УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

До жовтня вийдемо до Токмака, далі є два сценарії: прогнози Коваленка до кінця року

6 хвилин
204,4 т.
До жовтня вийдемо до Токмака, далі є два сценарії: прогнози Коваленка до кінця року

Незважаючи на те, що протягом останніх тижнів російська окупаційна армія збирає додаткові сили, у неї немає жодного наступального ресурсу, тож вона не зможе пробити лінію оборони української армії. Натомість Сили оборони мають перспективу вже до жовтня вийти до Токмака. Далі є два сценарії розвитку ситуації.

Відео дня

Якщо ворог вирішить боротися до кінця, це буде витрачанням часу та ресурсу, це не матиме сенсу. Окрім того, він потрапить в оточення. Якщо окупант здасть ці позиції й українська армія піде далі, до кінця 2023 року вона зможе дійти або до Мелітополя, або до узбережжя Азовського моря. Тоді може повторитися історія з правобережною Херсонщиною – ворог буде вимушений "ухвалювати непросте рішення". Такий прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL озвучив військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

– Держсекретар США Ентоні Блінкен назвав дві мети цієї держави в контексті війни в Україні. Це перешкоджання стратегічному успіху Росії та допомога Україні у відбудові після перемоги. Водночас раніше в США заявили, що вони мають можливість відстежувати, де саме використовується їхня зброя. Фактично це був прямий натяк Україні не застосовувати американську зброю на території РФ. Чи не бачите ви тут певної суперечності? Зважаючи на те, яку саме зброю надають нам США, чи готові вони до перемоги України в цій війні?

– Усі міжнародні партнери, коли передають нам ту чи іншу зброю, говорять дуже важливий момент: що ця зброя не може застосовуватися по території Росії. Водночас вони не сприймають російськими тимчасово окуповані території України, зокрема Крим. Отже, використання цього озброєння в цих межах дозволено. Щодо тієї зброї, яка може застосовуватися в Росії, – це та зброя, яка виробляється саме Україною, зброя власного виробництва. Це з одного боку.

Але, з іншого боку, є дуже цікавий момент. Ми виробляємо зразки зброї, до комплектації яких входять компоненти іноземного походження, іноземні технології, але і в такому випадку Україна може використовувати чи то ракети, чи то щось інше в РФ. Так, наші партнери можуть збільшувати кількість бойових завдань, які ми можемо виконувати не лише на тимчасово окупованих територіях, але ще й на території країни-агресора.

– Отже, ви вважаєте, що за таких умов для нас стає вже не настільки важливим, які саме засоби застосовувати на території Росії – союзницькі чи свої?

– Так, саме так.

– Наприкінці минулого року генерал Залужний зауважив, що, за його тодішніми оцінками, обсягів західної допомоги не вистачить на те, щоб повністю звільнити територію України. Чи вважаєте ви, що зараз ситуація змінилася, що сьогодні, з огляду на анонсовану допомогу, Україна має ресурс для повної деокупації?

– Ні, поки що та допомога, яка анонсована, не допоможе звільнити всі території. Вона сформує винятково наші подальші наступальні дії. Наприклад, якщо ми говоримо про операції, які будуть проводитись у 2024 році, то це буде зовсім інша номенклатура, зовсім інші пакети допомоги. Тому на сьогодні ми можемо говорити про формування певних сценаріїв із звільнення тієї чи іншої області, того чи іншого району або населеного пункту з використанням того, що є на сьогодні в наявності.

Коли ми будемо звільняти, наприклад, тимчасово окупований півострів Крим або Донецьку область і Донецьк, Луганську область і Луганськ, це будуть зовсім інші пакети допомоги, зовсім інша номенклатура та зовсім інші об’єми.

– І сьогодні ми можемо бути впевненими в тому, що Захід надасть нам саме таку допомогу?

– Так, безумовно.

До жовтня вийдемо до Токмака, далі є два сценарії: прогнози Коваленка до кінця року

– За інформацією генерала Буданова, навіть якщо Путін і Кім Чен Ин під час останньої зустрічі домовились про військову допомогу, насправді фактично Північна Корея робить це вже протягом півтора місяця. Зокрема, це снаряди калібрів 122 та 152 міліметрів, ракети до РСЗВ "Град" та танкові снаряди. Наскільки суттєвою може бути така допомога? Наскільки це може посилити армію окупанта і чи може цей факт змінити розстановку сил на фронті?

– Змінити розстановку сил на фронті він не зможе, тому що тут пекельна логістика – 10 тисяч кілометрів плече підвозу. Звісно, генерал Буданов знає набагато більше, ніж я. Я використовую верифіковані дані, тому не можу ані підтвердити, ані спростувати факт постачання боєприпасів з Північної Кореї до Росії. Про це багато говорять, але ми поки що не бачили жодного факту.

З’явилося лише одне фото – нібито з боєприпасом, на якому нанесені корейські ієрогліфи. Але потім з’ясувалося, що це фотошоп, до того ж досить примітивний. Отже, наразі верифікованого фактажу постачання немає.

Якщо це відбудеться, то лише з дозволу Сі Цзіньпіна. Але я не думаю, що він буде так ризикувати. Тому що у Китаю є проблеми з Тайванем. Якщо Китай дозволить Північній Кореї відправляти боєприпаси до Росії, то хтось щось почне відправляти в Тайвань з тієї номенклатури, якої до того не було.

Ще один важливий момент. Навіть якщо процес постачання буде відбуватись, він не може бути якимось глобальним чи масштабним. По-перше, у Північній Кореї деградована залізниця. Там немає великої кількості вагонів, ешелонів, локомотивів, які б постійно гнали до Росії десятки вагонів з боєприпасами. Ні. Останній потяг, який було зафіксовано з Північної Кореї до Росії, окрім броньованого потяга Кім Чен Ина, мав усього три вантажних вагони по 50 тонн. Тож можете зробити висновки, про які об’єми може йтися.

Вони не вирішать проблему Росії з боєприпасами. Це може бути винятково ситуативне рішення. Наприклад, певна кількість боєприпасів подолає 10 тисяч кілометрів, доїде до фронту, а потім їх розподілять по кількох дивізіонах. Проблема цих окремих дивізіонів буде вирішена, але не для усієї зони бойових дій.

– Останнє запитання – щодо посилення армії окупанта. За даними ГУР, нині Росія перекидає на фронт на Луганщині 25-ту армію. Також стало відомо про те, що на півночі Луганщині окупанти формують так звані підрозділи "Шторм-Z", до складу яких переважно входять зеки. Чи вважаєте ви, що до того, як настане умовний сезон дощів, окупант може суттєво посилити свої позиції і зробити прорив на певній ділянці фронту?

– Я думаю, що в росіян немає перспективи прориву нашої лінії оборони. Так, вони формують свою 25-ту армію, усі ці "Шторми-Z", призначення яких – закидання наших позицій м’ясом. Але наступальний потенціал і функціонал у них відсутній, причому саме в Луганській області.

Вони будуть влаштовувати усю цю м’ясорубку, але прориву не буде через дефіцит техніки, дефіцит боєкомплекту. Там некомплект підрозділів штатною комплектацією і багато інших проблем. Вони не змогли цього зробити раніше, не зроблять і зараз.

До жовтня вийдемо до Токмака, далі є два сценарії: прогнози Коваленка до кінця року

– А щодо Сил оборони України? Який успіх вони можуть мати протягом найближчого місяця?

– Я думаю, що на початку жовтня ми зможемо вийти до Токмака. В мене є такий оптимістичний погляд. А далі все розвиватиметься за сценарієм, який залежатиме від поведінки росіян. Або вони будуть тримати там оборону до останньої краплі крові, або будуть тікати. Якщо будуть тікати, це краще для них. Якщо вони триматимуть оборону, то потраплять в оточення. Але це дійсно витрата часу та ресурсу.

Отже, прорив другої лінії оборони цього року можливий, але не факт, що вийдемо до Азовського узбережжя. Водночас якщо ворог не буде затримуватись у Токмаку, то до кінця цього року ми зможемо вийти або на узбережжя Азовського моря, або до Мелітополя. Отже, погані погодні умови нас можуть зустріти вже там. Але далі вже працюватиме артилерія.

Невеликий зріз суходолу, який контролюється вогневим контролем з боку артилерії, – і ми побачимо в Запорізькій області ситуацію з правобережною Херсонщиною, яка в певний момент почала прострілюватися наскрізь. Так само буде і тут. Відсутність маневреності, мобільності та можливості використовувати артилерію, безпечної логістики – все це призведе до того, що росіянам з Мелітополя доведеться робити цей не "жест доброї волі", а "ухвалювати складні рішення".