Дальність застосування – до 100 км: у ГУР розкрили дані про "начинку" російської авіабомби УМПБ Д-30СН

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України оприлюднило детальний опис конструкції та виробничої кооперації універсального міжвидового планеруючого боєприпасу Д-30СН. Для цієї російської авіабомби використовують запчастини японських, швейцарських, китайських, тайванських, американських, ірландских виробників.
Про це йдеться на порталі War&Sanctions. Там також названо близько 36 підприємств, задіяних у його виготовленні.
Що таке УМПБ Д-30СН і з чого складається
УМПБ (універсальний міжвидовий планеруючий боєприпас) Д-30СН – це керована планеруюча авіабомба з бойовою частиною за масовим еквівалентом близьким до ФАБ-250. Вона обладнана внутрішніми модулями, що відповідають за наведення та управління, зокрема модулем автопілота під умовною маркою S.M.A.R.T.
За даними ГУР, боєприпас має інтегровану у корпус бойову частину та набори блоків і датчиків, типових для сучасних високоточних засобів ураження. Конструкція дозволяє поєднувати планерну аеродинаміку з системами наведення, що дає змогу завдавати вогневого ураження на значній відстані від точки скидання.
Тактичні можливості і носії
Дальність застосування УМПБ Д-30СН сягає до 100 км за умови скидання з висоти близько 12-15 км. Як носії зазначені різні типи російських літаків, зокрема Су-34, Су-30СМ, Су-35, Су-24, а також перспективні безпілотні платформи, зокрема С-70 "Охотнік".
Окремо ГУР вказує, що боєприпас може бути адаптований до запуску з наземних пускових, зокрема 300-мм реактивних систем "Торнадо-С" за допомогою стартового прискорювача. Це розширює варіанти застосування поза класичним авіаційним сценарієм.
Навігація та стійкість до СПО/РЕБ
Для роботи в умовах інтенсивного радіоелектронного протидію застосовано супутникову навігаційну систему з адаптивною антенною решіткою (CRPA) під маркою "Комета-М8". Така конфігурація підвищує шанс збереження курсу при спробах приглушення GPS/GNSS.
Поєднання супутникової навігації з локальними сенсорами і автопілотом дає боєприпасу певну стійкість до традиційних засобів РЕБ, наголошують у ГУР; проте реальна ефективність у кожному конкретному випадку залежить від умов застосування та протидії.
Що відомо про виробників
Власником патенту та координаційним центром виробництва виступає російська корпорація "Тактичне ракетне озброєння" (КТРВ). Головним виконавцем названо одне зі підприємств концерну – АТ "Концерн "Граніт-Електрон"".
До виробничої кооперації входять десятки підприємств, серед яких – як відомі гравці російського ВПК, так і підрядники, що постачають окремі компоненти та обладнання. У публікації зазначено перелік таких суб’єктів, частина з них вже перебуває під міжнародними санкціями.
За інформацією War&Sanctions, багато учасників кооперації вже втрапили під обмеження західних країн, але низка постачальників і досі залишається поза жорстким увагою санкційних режимів. Це дає можливість агресору отримувати окремі іноземні комплектуючі, обладнання та технології, які посилюють спроможності виробництва боєприпасів.
"Портал War&Sanctions продовжує ідентифіковувати ворожі цілі ВПК для подальшого обмеження спроможностей агресора", – наголосили в ГУР.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше у ГУР показали начинку російського реактивного БпЛА "Герань-3" з турбореактивним двигуном серії "У". Цей дрон є аналогом іранського Shahed-238 і містить компоненти від американських, китайських, швейцарських, німецьких, британських та японських виробників.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!











