Били по голові: український захисник розповів, як у Росії знущалися з полонених, які писали листи своїм родинам. Відео

За понад три роки в російському полоні військовий Юрій Фотіков з Чернівців написав рідним чотири листи, з яких дійшло лише два. Писати дозволяли тільки російською мовою, а написане суворо цензурували. Під час показової процедури написання листів українських військовополонених жорстоко били.

Про це звільнений з полону військовослужбовець розповів "Супільному". За його словами, на вимогу росіян у листах вказував лише те, що не було заборонено, й обовʼязково російською мовою.

Писати можна лише про позитив

Полоненим дозволяли писати в листах до рідних лише про позитив.

"Ми писали здебільшого про позитив – годують, миють, вигулюють, оптимальний і стабільний стан здоровʼя", – розповів Юрій.

Коли вперше полоненим сказали, що вони можуть написати кілька слів родинам, полонені не повірили, що листи дійдуть.

"Розуміли, що там існує ця показуха, і що за планом треба, і вони це здійснювали. З камери вони нас, по шість чоловіків, виганяли у кабінет, де ми мали писати на лавочках. Ну це знову ж: ти пишеш, а над тобою знущання. Ти отримуєш по голові, ребрах. І через це ти стараєшся не написати, а чим швидше виконати те, що вони хочуть", – розповів захисник.

Він додав, що написав дружині лише кілька слів про те, що живий та скоро зустрінеться з родиною, але жінка пізніше розповіла, що навіть не розібрала його почерк.

Перший лист з України

За словами Юрія, до масових обмінів полоненими у 2025 році обмінювали по дві-три людини з 200.

Тому він з побратимами думав, що може пробути в неволі пʼять-десять років.

"Я морально готувався, розумів, що рік пролетів. Потім третій минув. Пішов четвертий рік у полоні", — розповів військовий.

Першого листа з дому Юрій отримав на другий рік перебування в неволі. Він запамʼятав той день, адже емоції "зашкалювали":

"Відкрилось віконечко у дверях, нам дали листи. Ми не те, що зраділи, ми здивувались, що таке можливо. Ми просто плакали, ридали. Сльози просто самі по собі. Ти так відвик від всього рідного, рідний запах, мені там дружина передала і запах. Я просто нюхав, цілував і зі сльозами на очах перечитував у день по два-три рази, якщо мені щось так всередині погано – я собі усамітнювався і читав".

Загалом Юрій отримав чотири листи, хоча дружина казала, що писала багато разів. Також писав і син захисника.

"Дружина писала, що надіється і вірить, що скоро зустрінемось. І в листі мені вказувала, що ми разом. Що вона також відчувала все те, що зі мною там відбувалось, і терпіння, і надію на обмін, який настав", – сказав Юрій.

Дехто не отримував листів з дому

Якщо хтось із полонених захисників не отримував листа, то ті, хто отримав, давали читати свої, щоб підтримати побратимів.

У Курському СІЗО, де був Юрій під час полону, давали читати листи, але зберігати їх могли лише деякий час. Потім росіяни здійснювали ретельну перевірку – "шмон".

Під час перевірки все викидали в коридор, разом із листами. І повернути їх вже було неможливо.

Юрія також утримували в Борисоглєбському Орловської області – там листи зберігали в одному місці, і їх не чіпали.

"Наприклад, якщо переводили з камери, чи навіть коли ми на обмін їхали, то сказали взяти свої листи і покласти до кишені, от і я лист як памʼятку привіз додому", – розповів він.

Як повідомляв OBOZ.UA, суд у Москві засудив до 26-28 років українських спецпризначенців, які 2023 року провели в РФ операцію зі знищення російських літаків. Підполковник Андрій Антоненко отримав 28 років ув’язнення, капітан Андрій Куліш – 26 років, молодший лейтенант Денис Ткаченко – 27 років і сержант Олексій Мазуренко – 26 років.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!