УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Дрон залетів у вікно в Москві – це добре, але в нас інша мета. Інтерв'ю з генералом Маломужем

6 хвилин
123,0 т.
Дрон залетів у вікно в Москві – це добре, але в нас інша мета. Інтерв'ю з генералом Маломужем

30 липня Москву вкотре атакували БПЛА. Удар припав по бізнес-центру "Москва-Сіті", де розміщено три російські міністерства: мінекономрозвитку, мінпромторг, мінкомзв'язку. Росіян поспішили запевнити, нібито ППО спрацювала дуже успішно, але той факт, що в будівлі було знесено майже пів поверху, переконує у протилежному.

Відео дня

Насправді ця та інші успішні атаки на Москву показали, що система протиповітряної оборони не лише столиці, а й усієї Росії "палена". Теоретично вона складається із трьох рівнів захисту, але фактично не працює жоден. В Україні почався бум виробництва дронів, і подібна акція вкрай важлива в інформаційному плані, оскільки, крім іншого, суттєво підриває авторитет глави Кремля Володимира Путіна, який, як і раніше, стверджує, що "все йде за планом". Проте Україна має зосередити свої зусилля насамперед на нейтралізації військових об'єктів ворога, безпосередньо пов'язаних з ударами по нашій країні. Таку заяву в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL зробив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005-2010 роках генерал армії Микола Маломуж.

– В ОК "Південь" зробили низку заяв. По-перше, про те, що черговий удар по Чонгарському мосту був філігранним, точним та влучним. По-друге, російські окупанти могли розпочати підготовку до нових атак на Україну – вони почали підтягувати стратегічну авіацію. Наскільки це небезпечна ситуація з огляду на те, що Україна все ще не отримала від західних партнерів винищувачів, насамперед F-16, а також додаткових засобів ППО?

– Насамперед необхідно чітко розуміти, що Путін намагається переконати Росію та світ, що наступ українських військ не вдався. Зокрема, цю риторику він використав і у форматі африканської зустрічі, і на пресконференції.

Але на практиці протилежне. Ми не лише стримуємо сили на тих напрямках, куди ворог кинув додаткові сили – Куп'янськ, Сватове, Лиман, Мар'їнка, – а й проводимо активні контрнаступальні операції. Не такі масштабні, але є рух у районі Бахмута, особливо на півдні, а також у напрямку до Бердянська, Токмака, Роботиного. Ворог поетапно залишає позиції, особливо першу лінію оборони на Запорізькому напрямку, що дає змогу розвивати наступальні операції.

Російські військові, щоб показати Путіну, що наш контрнаступ не вдався і що вони стратегічно наступають, задіюють стратегічні резерви на кількох напрямках на сході. Зараз вони побачили, що найбільш загрозливий для них напрямок – це південь, тому що західні аналітики, розвідка США та Великої Британії припускають, що саме тут буде основний стратегічний удар.

Тому нині йде формат масованої підтримки, насамперед ракетних систем, концентрація авіації. Вони бачать, що ми не тільки наступаємо на півдні, а й знищуємо інфраструктуру. Ворог може припускати, що це підготовка до наступальних операцій.

Дрон залетів у вікно в Москві – це добре, але в нас інша мета. Інтерв'ю з генералом Маломужем

Щодо Чонгарського мосту, то це одна із стратегічно важливих схем логістики. Удар по мосту фактично ламає схему ворога щодо переміщення військ, техніки та боєприпасів у цьому регіоні. Так само, як раніше ми обмежили можливості переміщення військ, техніки та боєприпасів на Кримському мосту.

Поки противник мав вільний доступ на один і другий міст, це забезпечувало ефективну доставку техніки та боєприпасів на будь-яку ділянку південного фронту. Зараз є обмеження, відчувається дефіцит можливостей. Вони не можуть задіяти потужні резерви. Тим більше, що ми вдарили не лише по Чонгарському мосту, а й по залізниці, а перед цим знищили кілька складів, включно з армійським складом на півночі Криму, велику нафтобазу. Дуже чітко спрацювали по Мелітополю – кілька складів. У районі Бердянська та Токмака.

Тобто резерви, що рухаються залізницею, вже системно обмежені. Як і резерви, які можна дістати близько, і далекі, які забезпечуються з території РФ. Ми поступово формуємо дефіцит боєприпасів, військової техніки, ускладнюємо швидке маневрування військ через ці мости. Військове командування Росії бачить, що перспективи оборони півдня вже дуже обмежені.

Тому в цій ситуації вони застосовують далекобійні засоби. Це балістичні та крилаті ракети, які запускають навіть за несприятливих погодних умов, стратегічна авіація, яка б'є здалеку, та тактична авіація на лінії фронту. Це кілька десятків гелікоптерів, які вони кинули на південь, включно з Ка-52, для атак.

Так, є певні проблеми та загрози для нас – і для наступальних операцій, і особливо захисту з повітря. Але ворог уже давно переконався в тому, що ми ефективно збиваємо і літаки, і гелікоптери вже у прифронтовій смузі, де ми маємо зенітні ракетні комплекси тактичного рівня, які контролюють 15-20 км неба. Це частково комплекси, що залишилися від Радянського Союзу, а також нові комплекси, поставлені Німеччиною, США, Великою Британією, Іспанією та Францією.

Це те, що створює загрозу для великих угруповань авіації Росії, про яку говорить Гуменюк та наша військова розвідка. Ми виявили, що до 300 ворожих літаків та до 350 вертольотів перебувають на старті. Їхнє масове залучення означатиме масове знищення цієї техніки та величезні втрати у стратегічній перспективі.

З урахуванням того, що Росія вже втратила велику кількість літаків і гелікоптерів у цій війні, близько 400 – це ціла повітряна армія, – нова втрата приблизно в тому самому обсязі означатиме підрив позицій стратегічної авіації загалом.

Тому я думаю, що противник задіюватиме таку авіацію вибірково, а не масово. Наприклад, під час спроб прориву. Але системно рухатися фронтом їм буде складно, тому що, навіть з урахуванням загалом нестачі засобів ППО та ПРО, винищувальної авіації, на фронті ми маємо в багатьох підрозділах ту техніку, те озброєння і тих фахівців, які збивають ці літаки та гелікоптери безпосередньо.

– Ви могли б прокоментувати останні атаки на Москву? У цьому контексті президент Зеленський заявив, що поступово війна повертається на територію Росії, це "неминучий і абсолютно справедливий процес". Водночас у Повітряних силах зазначили, що тепер про спокій у російській глибинці говорити вже не доводиться. І, нарешті, міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що в Україні спостерігається бум виробництва дронів. Чи означає це, що Москві тепер не буде спокою? Як ви бачите перспективи атак на центри ухвалення рішень на території країни-окупанта Росії?

– Щодо буму виробництва дронів, то він розпочався невдовзі після повномасштабного вторгнення. До роботи приєднались наші конструкторські бюро, наукові центри, невеликі творчі колективи айтівців та представників Міноборони, деякі навчальні заклади, наприклад, КПІ, Вінницький технічний університет тощо. Йдеться як про невеликі дрони-розвідники, так і про балістичні дрони, які можуть бити на 800 км і нести заряд вагою пів тонни.

Просто скажу, ця робота розгорталася дуже довго, але поступово ми до цього приходимо. Резніков говорить загалом, але це завдання Міноборони.

Перші дрони були виготовлені на приватних підприємствах, хоча виробництво мало бути налагоджено на базових підприємствах ВПК. Звісно, ми отримали дрони від Норвегії та США. Одночасно ми маємо свої розробки дронів з дуже хорошими бойовими якостями, зокрема підводні та надводні дрони.

Бум, звісно, починається, але із запізненням. Хоча краще пізно, ніж ніколи.

Щодо ударів по Москві, то це свідчення того, що частина дронів уже спрямовується і на центр ухвалення рішень. Тут завдання – не так ураження певних військових об'єктів, як демонстрація того, що ППО Росії та керівництво РФ загалом не здатні перекрити наші можливості, включно з можливостями наших партизанів чи спецслужб, які працюють безпосередньо на території Росії.

У цьому разі можуть застосовуватися різні дрони. Не ті, що летять на тисячу кілометрів з території України, а дрони місцевого рівня, які запускають цільовим чином. Думаю, тільки після війни ми дізнаємося, хто запускав їх, звідки, з яких цілей. Але факт залишається фактом: система ППО Росії не спрацьовує. Прямо скажу, вона палена.

Система ППО у них трирівнева. Перша лінія захисту – вона повинна спрацьовувати проти балістичних ракет ядерного типу, друга лінія – захист тактичного рівня, і третя – безпосередній захист конкретних об'єктів. У Москві вона не спрацювала. Удари були і по Рубльовці, де живе вся еліта РФ, і по міноборони, і по мінекономрозвитку Росії. Удар по "Москва-Сіті" – це удар і по престижу, і по військово-політичному авторитету самого Путіна.

Але поки що це тактичний рівень. Ці атаки не завдають істотних збитків країні-агресору.

Я хотів би акцентувати на тому, що виробництво дронів в Україні має бути на державній системній основі, передусім необхідні ударні дрони, здатні завдавати ударів по військових складах у російській глибинці, по центрах ухвалення рішень, по стратегічних пускових установках, з яких запускаються ракети по Україні, по військових аеродромах тощо.

Атаки мають бути системними та на далекі відстані. Це не лише і не так Москва. Насамперед необхідно нейтралізувати ті центри та бази, з яких завдаються удари по Україні, по наших мирних жителях та по наших центрах ухвалення рішень. Дрон залетів у вікно у Москві – це добре з інформаційного погляду. Але передусім наші дрони мають бути орієнтовані на конкретні цілі. Це Чорноморський флот, який запускає "Кинджали", пускові установки "Іскандерів", ударна авіація, системи РЕБ, які нейтралізують наші системи захисту, великі військові склади, нафтобази тощо.

Агресора необхідно карати за конкретні дії. Тому всі об'єкти, пов'язані із завданням ударів по Україні, які призводять до жертв, повинні стати першочерговими цілями. Усі наші сили, зокрема дрони та далекобійні ракети, мають бути спрямовані саме туди.