Відео дня
Битва за трасу життя: чого хочуть окупанти на Покровському напрямку
Навколо конгломерату міст Костянтинівка–Дружківка–Краматорськ–Слов'янськ складається досить тривожна ситуація. Російські агресори, які ось уже котрий місяць безуспішно намагаються прорватися на цьому напрямку "в лоба", зазнають невдач. І роблять спроби зайти з південно-західного напрямку, сподіваючись перерізати одну з ключових трас, якою йде постачання. Про те, чи вдасться росіянам досягти своїх цілей та які можливості є у ЗСУ, читайте у матеріалі OBOZ.UA.
З Часовим Яром не виходить
Українські та міжнародні військові експерти неодноразово зазначали, що дорогу російським військам на Костянтинівку, Дружківку, Краматорськ та Слов'янськ перекриває Часів Яр, який є панівною висотою в регіоні. Населений пункт, попри все, тримається. На те вона і панівна висота, щоб успішно завдавати ударів з неї по агресору, перемелюючи його живу силу та техніку.
Але є одне "але". Через Костянтинівку проходить автомобільна траса територіального значення Н-32 Покровськ–Михайлівка (це невеликий населений пункт за Алчевськом Луганської області). І якщо її перекрити або навіть просто встановити над нею вогневий контроль, то виникнуть проблеми із забезпеченням усім необхідним того ж Часового Яру.
"У лоба у противника взяти населений пункт слабко виходить. Хоча, чесно кажучи, Часів Яр пануючою висотою називати вже складно: її методично рівняють із землею багатотонними КАБами, знижуючи зокрема і висоту. Але все одно, навіть якщо населений пункт і взяти, то ворог зіткнеться з лінією оборони Костянтинівка–Дружківка–Краматорськ–Слов'янськ, а ці міста стоять уздовж річки Кривий Торець, яка сама по собі є додатковою, природною перепоною. Власне, і спроба ворога прорватися через город Торецьк проблематична – та сама річка та заболочена місцевість. А ось зайти на південь від Костянтинівки, перекривши трасу та постачання, – це стратегічно грамотніше", – каже OBOZ.UA В'ячеслав Коновалов, старший лейтенант одного з додаткових підрозділів 10-ї окремої гірничо-штурмової бригади "Едельвейс".
Битва за трасу
Власне тому російські війська наполегливо намагаються прорватися до траси між Покровськом та Костянтинівкою.
"На Покровському напрямку найбільша кількість боєзіткнень, – йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу Збройних сил України. – З початку доби окупанти здійснили вже 20 атак на позиції наших військ у районах Новоолександрівки, Євгенівки, Сокола, Новоселівки Першої, Воздвиженки та Прогреса. Сили оборони збройних сил стримують тиск і відбили дев'ять ворожих штурмів, 11 боєзіткнень ще тривають".
Украй складна ситуація склалася в селі Новоолександрівка. Як повідомляють росіяни, село вже нібито захоплене ними, тоді як наші речники говорять про те, що наші сили присутні в цьому населеному пункті. Проблема полягає в тому, що від населеного пункту до траси Н-32 – менш ніж 10 кілометрів. Тобто вже зараз ворог може забезпечити вогневий контроль над цією дорогою.
"Ситуація справді проблематична. Ворог може просуватися в північно-західному напрямку, і наступним етапом можуть стати штурмові дії в районі Воздвиженки. Навіть якщо росіяни просуватимуться в день по 100 метрів і втрачатимуть при цьому по роті. Перерізання траси – це, звичайно, не катастрофа, щось апокаліптичне чи кінець світу, але логістика з Покровська на Костянтинівку, та й на весь Краматорський напрямок у будь-якому випадку буде обмежена", – каже OBOZ.UA військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
Нині залізничне сполучення з Костянтинівки, яка з 2014 року була кінцевим пунктом прибуття поїздів на Донбасі, обмежено. Як розповідає В'ячеслав Коновалов, залізничні потяги прибувають переважно до Слов'янська чи Краматорська.