
Блог | Чому хімія в РФ — ідеальна ціль, окрім НПЗ, перевалки й газу

Атаки безпілотників останніми місяцями суттєво вплинули на російську галузь азотних добрив, заявив журналістам у кулуарах конференції Російської спілки промисловців і підприємців засновник ЄвроХіму та Сибірської вугільної енергетичної компанії Андрій Мельниченко, пише Кирило Данильченко для LB.ua.
Он як. Російським мільярдерам не подобається наша кампанія по виробниках вибухівки, оскільки вона б'є по їхньому гаманцю. А одночасні проблеми у виробництві добрив, масовий забій худоби через ящур і дефіцит палива — це вже джекпот, народна любов режиму забезпечена.
Коли пишу про це я, у коментарях мені розповідають, що "та ще незрозуміло, куди влучили і які збитки від влучень поруч з хімзаводом". А тепер, коли про це скиглить сам противник, ще й мільярдери, які на цьому заробляють, — уже краще, панове?
У лютому Сили оборони атакували "Дорогобуж" — загинули сім осіб, дематеріалізувалася залізнична станція, випали 5 % російського виробництва селітри (очікуваний запуск не раніше за травень). 19 березня дісталося невинномиському "Азоту" (це якраз ЄвроХім) — це атака дронів на один з найбільших заводів світу, де вибили цех виробництва оцтової кислоти. А 13 квітня прилетіло по "Череповецькому Азоту" (компанія "ФосАгро"). Це був жирний улов. Дрони Сил безпілотних систем дістали промислового гіганта у Вологодській області. Уражені два з трьох цехів азотного комплексу, а Череповець — це сотні тисяч тонн аміаку та селітри на рік.
Ринок реагує. На європейському Freedom Finance, наприклад, з'явилися на 100 % захищені вкладення в зернові на тлі проблем з Ормузькою протокою та нестачі добрив. Кілька великих війн пожирають прекурсори вибухових речовин, Україна й РФ всмоктують усе, як пилососом. Іран постраждав від бомбардувань хімічних заводів, ціни на паливо ростуть, запчастини стали менш доступними через логістику й виробництво бойової техніки — цілком очікуваний результат. РФ запровадила заборону до кінця квітня на експорт аміачної селітри — жирний дзвіночок. Заборону на експорт промислової сірки продовжили до червня 2026 року, а це сировина для виробництва добрив.
Тож треба далі бити не тільки по НПЗ, перевалці й газу. Хімія — ідеальна ціль. Від неї розходяться кола по воді в сільське господарство, легку промисловість, переробку. А це мінус у грошах на війну.
Чому наростають наші атаки? По-перше, треба гальмувати виробництво КАБів і снарядів, а селітра — це прекурсор. У Москви плани на 2026 рік виробити близько чотирьох мільйонів снарядів і мін — нам така цифра не підходить. Тож ми впливаємо на весь ланцюжок: від виробництва корпусів і гартування до підривників.
По-друге, ми стоїмо на порозі величезного масштабування виробництва крилатих ракет і БпЛА в ЄС. Причому не тільки FPV чи крил-розвідників, а й далекого і середнього радіусу. Проєкт Chorus у Франції плюс бомби-планери AASM Hammer (до сотні на місяць), виробництво ракети "Рута" локалізують на потужностях Rheinmetall. І пішло-поїхало. У 2026-му запрацювали спільні підприємства, наприклад, з компанією Fire Point. У Данії збирають наші FP-5 Flamingo і виробляють для них тверде паливо, а в Німеччині роблять корпуси.
Головний європейський ракетний гігант MBDA у 2026-му вийшов на пікові потужності — на 40 % наростив виробництво ракет Storm Shadow і SCALP-EG лише за цей рік. Зараз у серію йде оновлена версія Mk2. Для неї повністю переробили головку самонаведення — тепер їй плювати на найсучасніші системи РЕБ, вона орієнтується не тільки за рельєфом і цифровою картою цілі, а й за знімками самого об'єкта. MBDA запустила наземну версію своїх морських крилатих ракет (LCM). Тепер не треба мучитися з підвісами під Су-24 і випрацьовувати дорогоцінний ресурс, їх можна пускати зі звичайних вантажівок-пускових. Ще більше випалених цехів у Брянську, хороших і різних.
ЄС перестав передавати зоопарк різної техніки. Тепер фокус на уніфікації: три-чотири моделі, під які шикуються заводи і лінії. Свого часу совок будував масовий Т-34, який був у середньому гіршим за більшість німецьких спеціалізованих машин, радянська армія втратила їх під 90 тисяч штук, але ставка на масовість зіграла. Зараз ми хочемо познайомити Москву з їхнім улюбленим рецептом — масовим західним виробництвом.
Більшість нових західних систем отримують автозахоплення цілі (машинний зір). Це нівелює перевагу РФ у РЕБ і змусить витрачати гроші на перехоплювачі. А перехоплювачами не займеш посадку під Констахою. Витягнути гроші з, наприклад, розширення виробництва БМП і БТР, змусити їх втрачати корпуси в банзай-атаках на мотоциклах і квадроциклах безцінно. Локалізація працює: частину компонентів (планери, боєголовки) роблять у нас, а мізки і двигуни — в ЄС. Це дозволяє обходити бюрократію, та й бити "Іскандерами" по європейських заводах поки що складно.
По-третє, недавня новина про те, що німці на своїх потужностях і за свої гроші вироблять для України і ЄС 3000 ракет GEM-T до Patriot. Неважливо, що 2027–2028 рік — це, по суті, державні гарантії. Гроші сплачені, можна передавати з наявності, адже план на 2026–2027 роки — приблизно 750 ракет. Вони не здатні перехоплювати "Кинджал", але ефективні проти балістики на кшталт "Іскандера". Це означає більше безпеки для розгортання в Україні нових підприємств і можливість додаткової передачі з наявності ЄС.
По-четверте, якщо додати до цього супутникове угруповання, яке ЄС розгортає спеціально для цілевказання (проєкт IRIS²), то в Москви скоро не залишиться безпечних зон навіть за Уралом. Маючи якісні фотографії цілі, графік увімкнення РЛС і на кількасот кілометрів РЛС-контроль з літаків ДРЛВ за черговими ланками, ми можемо прокладати ідеальні маршрути для ураження.
Щодо грошей. РФ стабільно входить до трійки світових експортерів добрив. 2025 року вони заробили на них близько $16–18 млрд. Попри санкції, ЄС усе ще купує близько 16 % своїх добрив у Москви (хоча частка падає). Це валюта, яку росіяни використовують для закупівлі чипів через треті країни та оплати контрактників. Агроекспорт приносить ще більше: за підсумками 2025 року він склав рекордні $41,5 млрд. З них зернові принесли близько $18–20 млрд. Попри удари по портах, з початку 2026 року росіяни наростили експорт зерна на 52 % порівняно з минулим роком. Вони демпінгують, витісняючи інших гравців, щоб швидко отримати гроші на війну тут і зараз.
Офіційні дані Росстату за березень ще зводять, але, за попередніми оцінками й даними РЖД, зростання виробництва добрив сповільнилося до нуля або пішло в мінус. Навантаження добрив на залізницю в Північно-Західному регіоні за перший квартал впало на 2,5 %, а перевалка в портах Балтики за перші два місяці 2026 року — на 12 %. Причини: дефіцит суден і системні збої в портах. Разом із заборонами на експорт це характерна ознака, що ми влучили і дуже добре. Агросектор тягне економіку, але коли в тебе немає селітри, щоб годувати і поля, і гармати одночасно, доводиться обирати. Кремль обрав гармати, а значить, скоро має просісти і агросектор.










