Битва за трасу життя: чого хочуть окупанти на Покровському напрямку
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Навколо конгломерату міст Костянтинівка–Дружківка–Краматорськ–Слов'янськ складається досить тривожна ситуація. Російські агресори, які ось уже котрий місяць безуспішно намагаються прорватися на цьому напрямку "в лоба", зазнають невдач. І роблять спроби зайти з південно-західного напрямку, сподіваючись перерізати одну з ключових трас, якою йде постачання. Про те, чи вдасться росіянам досягти своїх цілей та які можливості є у ЗСУ, читайте у матеріалі OBOZ.UA.
З Часовим Яром не виходить
Українські та міжнародні військові експерти неодноразово зазначали, що дорогу російським військам на Костянтинівку, Дружківку, Краматорськ та Слов'янськ перекриває Часів Яр, який є панівною висотою в регіоні. Населений пункт, попри все, тримається. На те вона і панівна висота, щоб успішно завдавати ударів з неї по агресору, перемелюючи його живу силу та техніку.
Але є одне "але". Через Костянтинівку проходить автомобільна траса територіального значення Н-32 Покровськ–Михайлівка (це невеликий населений пункт за Алчевськом Луганської області). І якщо її перекрити або навіть просто встановити над нею вогневий контроль, то виникнуть проблеми із забезпеченням усім необхідним того ж Часового Яру.
"У лоба у противника взяти населений пункт слабко виходить. Хоча, чесно кажучи, Часів Яр пануючою висотою називати вже складно: її методично рівняють із землею багатотонними КАБами, знижуючи зокрема і висоту. Але все одно, навіть якщо населений пункт і взяти, то ворог зіткнеться з лінією оборони Костянтинівка–Дружківка–Краматорськ–Слов'янськ, а ці міста стоять уздовж річки Кривий Торець, яка сама по собі є додатковою, природною перепоною. Власне, і спроба ворога прорватися через город Торецьк проблематична – та сама річка та заболочена місцевість. А ось зайти на південь від Костянтинівки, перекривши трасу та постачання, – це стратегічно грамотніше", – каже OBOZ.UA В'ячеслав Коновалов, старший лейтенант одного з додаткових підрозділів 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади "Едельвейс".
Битва за трасу
Власне тому російські війська наполегливо намагаються прорватися до траси між Покровськом та Костянтинівкою.
"На Покровському напрямку найбільша кількість боєзіткнень, – йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу Збройних сил України. – З початку доби окупанти здійснили вже 20 атак на позиції наших військ у районах Новоолександрівки, Євгенівки, Сокола, Новоселівки Першої, Воздвиженки та Прогреса. Сили оборони збройних сил стримують тиск і відбили дев'ять ворожих штурмів, 11 боєзіткнень ще тривають".
Украй складна ситуація склалася в селі Новоолександрівка. Як повідомляють росіяни, село вже нібито захоплене ними, тоді як наші речники говорять про те, що наші сили присутні в цьому населеному пункті. Проблема полягає в тому, що від населеного пункту до траси Н-32 – менш ніж 10 кілометрів. Тобто вже зараз ворог може забезпечити вогневий контроль над цією дорогою.
"Ситуація справді проблематична. Ворог може просуватися в північно-західному напрямку, і наступним етапом можуть стати штурмові дії в районі Воздвиженки. Навіть якщо росіяни просуватимуться в день по 100 метрів і втрачатимуть при цьому по роті. Перерізання траси – це, звичайно, не катастрофа, щось апокаліптичне чи кінець світу, але логістика з Покровська на Костянтинівку, та й на весь Краматорський напрямок у будь-якому випадку буде обмежена", – каже OBOZ.UA військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
Нині залізничне сполучення з Костянтинівки, яка з 2014 року була кінцевим пунктом прибуття поїздів на Донбасі, обмежено. Як розповідає В'ячеслав Коновалов, залізничні потяги прибувають переважно до Слов'янська чи Краматорська.