Російські окупанти здійснили 23-24 березня наймасованіший комбінований дроновий наліт по Україні за весь час повномасштабного вторгнення, використавши майже тисячу БПЛА різних типів і модифікацій. Рекордний наліт не тільки породив безліч запитань і панічних настроїв, а й підняв на поверхню головне: запобігти масштабованому терору ефективніше не пасивною, а активною обороною. Про це й поговоримо в сьогоднішньому матеріалі.

Зробили неможливе

Відео дня

Наліт на Україну, що тривав добу з 23 на 24 березня, став найінтенсивнішим, найтривалішим і наймасовішим. Проте Повітряні сили ЗСУ змогли збити 95% цілей, серед яких були дрони-камікадзе камікадзе Shahed-136/БМ-35 "Італмас" і приманки "Гербери"/"Пародії".

Таким чином разом із рекордним нальотом було встановлено і рекорд зі збиття повітряних цілей. На сьогодні жодна країна у світі не має не тільки такого багаторічного досвіду з протидії повітряним ударам у режимі 24/7, а й із відбиття таких масованих атак. Навіть операцію на Близькому Сході, яка відбувається зараз, за кількістю задіяних Іраном засобів терору в перші дні протистояння не можна порівняти з тим, що відбили ЗС ЗСУ 23-24 березня.

Але незважаючи на все це, почала лунати критика на адресу ПС ЗСУ – мовляв, не всі цілі було збито. Також деякі стали нагнітати, що скоро такі нальоти "шахедів" будуть мало не щоденними.

Але давайте розберемося по порядку.

Жодна ППО у світі, наскільки б вона не була високотехнологічною, насиченою ешелонами, не може гарантувати 100% збиття цілі. І не важливо, це складні в перехопленні балістичні ракети чи примітивні дозвукові дрони. У кожної системи протиповітряної оборони є свій відсоток імовірності прориву.

Наприклад, в Ізраїлю одна з найкращих у світі ешелонованих ППО, але навіть у неї ефективність у середньому коливається на рівні 92% перехоплень. І це при тому, що по цій країні ще ніколи не прилітало одночасно під тисячу дронів.

Тож будь-які звинувачення ПС ЗСУ в тому, що не було перехоплено всі цілі, – безпідставні й непрофесійні, орієнтовані більше на популізм і агресивний хайп.

Тисяча Shahed-136 щоночі

У травні 2025 року низка іноземних ЗМІ, зокрема The Economist і Financial Times, стали тиражувати апокаліптичні статті про те, що російські підприємства готуються або навіть уже можуть виробляти по 500 Shahed-136 і навіть 1 000 одиниць готової продукції на добу!

Хочу відразу зазначити, що Росія і справді планувала, планує і плануватиме вийти на виробництво такої кількості "шахедів" на добу, але цього показника вона досі досягти не може. А тому про зростаючу загрозу потрібно говорити не в режимі бездумного і безпідставного хайпа, а в зовсім іншому ключі – конструктивному, практичному.

Наразі ж виробництво готової продукції Shahed-136 і дронів-приманок у Росії виглядає таким чином:

- готова продукція Shahed-136 випускається в кількості 100-120 на добу на підприємствах "Купол" (Іжевськ) і Алабуга;

- фюзеляжі (заготовки) в кількості до 300 на добу;

- приманки "Гербери"/"Пародії" (переважна більшість саме "Гербери") від 100 до 120 на добу.

Таким чином мінімальна добова видача комбінованої компоненти готових до застосування дронів у Росії становить 200 одиниць. Максимально – до 250.

Не можу сказати, що The Economist і Financial Times писали настільки апокаліптичні статті просто так. Насамперед попередження про загрозу, що виходить від Росії, були розраховані на західний політикум, західну аудиторію, яка загрузла в млості спокою й умиротворення.

Для України такий формат був деструктивним, він не призначався для нашої країни. Однак його стали активно використовувати, значно порушуючи реальну оцінку загроз щодо таких нальотів.

Загалом, протягом усього 2025-го ми з вами так і не побачили обіцяної тисячі Shahed-136 щоночі, що й логічно. Протягом року дронові нальоти РОВ на Україну в місячному вимірі мали такий вигляд:

у січні – 2 507;

у лютому – 3 907;

у березні – 4 196;

у квітні – 2 357;

у травні – 3 512;

у червні – 5 412;

у липні – 6 394;

у серпні – 4 133;

у вересні – 5 651;

у жовтні – 5 298;

у листопаді – 5 456;

у грудні – 5 131.

Що примітно, відсоток результативних ударів РОВ змінювався в пропорції 3%, 9%, 15%, 15%, 16%, 14%, 11%, 17%, 13%, 18%, 16% і 18% відповідно. При цьому результат у 5% пропущених цілей з 23 на 24 березня 2026-го багатьох вверг у критичний катарсис. І це на тлі середнього показника 2025-го на рівні 16%. Але мова саме про кількісне застосування.

Загалом РОВ у 2025 році застосували 56 954 дронів Shahed-136/"Гербер"/"Пародій" або 155 дронів на добу.

І де ж обіцяна тисяча "шахедів" щоночі?

Повторюся, про зростаючу загрозу потрібно говорити не в режимі бездумного і безпідставного хайпа, а в зовсім іншому ключі – конструктивному, практичному і раціональному.

На запитання, як Росії вдалося з 23 на 24 березня запустити 948 цілей і чи не є це провісником того, що наступного місяця вони зможуть запустити тисячу Shahed-136, відповім аналогічно: можливості ворога слід оцінювати розсудливо, без істерики.

Вище я звернув увагу на те, що РОВ мають обмежені можливості виробництва готової продукції в пропорції ударних дронів і дронів-приманок 120 + 120 +/- 10% максимум на добу. Тобто, максимум 250 комбінованої компоненти на добу.

З урахуванням цього факту і того, що попередній масований наліт по Україні був 14 березня, РОВ мали доступну можливість накопичити щонайменше 850 дронів комбінованого типу плюс 200-250 добового виробництва на ранок 23 березня.

Це важливо розуміти. Ми говоримо не про добове виробництво готової продукції, а про накопичення (яке тривало трохи більше тижня) для такого удару. І так само важливо розуміти, що це було не 948 камікадзе Shahed-136, а й дрони-приманки – попередньо в пропорції 60% на 40%.

Чи зможуть РОВ повторити такий наліт через тиждень? Так. Якщо будуть економити і накопичувати.

Але тут є ще важливий момент. Проблема російських окупаційних військ в організації масованих атак по Україні в кількості 1 000 дронів щоночі – це не тільки обмежене виробництво, а й обмежена кількість пускових майданчиків.

У Росії недостатньо пускових майданчиків для того, щоб забезпечити запуск 1 000 дронів-камікадзе Shahed-136 протягом ночі. Рекордний наліт 23-24 березня, в якому РОВ застосували сумарно понад 500 Shahed-136, тривав добу. Не годину, не ніч, а повні 24 години працювали всі пускові ділянки, щоб запустити кількість дронів, яка накопичувалася понад тиждень. Тобто, тут мова не про нову тактику нальоту.

Протидія

Представник України при ООН Андрій Мельник під час спеціального засідання Радбезу організації 24 березня закликав західних партнерів надати озброєння, що дасть змогу ефективніше завдавати ударів по підприємствах у Росії, де виготовляють ударні дрони типу Shahed-136.

Коли ми застосовуємо засоби протидії загрозам у своєму повітряному просторі – це пасивна оборона. Але є й активна: коли ми усуваємо загрозу ще на території противника, а саме наносячи удари по пускових майданчиках, складах і виробництву.

Майданчики пусків Shahed-136 не мобільні та їхні координати добре відомі: Чауда, Приморсько-Ахтарськ, Гвардійське та інші. Нанесення ударів по них практикується, але куди ефективніше наносити їх як дронами, так і ракетами, коли на місцях присутні фахівці – оператори та обслуговуючий персонал. Тобто, ліквідація не тільки матеріально-технічної складової, а й фахівців. На жаль, поки що настільки оперативна робота СОУ по цих локація не є системною, але всьому свій час.

Якщо ж пуски здійснюватимуть тривалий час, наприклад ті ж 24 години поспіль, то це робить пусковий майданчик максимально вразливим для ударів у відповідь.

Окрема тема активної оборони – знищення підприємств.

На прикладі Воткінського заводу і підприємства "Кремній Ел", які є ключовими постачальниками (у питаннях виробництва) балістичних ракет 9М723, застосування яких по Україні в другій половині березня знизилося через нанесення ударів по цих заводах, ми можемо констатувати ефективність таких активних оборонних дій.

Фактично, виведення з функціонабельного стану "Алабуги" і заводу "Купол" може повністю позбавити Росію можливості масштабувати терор за допомогою Shahed-136.

Чи можемо ми це зробити, не застосовуючи західні крилаті ракети типу Tomahawk? Так. За допомогою ракет типу "Фламінго", але для них необхідно розчищати маршрути, траєкторії польоту від російської ППО, а це займе певний час. Але не здивуюся, якщо одне з двох вищезгаданих підприємств припинить свою роботу саме цього року.

Маючи ми сьогодні можливість запустити по "Алабузі" 20-30 Tomahawk, питання виробництва на цьому підприємстві було б вирішене на рік-два і навіть більше – залежно від ступеня руйнувань. Але сподіватися на такі поставки від США в епоху президентства Дональда Трампа не доводиться. Тому довший, але куди надійніший ніж підтримка США шлях – розвиток своїх технологій і можливостей нівелювати російський терористичний ВПК.

Висновки

Росія завжди прагнула досягти результатів на полі бою не за рахунок технологічної переваги або тактичного і навіть стратегічного генія воєначальників. Вона тиснула масою і терором у будь-якому загарбницькому конфлікті і війні, які провокувала або починала сама.

Втрачаючи домінування на полі бою, Росія зосереджується на терорі цивільного населення. Втрачаючи можливість тероризування цивільного населення і фактичного шантажу держави вбивствами і кровопролиттям, вона втрачає всі можливості диктувати свої умови.

Росія намагатиметься тероризувати Україну протягом 2026 року Shahed-136 та іншими засобами, але для нас головне усвідомлювати ступінь загрози без паніки, без гіпертрофованих заяв. Тверезо, раціонально, адекватно. І діяти, не озираючись на наших партнерів, для запобігання цим загрозам. Тим більше, що зараз ми можемо собі це дозволити.

Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA і групи "Інформаційний спротив".