Крим перетворюється на нову Чорнобаївку для російських окупантів: яку мету мають нальоти "добрих дронів"

Тимчасово окупований півострів Крим останнім часом стали регулярно відвідувати якісь "добрі дрони", які влаштовують запальні ночі на тих чи інших об'єктах російських окупаційних військ. Фактично ми зараз спостерігаємо за тим, як Крим для загарбників поступово перетворюється на такий собі острівний аналог Чорнобаївки.

Детальніше про те, як і чому це відбувається, – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

Все пов'язано

Буквально днями ми з вами могли спостерігати за тим, як уперше за довгий час курортні Сочі та Адлер відчули на собі візит "добрих дронів". Унаслідок нього було завдано ударів по об'єктах "Кубаньнафтопродукт" і "Лукойл-Югнефтепродукт".

Російська ППО в особі 1721-го зенітно-ракетного полку, у якого на озброєнні ЗРК С-350 і Бук-М3, що "не мають аналогів у світі", із завданням із перехоплення малогабаритних повітряних об'єктів не впоралася. Зате успішно покошмарила своїх співвітчизників падаючими з неба ЗУР, що не відпрацювали.

Уважні читачі, звісно ж, запитають: а до чого тут Сочі й Адлер, якщо стаття про Крим? Все просто: а через повітряний простір ЧОГО до території Росії прямували українські ударні дрони? Абсолютно правильно, через повітряний простір українського Криму, який на четвертий рік повномасштабного вторгнення в Україну перетворився на решето.

І сталося це завдяки послідовній, системній роботі як зі знищення важливих військових об'єктів на тимчасово окупованій території півострова Крим, так і виявленню та ліквідації позицій ППО.

Системне полювання

Нещодавно ми з вами бачили чергову порцію відеофіксацій ураження підрозділом ГУР МО України на півострові Крим російських ЗРПК "Панцир-С1", радарів типу "Ніобій-СВ" і "Противник-ГЕ", а також винищувача Су-30 на аеродромі Саки.

Такі нальоти проводяться регулярно і практично не залишають російським окупантам шансу на безпечне розгортання і бойове чергування зенітних ракетних комплексів і радіолокаційних станцій. А їх щодня стає дедалі менше і менше, так само як і зон контролю повітряного простору.

Щомісяця Росія втрачає від 25 до 35 систем протиповітряної оборони, і до третини з них, а часом і більше – це втрати на півострові Крим, які спішно необхідно компенсувати. А компенсації втрат ППО за допомогою виробництва у Росії зараз практично немає і доводиться здійснювати її винятково перекиданням з інших позиційних районів, таким чином оголюючи повітряний простір на ділянках ТОТ материкової України, але частіше – над самою Росією.

Саме Крим зараз перетворюється для російської ППО на таку собі Чорнобаївку – і ось чому.

Півострів має площу трохи більше 26 тис. кв. км. Для прикриття повітряного простору російські окупанти розмістили там 31-шу дивізію ППО, що складається з 12-го (позиційний район Євпаторія і Севастополь) і 18-го зенітно-ракетних полків (позиційний район Джанкой, Феодосія і Тарханкут), а також 3-го радіотехнічного полку (Тарханкут). Здавалося б, на перший погляд усе зроблено за книжкою, не причепитися, але насправді – ні.

Кримська ППО щодо загроз із материкової частини України набагато вразливіша, ніж, наприклад, та, що розміщується на материковій частині Росії.

Ця вразливість зумовлена тим, що російські зенітно-ракетні полки оснащені переважно секторальними РЛС 92Н2Е, неповноцінними в питаннях фіксації та супроводу малогабаритних цілей. Для таких цілей застосовуються РЛС кругового огляду 91Н6Е, а з ними у російських військ найгостріший дефіцит. Спроби компенсувати цю нестачу "Небо-М" і "Каста-2Е2" завершуються досить швидким знищенням цих РЛС, що змушує і їх компенсувати в авральному режимі, перекидаючи з інших районів.

Таким чином, РОВ завели себе в кругообіг Уробороса, коли їм необхідно прикривати важливий логістичний вузол у вигляді півострова Крим, де розміщується велика кількість ключових військових об'єктів, але зробити це ефективно навіть фізично, не кажучи вже технологічно, неможливо.

Ось і вийшло, що півострів Крим перетворюється для РОВ на чергову Чорнобаївку. Щоправда, набагато більшу за площею, але абсолютно аналогічну за суттю.

Нікуди тікати

Фатальною особливістю Криму для росіян стало те, що це повністю замкнута площа. Тобто всі позиційні райони заздалегідь відомі – як локації, які найбільше сприяють розміщенню засобів ППО, так і навпаки. По суті, РОВ у Криму обмежені кордонами самого півострова.

Зрозуміло, хтось може навести як приклад Ізраїль, схожий із Кримом за площею і тим, як там організована ешелонована протиповітряна оборона. Але різниця між ними в тому, що в Ізраїлі ешелонування більш щільне і насичене, а системи перехоплення, які застосовують, – високотехнологічні, сучасн. І так – не мають аналогів у світі.

Зі свого боку на півострові Крим російські окупанти продовжують ламати очі секторальними РЛС. У такої замкнутої екосистеми, назвемо це так, практично немає шансів на виживання. Є лише терміни конвульсій у нескінченній агонії.

І всередині цієї екосистеми зосереджені транспортні вузли, що підтримують через Крим насамперед УВ "Дніпро" і загалом прикриття всього лівобережного Херсонського плацдарму, а також засоби терору – ті ж самі пускові майданчики для дронів-камікадзе Shahed-136 з мису Чауда і балістичних ракет 9М723/KN23.

Крім усього іншого, півострів забезпечує проведення розвідувальної діяльності в напрямку материкової України як сухопутними, так і повітряними засобами спостереження.

А тому регулярні нальоти на півострів являють собою і невід'ємну частину гарантування безпеки материкової України – за допомогою зниження оборони Криму і перетворення його повітряного простору на прохідний двір.

Російське командування також розуміє, що зниження рівня захисту повітряного простору Криму може призвести до того, що в якийсь певний момент він буде відкритим не тільки для дронів, а й для бойової авіації Повітряних сил ЗСУ. А цього російські окупанти бояться найбільше, адже поява авіації противника в повітрі – це вірний шлях до втрати контролю і над сухопутною територією.

Тобто те побиття окупаційних військ на півострові, за яким можемо зараз спостерігати, має такий самий сенс, що й їхнє побиття 2022 року в горезвісній Чорнобаївці, тільки значно розтягнуте в часі, але з незмінною кінцевою метою.

Висновки

Регулярні нальоти дронів по Криму виконують важливе завдання – планомірне виснаження російської ППО. Півострів вважався і продовжує вважатися за ступенем ешелонованості другим після Московської області. І щоб підтримувати цей рівень, командуванню РОВ доводиться постійно компенсувати втрати російської ППО.

У певному сенсі нальоти дронів по Криму переслідують не тактичного і навіть не оперативно-тактичного, а в певному сенсі – стратегічного значення цілі. Цілі по такому виснаженню російської ППО, щоб у окупаційних військ не було можливості забезпечувати прикриття повітряного простору не тільки над тимчасово окупованими територіями, а й над самою Росією.

Крім того, всі ці нальоти поступово перетворюють Крим на небезпечне тилове місце, яке могло б забезпечувати без особливих ризиків виконання найширшого спектра завдань. А якщо півострів втрачає значення безпечного тилу, то навіщо на його захист і прикриття виділяти критично дефіцитні засоби?

І судячи з результатів і зростаючої ефективності нальотів на Росію, цілі досягаються. Строго за планом.