряною годиною" для Північноатлантичного альянсу, який ще два-три роки тому, здавалося, поступово втрачав сенс свого існування. В Альянс вступила Фінляндія, на черзі – Швеція. У середині року було створено Раду Україна – НАТО. Бурхливо пішов процес перекидання військ та нової техніки по всьому периметру кордонів із Росією – на сході, півдні та півночі.

Кремль обіцяє НАТО "адекватні відповіді". Зокрема, у вигляді формування та посилення двох нових військових округів – Ленінградського та Московського.

Про те, як Північноатлантичний альянс готується до війни з Росією, – у матеріалі OBOZ.UA.

Усвідомлення неминучості війни все більше

Загрозу з боку Росії традиційно серйозно сприймають у країнах Балтії. До них вже приєдналися в Польщі та Німеччині.

Глава польського Бюро національної безпеки Яцек Севера каже, що вторгнення РФ на територію країн Альянсу більш аніж можливе. Він посилається на американських фахівців, які говорять, що Москва може відновити сили протягом найближчих років, бо російська військова промисловість працює в три зміни.

До збройного конфлікту закликають готуватися якомога швидше та активніше і в Німеччині. Країна, яка спочатку повномасштабної війни вагалась, чи постачати зброю Україні, тепер запускає свою військову машину на максимум. Очільник міноборони Німеччини Борис Пісторіус каже, що Росія може напасти упродовж 5-8 років, а то й швидше. За цей час Європа має надолужити згаяне та підготувати армію, суспільство та ОПК до війни.

НАТО наближається зі сходу, півдня та півночі

Путін вступив у війну проти України та хотів, щоб було менше НАТО, а отримав усе навпаки. Сил Альянсу біля кордонів з Росією стало набагато більше. У 2023-му членство отримала Фінляндія, очікує на вступ і країна-кандидатка Швеція, а поки вона бере участь у всіх засіданнях НАТО. За рахунок лише Фінляндії НАТО помітно розширило "лінію зіткнення" з Росією (сухопутний кордон двох країн становить приблизно 1300 км).

Так звана передова присутність НАТО, як зазначається на сайті Альянсу, зараз включає "вісім багатонаціональних бойових груп".

У Східній та Центральній Європі, а також у країнах Балтії розгорнуто формування збройних сил позарегіональних держав НАТО.

Колись дружня РФ Болгарія планує розмістити військову базу НАТО на своїй території. Вона буде готова до 2025 року. Тепер Альянс отримає ще один важливий пункт доступу до Чорного моря. Крім того, кількість солдатів НАТО, розміщених у країні, буде збільшена до 5 тис.

НАТО посилило присутність військ на східному фланзі. Присутність Альянсу зросла в Болгарії, Естонії, Угорщині, Латвії, Литві, Польщі, Румунії та Словаччині. У цих державах створюються нові багатонаціональні батальйонні тактичні групи. Туди держави-члени спрямували кораблі та літаки для оборони територій – від Балтійського до Чорного моря.

Альянс посилює й напрямки Крайньої Півночі. Десятки військових баз Фінляндії та найближчим часом Швеції отримають нове життя, техніку та додаткові війська.

Взимку 2024 року НАТО проведе найбільші бойові навчання з часів Холодної війни. У Steadfast Defender буде задіяно 500-700 повітряних бойових місій, понад 50 кораблів та близько 41 000 військовослужбовців. Проходитимуть вони від країн Балтії і до Польщі та Німеччини, де, за словами голови військового комітету Альянсу Роба Бауера, найімовірніше, РФ може завдати удару.

Секретні плани та український досвід

Одним із ключових рішень саміту-2023 Альянсу стало ухвалення "регіональних оборонних планів нового покоління", покликаних "значно підвищити узгодженість планування колективної оборони НАТО".

Розробили в Альянсі і перші засекречені плани регіональної оборони. Погодили їх під час саміту у Вільнюсі. Секретний документ на понад 4,4 тисячі сторінок містить чіткі вказівки для членів Альянсу, як діяти у разі загострення на кордонах блоку. Головна мета – стримувати загрози з боку Москви та терористичних угруповань. В основі натовських планів – український досвід у війні проти РФ.

Союзники домовилися збільшити кількість професійних військовослужбовців швидкого реагування з 40 до 300 тисяч, які у разі нападу зможуть одразу долучитися до бойових дій. 100 тисяч солдатів перебуватимуть у стані повної бойової готовності, ще 200 тисяч – розташують у місцях дислокації.

Бюджет значно зріс

"Більше НАТО" стало і з фінансового погляду. Російське повномасштабне вторгнення згуртувало членів, які раніше по-різному ставилися до нарощування військових бюджетів.

Держави-учасниці Альянсу погодили цивільний та військовий бюджети НАТО на 2024 рік, збільшивши їх на 18,2% та 12% відповідно. Цивільний бюджет (фінансування штаб-квартири та інші подібні витрати) встановлено на рівні €438,1 млн, а військовий – на рівні €2,03 млрд.

Важливо й те, що на саміті у Вільнюсі країни НАТО юридично зобов'язалися вивести свої оборонні витрати на рівень понад 2% ВВП (і не менше 20% цієї суми витрачати на нову військову техніку, дослідження та розробки).

Але в Альянсі наголошують, що навіть такі відсоткові показники не є гарантією того, що кошти витратять ефективно. Для порівняння, у 2014 році 2% від ВВП на оборону витратили три держави Альянсу, 2022-го – сім, а 2023-го – 11. Такі рішення свідчать про рішучість держав-членів реально розпочати процес зміцнення оборони.

Росія вимушена реагувати

Україна вже має зиск з того, що НАТО розпочало активніше розміщати свої війська поблизу російських кордонів. РФ вимушена створювати нові військові округи та збільшувати присутність військ на кордонах з країнами Альянсу. Що означає розтягування людських та технічних ресурсів, з якими Кремль і так має проблеми через війну проти України. А реагувати все одно потрібно. Тому міністерство оборони агресора анонсувало створення двох нових військових округів – Московського та Ленінградського, а також армійського корпусу в Карелії, що грає на руку Україні, адже так чи інакше відтягує великі російські військові сили подалі від нас.

Позитивні зміни є, але цього поки замало

"Україна поки не член Альянсу, тому диктувати їм політику стосовно протидії з РФ ми не можемо. Але з іншого боку, Україна сьогодні протистоїть російській армії, яка готувалася воювати з усім НАТО, та захищає ті ж таки країни Альянсу" – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.

"Фактично ми вже майже третій рік воюємо замість НАТО і, звичайно, хочемо, щоб блок був більш сильним та активніше допомагав Україні у протистоянні з Росією. Так, після початку повномасштабної війни організація зробила серйозні висновки з агресії Кремля. Альянс вважає Росію своїм противником та розуміє, що війна між ними більш аніж можлива. При цьому вони зрозуміли, що не готові до неї. Та, на мій погляд, поки ці висновки все ж не кардинальні. З одного боку, значно збільшено військовий бюджет, але техніки, боєприпасів та військ все ще не вистачає, аби реально перемогти Росію.

НАТО поки не збирається включати на максимум свої можливості для підтримки України. Адже якби це було, то обіцяний мільйон боєприпасів ми б таки отримали, а цього не сталося. А от Росія свої отримала від КНДР та Ірану. Я вважаю, що це через брак аналітичного розуміння реальності загроз. Лише на останній зустрічі на рівні міністрів країн-членів Альянсу генсек НАТО Столтенберг нарешті визначив правильні пріоритети: на першому місці – Україна, далі Балкани та Близький Схід. Будемо сподіватися, що політична підтримка найближчим часом переросте у щось більш реальне – військову техніку, технології та інше, що допоможе перемогти Росію на фронті", – зазначив Олександр Левченко.