УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Чи є альтернативи ударам по російських НПЗ?

Чи є альтернативи ударам по російських НПЗ?

Своїми ударами по російських нафтопереробних заводах Україна влучила не лише у вразливе місце російської економіки, а й викликала серйозне невдоволення байденівської адміністрації. Незважаючи на тиск із США, після ухвалення Конгресом пакету допомоги на $61 млрд, Україна продовжила свої удари по об'єктах у РФ, включаючи НПЗ. Чи зберіг Вашингтон свій тиск або дав мовчазне добро на ці удари – не зрозуміло. Нещодавно аналітики видання Foreign Affairs опублікували цікавий матеріал, в якому вказали на те, що ціни на нафту до виборів у США (чого боїться Білий дім) не зростуть, оскільки через падіння виробництва РФ буде змушена експортувати більше нафти і нафтопродуктів, щоб покрити збитки і це, своєю чергою, спровокує падіння цін. Тим не менш, поки що ознак зміни позиції Штатів не спостерігається. І тут на цьому тлі 14 травня з несподіваним візитом до Києва прибуває Держсекретар США Ентоні Блінкен.

Однозначно, візит Блінкена буде зосереджений на питаннях політики та стратегії загалом, а не тому, як витрачати виділені мільярди та скільки танків та снарядів до України потрібно буде постачати. Для таких питань є контакти по лінії Генштабу, Міноборони, зрештою, контактна група в Рамштайні. Розмова з Блінкеном – це теми саміту миру та саміту НАТО, подальшої стратегії щодо війни з Росією (у її політичному та дипломатичному вимірі). В рамках останнього, ймовірно, торкнуться теми дозволу на удари західною зброєю по території РФ (ця тема стала особливо актуальною у світлі російського наступу в Харківській області) та ударів по російських НПЗ. Не виключено, що американці знову чинитимуть тиск, змушуючи Україну відмовитися від ударів по них і в цьому контексті хотілося б розглянути можливі альтернативи цим ударам, якщо такі є.

Насамперед, важливо розуміти, що далекобійні удари по РФ можуть завдаватися об'єктам, важливим для економіки та військовим об'єктам, зокрема об'єктам ВПК, поразка яких прямо впливає здатність РФ постачати фронт зброєю. Американці дотримуються позиції, що удари слід зосереджувати саме на військових об'єктах. З іншого боку, невеликі БПЛА з маленькою бойовою частиною куди ефективніше при попаданні в чутливу частину НПЗ (наприклад, ректифікаційну колону), ніж у цех бронетанкового заводу, який БПЛА зможе пошкодити з великими труднощами. З іншого боку, кампанія українських далекобійних ударів, що триває зараз, не зосереджена тільки на НПЗ. 10-15% ударів припадають, як не дивно, на об'єкти металургійної промисловості. На користь України тут грає те, що кластер підприємств Курської магнітної аномалії розташований поблизу України. Продукція металургійної промисловості використовується й у наповнення бюджету доходами від експорту й у виробництва зброї ВПК РФ. З іншого боку, на даний момент свідчень про ефективність даних ударів поки немає, але все може зміниться у разі появи БПЛА або ракет з потужною бойовою частиною. Іншим важливим напрямом ударів стали тягові підстанції. Їхня подальша поразка, в перспективі, може завдати шкоди темпам і обсягам залізничних перевезень, що, у свою чергу, стане ударом і по економіці, і по військовій логістиці. Більш того, удари по залізничній інфраструктурі можна розширити на депо, знищуючи локомотиви, особливо дефіцитні в Росії тепловози і навіть на ешелони, що рухаються. 14 травня безпілотник буквально розвернув залізничний потяг прямо на ходу, що відкриває новий, несподіваний напрямок ударів по російській логістиці.

Удари по підприємствах ВПК зараз практично не завдаються, хоча необхідність знищення російського виробництва ракет, безпілотників, боєприпасів незаперечна і, напевно, з появою нових ударних засобів Україна наростить удари по військових заводах. Варто зазначити, що новий міністр оборони Білоусов уже встиг виявити своє невдоволення великою часткою імпортних комплектуючих у виробництві російської зброї. Не варто виключати, що він вимагатиме нарощування частки вітчизняних компонентів у продукції ВПК і навіть винесе певні вимоги для сертифікації нових систем, насамперед безпілотників. Тільки справа в тому, що з виробництвом електроніки та моторів у Росії великі проблеми і росіянам доводиться цю прогалину компенсувати імпортом в обхід санкцій. Якщо Білоусов поставить питання їхнього вітчизняного виробництва рубом, то удари України по ключових підприємствах, наприклад, мікроелектроніки, зможе суттєво підірвати обсяги виробництва тих самих БПЛА в РФ.

Як бачимо, крім НПЗ у Росії повно різноманітних цілей для потенційних ударів. Проте всі вони не можуть зрівнятися за співвідношенням економічного ефекту і можливості його досягти тими засобами, які Україна вже має зараз. Однозначним висновком можна назвати необхідність розширення обсягів і масштабів виробництва різних засобів ураження, ракет і безпілотників з різними характеристиками, щоб завдавати ударів по якомога більшому спектру військових та економічних цілей, не обмежуючись нафтовою галуззю, енергетикою чи військово-промисловим комплексом.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...