Відео дня
Чому ворог часом пробиває нашу ППО й чому Україні потрібна стратегічна ПРО. Інтерв’ю з Храпчинським
Останні масовані атаки країни-ворога Росії на українські міста Київ, Суми, Кривий Ріг, що призвели до численних жертв серед мирного населення, викликали питання про стан української ППО. Чи не стала вона менш ефективною? Насправді йдеться не про послаблення можливостей протиповітряної оборони України, а про складну тактику навантажень, що застосовує ворог, про вдосконалення зброї противника, а також про відсутність в Україні систем ПРО стратегічного рівня. У цьому Україна потребує підсилення.
Суттєвим підсиленням могли б стати десять комплексів Patriot, які Україна може закупити у США. Якщо йдеться про довгострокові плани, то нашій країні спільно з європейськими партнерами варто створювати комплексну систему ешелонованої оборони, що захищатиме і Україну, і Європу від балістичних та крилатих ракет.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив авіаексперт Анатолій Храпчинський.
– На вашу думку, чи свідчать останні масовані атаки Росії на Кривий Ріг і Суми про те, що наша система ППО зараз не така потужна, як це було раніше?
– Говорити про послаблення української системи протиповітряної оборони некоректно. Противник досягає проривів завдяки використанню складних тактик навантаження та постійному вдосконаленню своїх засобів ураження. Росія модифікує ракети та запускає їх у великій кількості, створюючи надмірне навантаження на нашу ППО. Це іноді дає змогу їм пробивати оборону та досягати цілей. Навіть останній масований удар по Києву став можливим саме через масштабність атаки завдяки Decoy, тобто приманкам, що відстрілюють, і це спричинило серйозне перевантаження системи ППО.
– Відповідно, наша протиповітряна оборона також має збільшити свої спроможності?
– Безумовно, українська протиповітряна оборона потребує посилення своїх спроможностей. Це можливо лише за умови отримання більшої кількості сучасних систем, які дадуть можливість значно підвищити ефективність захисту. Варто зазначити, що у фокусі зазвичай перебувають ракети для ППО, однак не менш важливими є й інші елементи – системи радіолокації та командні пункти управління.
Нещодавно Нідерланди передали Україні один командний пункт, а також раніше надали засоби радіолокації. Це дозволяє сформувати повноцінний новий дивізіон, який можна застосовувати окремо для прикриття певного регіону.
Загалом чим більше дивізіонів, тим більші можливості для ефективного захисту міст. Наприклад, щоб забезпечити надійне прикриття такого міста, як Київ або Дніпро, необхідно щонайменше 2-3 повноцінні системи Patriot, кожна з яких має включати радіолокаційну установку, командний пункт та шість пускових установок.
– Щодо Patriot президент Зеленський зробив заяву про те, що Україна готова купити у США 10 таких систем. Водночас глава держави нагадав про те, що ще на 25-му саміті НАТО, що відбувся влітку минулого року у Вашингтоні, було погоджено передачу Україні додаткових Patriot, які, на жаль, так і не надійшли. Отже, 10 систем Patriot. Як вони можуть змінити ситуацію?
– Отримання 10 систем Patriot стало б суттєвим підсиленням української протиповітряної оборони, особливо у контексті протидії балістичній загрозі з боку Росії. Це дало б змогу надійніше прикривати великі міста та стратегічні об'єкти. Водночас важливо пам’ятати, що лише оборона не є достатньою.
Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц слушно зазначив: окрім захисту, необхідно також мати змогу завдавати ударів у відповідь по військових об'єктах на території РФ. Лише комплексний підхід – поєднання ефективної ППО та можливостей нейтралізації ворожого наступального потенціалу – дасть результат. Зменшення здатності Росії завдавати ударів прямо пов’язане з посиленням нашої наступальної компоненти.
– Запитання щодо нашого власного виробництва засобів ППО. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що нині наша країна працює над розробкою системи ППО стратегічного рівня, і закликав країни Європи інвестувати у цю програму. Тож, наскільки зрозуміло зі слів міністра, на сьогодні достатнього фінансування Україна ще не має, відповідно, ще не може запустити цей ланцюжок виробництва. За вашими оцінками, скільки часу знадобиться на створення такої системи? Чи можемо ми розраховувати на те, що Україна отримає відповідні західні технології? Чи зможе сама виробляти Patriot, IRIS-T тощо?
– Коли ми говоримо про створення української системи ППО стратегічного рівня, йдеться не просто про аналоги Patriot чи IRIS-T, а про повноцінну систему протиракетної оборони (ПРО). Це рівень американської THAAD чи ізраїльської Arrow – технології, здатні перехоплювати балістичні ракети на найвищій ділянці траєкторії, тобто приблизно на висоті 100 км. Саме таких засобів сьогодні в Україні немає, що й дозволяє противникові проривати нашу ППО, зокрема завдяки модифікованим ракетам, як це було під час останніх атак на Київ.
Європа наразі теж не має власних повноцінних систем ПРО такого класу. Деякі компоненти подібних систем уже створені, наприклад, радари або окремі протиракетні засоби, проте цілісної архітектури немає. Більшість наявних систем імплементовані з американських військових платформ.
На мою думку, Україна має потенціал стати драйвером розробки такої системи на європейському рівні. Це вигідна ініціатива і для самої України, і для Європи, яка отримає незалежний від США захисний щит. Пропозиція міністра Сибіги є фактично закликом до об’єднання зусиль – фінансових, технологічних і виробничих – із метою створення комплексної системи ешелонованої оборони, здатної ефективно протистояти балістичним і крилатим ракетам, а також дронам-камікадзе.
Щодо термінів, багато чого залежить від наявного етапу розробки. Частина технологій уже існує, і злагоджене міжнародне співробітництво здатне значно прискорити створення повноцінної системи.