Часів Яр для Путіна – ключ і брама, але взяти його буде непросто. Інтерв'ю з генералом Маломужем

Російська окупаційна армія надає особливого значення взяттю Часового Яру. Ворог розглядає цей населений пункт як ключ до подальшого просування українською територією. Ситуація в місті та навколо нього справді складна, але не критична. Сили оборони, перебуваючи у вигідній позиції, мають можливість завдавати ударів по супротивнику. Крім того, Часів Яр добре укріплений. За умови, що українські захисники будуть мати необхідний ресурс, місто вдасться утримати.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005–2010 роках генерал армії Микола Маломуж.

– У виданні Politico дійшли висновку, що якщо російській окупаційній армії вдасться захопити Часів Яр, під загрозою опиняться інші населені пункти Донецької області. За їхніми прогнозами, можливий наступ на Костянтинівку, Дружківку, Краматорськ, Слов'янськ. Чи насправді небезпека настільки велика? І чи є на цій ділянці фронту фортифікаційні споруди Сил оборони? Часів Яр можуть спробувати взяти до 9 травня?

– Путін ставить стратегічне завдання своїм військам – до 9 травня захопити не лише Часів Яр, а й щонайменше всю Донецьку та Луганську області. Звісно, це і Костянтинівка, і Дружківка, і Краматорськ, і Слов'янськ. Крім того, планується розвивати наступ на Харківському напрямку.

Путін хоче продемонструвати якусь модель перемоги. Російські військові вважають Часів Яр ключем з огляду на те, що там дуже чітко проглядається вигідне становище ЗСУ, там сконцентровано дуже потужний кулак наших військ з озброєнням і технікою. Ми утримуємо і дуже чіткі логістичні шляхи на Костянтинівку і надалі.

Отримавши можливість контролю за логістичними шляхами, противник сподівається відкрити ворота для просування далі. Він вважає, що стратегічні наступальні операції будуть реальними.

Але я хочу сказати, що на цей момент, буквально найближчими годинами або днями (інтерв'ю записувалося 17 квітня. – Ред.) немає реальних перспектив захопити Часів Яр. По-перше, це потужний укріпрайон. Це навіть не Авдіївка. Як військова позиція Часів Яр має більш вигідне становище. Ми можемо завдавати ударів по супротивнику. Наразі відпрацьовується логістичний шлях, щоб забезпечити боєприпасами, технікою та додатковими ресурсами з урахуванням ротаційних змін.

Друге, на що вказав генерал Сирський, – ми маємо можливість завдавати контрударів і певною мірою стабілізувати ситуацію, хоча в деяких випадках противник може проходити на відстані кількох сотень метрів від Часового Яру. Але це ще не критично, хоч ситуація дуже важка.

І, звісно, наше командування планує і контрзаходи. З одного боку, утримувати Часів Яр наявними засобами, а з іншого, у разі відходу з цього населеного пункту завдяки ударам з флангів зробити так, щоб противник потрапив у мішок.

Тому сьогодні ситуація неоднозначна. Цілком не визначено, що ця "брама" відкриється і російські війська зможуть продовжити просування. Я вважаю, що зараз ми тримаємо цей пункт і, звичайно, опрацьовуємо можливе просування військ противника у напрямку Костянтинівки і далі. Можливе знищення ворога під час його просування. Вже кілька місяців поспіль у цьому районі активно опрацьовуються опорні пункти та зміцнення споруд. Тому простого просування ворога точно не буде.

Я припускаю, що до 9 травня Путіну не вдасться взяти Донецьку та Луганську області. Багато залежатиме від того, наскільки оперативно наші союзники зможуть надати насамперед боєприпаси і наскільки оперативно туди будуть перекинуті свіжі сили, перевірені та бойові.

Що робить супротивник? Він знімає сили з інших ділянок, частково з півдня, і кидає на Часів Яр, щоби усі ударні групи були сконцентровані у цьому напрямку. З одного боку, це перевага, але з іншого, ця велика концентрація ворога дає нам можливість ефективно знищувати війська противника, зокрема у районі Часового Яру.

Тому я вважаю, що зараз нам необхідно утримати позиції, зібрати резерви та, отримавши додаткові ресурси – а вони йдуть, особливо боєприпаси з ініціативи чеського президента, – ефективно протистояти військам Росії.

– Захоплення Луганської та Донецької областей у їхніх адміністративних межах – це завдання, яке ворог ставив перед собою давно. Але якою є небезпека того, що він поставить перед собою нові завдання? Було завдано удару по Чернігову, ми знаємо, в якій непростій ситуації опинився Харків. Чи припускаєте ви, що окремим населеним пунктам та цілим регіонам на півночі нашої країни також загрожує небезпека – напередодні 9 травня чи пізніше?

– Я не вважаю, що є безпосередня загроза наступу на Харків, Чернігів, Суми. Але ворог намагатиметься завдавати постійних ударів, щоб знищити критичну енергетичну інфраструктуру. Вони вважають, що, позбавляючи ці міста електроенергії, вони позбавляють можливості працювати об'єкти ВПК, наші промислові підприємства, бізнес, ремонтні заводи, системи наведення, забезпечення військ тощо. Причому завдання – підірвати не тільки наш ресурс, а й моральний стан. У Кремлі вважають, що цим вони змусять українців виступати проти війни та вимагати від керівництва країни переговорів із Росією, мирних угод, якихось санітарних зон тощо.

Причому йдеться не лише про міста, які я згадав. Це і Львів, і Хмельницький, і Черкаси, Одеса, Київ, інші міста. Мета ворога – створити хаос та придушити дух українського народу.

– Є й добрі новини. Нашим силам оборони вдалося відновити деякі позиції на Авдіївському напрямку. Президент Чехії Петр Павел повідомив, що до ініціативи щодо забезпечення української армії боєприпасами приєдналися вже 20 країн, наприклад, Данія дає нам 295 мільйонів євро. Сподіваємось, незабаром розморозиться військова допомога від США. За вашими оцінками, чи можемо ми вже найближчими місяцями відчути цю наростаючу допомогу від союзників?

– Є чотири складники наших перемог: тримати позиції, знищувати резерви ворога, створювати укріпрайони і переходити до потужних стратегічних операцій зі звільнення країни.

Те, що сьогодні робить Генштаб ЗСУ, – це нова, несподівана для ворога стратегія. Далі – наш ВПК розгортає виробництво не лише дронів, боєприпасів, а й інших озброєнь. Звісно ж, закупівля боєприпасів за кордоном. Президент Чехії ініціював цей процес, але нам самим треба було робити це давно, самим закуповувати снаряди. Тому що постійних системних постачань не буває. Необхідно закуповувати, закуповувати та закуповувати.

Далі – це те, що роблять для нас європейські країни НАТО, поки що без США. Ми шукаємо по всіх засіках, що в них є, що вони можуть закупити для нас за кордоном і що передати. Зокрема, Німеччина передає нам системи IRIS-T, Patriot. Але я вважаю, що необхідно всім разом напружитись і дати Україні кілька десятків Patriot, IRIS-T та інших засобів, що захищають небо.

І, зрештою, великий пакет допомоги від США. Ми активно працюємо не лише з демократами, а й із республіканцями, включно з оточенням Трампа, з керівництвом Конгресу, з республіканською більшістю. Нам обіцяли, що за кілька тижнів вони таки проголосують. Яким буде пакет – розділеним, кредитним чи якимось ще – це вже справа техніки (Палата представників США голосуватиме за допомогу Україні та Ізраїлю у суботу, 20 квітня. Зазначається, що два пакети допомоги буде розглянуто окремо. – Ред). Але це буде розблокування великого пакету. Це і літаки, і ATACMS, і керовані авіаційні бомби – точніші і потужніші, ніж російські, це радіолокаційні системи і боєприпаси у великих кількостях.

Усі ці складники дозволять не лише утримати позиції на фронті, а й проводити системні операції із завдання контрударів, а в перспективі – для звільнення наших територій. Думаю, цього можна очікувати в липні-серпні.

Це позитивний сценарій. Для того щоби росіяни не перемагали, нам потрібна нова стратегія не лише оборонного, а й наступального характеру, але нестандартна. Високі технології, нові моделі дій на полі бою. Тоді противника буде дезорієнтовано.