Був і піхотинцем, і штурмовиком: на Полтавщині в останню путь провели загиблого воїна Владислава Лозинського

31 січня Полтавщина в останню путь провела молодого захисника Владислава Лозинського. 23-річний Герой 15 січня отримав поранення біля Вовчанська на Харківщині. 11 днів медики боролися за його життя, але 26-го числа військовослужбовець помер.

Відео дня

Це сталося у Свято-Михайлівській клінічній лікарні Києва. Фотографіями з похорону поділилася на Facebook-сторінці Глобінська міська територіальна громада.

Для прощання зі старшим солдатом мешканці громади, його родина, побратими зібралися біля пам'ятника Захисникам України (скульптурне зображення святого Архістратига Михаїла) у Глобиному на Полтавщині.

Владислав Сергійович Лозинський народився 22 лютого 2001 року в місті Овруч Житомирської області. Через три роки його родина переїхала до Глобиного. Саме там Влад пішов до дитсадка й закінчив школу.

Після цього він отримав спеціальність слюсаря зі збирання металевих конструкцій у Кременчуцькому регіональному центрі професійно-технічної освіти №1.

Лозинський пройшов строкову військову службу. Повернувшись додому, працював у ТОВ "Глобінро-Агро" та на місцевому м'ясокомбінаті.

Хлопець любив спорт. У шкільні роки відвідував секції боксу й волейболу. У студентстві захоплювався дай-до, джу-ку, карате, ку-до. Під час строкової служби займався кросфітом і виступав на військово-спортивних змаганнях, представляючи Національну гвардію України.

Герой прийшов до ТЦК та СП у перші дні повномасштабного російського вторгнення, щоби стати на захист України. Він був призваний на службу від 6 березня 2022 року.

Служив на посаді інженера інженерно-саперного відділення. Але йому довелося бути і піхотинцем, і штурмовиком. 24 травня 2022-го отримав перше поранення в Луганській області. Після одужання боровся за визволення Херсонської області, потім пройшло пекло Бахмута, Куп'янська й Вовчанська.

За час повномасштабного вторгнення він лише одного разу зміг зустрітися із двоюрідним братом, який також захищає рідну країну.

Вдома у Героя залишилися мама й молодша сестра (батько воїна загинув ще у 2008 році).

Як раніше писав OBOZ.UA, на фронті під час виконання бойового завдання також загинув військовий із Київської області, майстер-сержант Андрій Січкар. Серце захисника України зупинилось 24 січня.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!