"Битва за Київ через Гостомель", або Як група спецпризначенців і нацгвардійців зупинила плани росіян щодо захоплення столиці. Розповідь зі слів офіцера ГУР
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
За кілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії в Україну сценаріїв розвитку подій було багато, але всі прогнози Заходу зводились до одного – РФ готує військовий напад на Україну. Відрізнялись такі історії лише датами і нюансами в трактуванні "що робитиме тут Росія" і "як швидко вона захопить Україну".
Песимісти чи, як вони вважали себе тоді, реалісти, давали Україні три дні. Саме стільки часу, на їхню думку, могла протриматись наша країна перед окупантом. Дивлячись на події під кутом і через 560 днів війни, нам здається, що під час таких розмов у кабінеті тихо усміхався головний розвідник України, малюючи в голові лише йому відомі схеми…
Напередодні Дня воєнної розвідки України нам вдалось поспілкуватись з чинним офіцером ГУР. Тема розмови – "битва за Київ" у перший день війни, через яку рухнули плани окупантів пройтись Хрещатиком у так старанно прихованій парадній формі.
З того, що можна розповідати, викладаємо нашу розмову в хронологічному порядку.
Двадцяті числа лютого 2022 року. Атмосфера в суспільстві напружена, хоча більшість до кінця не вірить у велику війну. Дати нападу постійно змінюються, в ЗМІ перенасичення заголовками з "фільтраційними таборами", "сотнями тисяч військових РФ на кордоні разом із крематоріями для спалювання тіл". За наявною інформацією у розвідників, аеропорт "Антонов" у Гостомелі мав стати штабом керівництва окупантів із захоплення Києва.
21 лютого голова української розвідки відправив туди групу для перевірки обороноздатності. Як розповів нам офіцер, у той час охорону летовища здійснювали "три зенітники ЗСУ з двома ПЗРК, воєнізована охорона (ВОХР) і нацгвардійці, які там дислокувалися".
Чому так сталося? Відповідь на запитання доведеться ще шукати. Але тоді, 21 лютого, Кирило Буданов, очільник ГУР, доповів на Банкову про ситуацію, що склалася, і про необхідність захисту аеропорту.
Якщо скласти докупи прогнози, серед яких був якраз захід військ окупантів через аеропорт у Гостомелі, і ситуацію на місці, то картина вимальовувалась досить негативна для України.
Буданов відправив у Гостомель спецгрупу, і досвідчені бійці, орієнтовно кількістю в 50 спецпризначенців, посилили молодих нацгвардійців. Варто зазначити, що професійні військові, хоч і готувались до вторгнення, але націлювались на роботу як партизанські загони. Ситуація змінилась з першими пострілами, і спецпризначенці стали до виконання завдань як регулярне військо.
Отже, з першими запусками ракет по Україні почалась паніка не лише серед цивільних, але й своєрідний хаос серед військових на місцях. Ситуація вимагала чітких наказів, злагоджених дій і бойового настрою. Поки з Києва та області масово тягнулась велика кількість автомобілей із цивільними, у Гостомелі група ГУР займала позиції.
У цей час в ангарі чекав своєї трагічної долі найбільший літак у світі – "Мрія". За словами офіцера ГУР, про його передислокацію йшлося ще 21 лютого. Але Михайло Харченко, уже колишній керівник "Авіаліній Антонова" (якому 5 квітня 2023 року оголошено підозру в службовій недбалості через знищення літака АН-225 і який, імовірно, перебуває в Німеччині. – Ред.) відповідав, що ремонт потрібно закінчити (орієнтовно планувалось на 24-25 лютого) і лише тоді виводити. Був ще шанс підняти "Мрію" з першими ударами ракет, але ні тодішній керівник "Укроборонпрому" Юрій Гусєв, ні вже згаданий Харченко таке рішення не ухвалили.
У цей час в ЗМІ з’являються повідомлення про повітряний десант на Гостомель. Все як і прогнозувалось, аеропорт мав стати плацдармом для висадки і походу на Київ.
У районі полудня 24 лютого курс на аеродром взяла група з 10 Ка-52, які по 5 з обох боків супроводжували близько двох десятків Мі-17. Їм протистояли нацгвардійці, озброєні стрілецькою зброєю, кількома зенітками і БТР з кулеметом і спецпризначенці, які разом готувались прийняти бій.
Як розповідає офіцер ГУР, після запланованої успішної висадки десанту з першого групи далі йшла друга – 12 Іл-76 з професійними військовими на борту, а також із середньою і важкою технікою плюс артилерія. Завадити висадці на злітній смузі змогли саме спецпризначенці ГУР і нацгвардійці, які прийняли бій, а також блокували смугу автомобілями.
25 лютого український Генштаб станом на 10 годину ранку прозвітував, що всі Іл-76 здійснили посадку в Гомелі (Білорусь) і планують піший захід на територію України. Десанту з першої групи, якому теж не вдалось сісти в Гостомелі, одразу не пощастило. Хтось зміг висадитись у "зеленці" і, не знаючи території, потрапляв під вогонь українських військових. Хтось був знищений ще на підльоті. І це з наявного мінімального озброєння. Офіцер ГУР додає, що славнозвісні "стінгери", "енлави" і "джавеліни" підвезли під вечір 24 лютого і військові, в очікуванні росіян, "на коліні" вивчали роботу ПТРК і ПЗРК.
Бій було прийнято, плани ворога зірвано, виграно такий цінний час, який дав змогу налагодити дії між підрозділами, підвезти озброєння. Саме проникливість і правильна інтерпретація інформації допомогли Кирилу Буданову відвести небезпеку в перші години російської агресії і врятувати Київ від захоплення.