Відео дня
У повітрі пахло війною, але не вірили в наступ і говорили про Євробачення: чим жила Україна за тиждень до 24 лютого
Наближається дата подій, яких кожен із нас хотів би уникнути. 24 лютого 2022 року українці прокинулись в іншій країні та іншій реальності. Бомби, ракети, сигнали повітряної тривоги, укриття – всі ці колись абстрактні речі стали буденними для кожного. Разом із тим війна не почалась несподівано – було багато попереджувальних сигналів, які, втім, багатьом хотілося ігнорувати.
OBOZREVATEL пропонує у форматі інформаційного зрізу одного дня пригадати, чим жила Україна рівно за тиждень до початку повномасштабного вторгнення.
Російські війська на українському кордоні
Для тих, хто відстежував ситуацію "за поребриком", доба 17 лютого 2022 року почалась із заяви посла Росії в Ірландії Юрія Філатова, який запевнив, що "Росія протягом трьох-чотирьох тижнів відведе свої війська" від українського кордону та поверне їх на звичайні позиції. Через кілька годин представник Росії в Організації Об'єднаних Націй Сергій Вершинін на засіданні Ради Безпеки також заявив, що Росія ще з 15 лютого почала відводити частину військ від українського кордону.
Таку ж заяву напередодні зробили й у міністерстві оборони Росії, оголосивши про початок відведення підрозділів Південного та Західного військових округів. Зі свого боку ані українська, ані американська розвідки нічого подібного не зафіксували, а президент України Володимир Зеленський сказав, що "незначна ротація не вважається відведенням" військ.
Ба більше, президент США Джо Байден і канцлер Німеччини Олаф Шольц за підсумками телефонної розмови заявили, що Російська Федерація продовжує нарощувати свої військові сили поблизу України, тому "ризик вторгнення все ще залишається високим". Також вони підтвердили свою підтримку української держави, спільні зусилля щодо посилення східного флангу НАТО й створення "болючих наслідків" для РФ на випадок її подальшої агресії.
Американські ЗМІ з посиланням на власні джерела у Вашингтоні писали, що Росія не лише не відводить війська від кордону з Україною, а навпаки – посилює їх. Зокрема, тільки напередодні Москва додатково відправила на прикордонні ділянки близько 7000 військовослужбовців.
"Усі ознаки, які в нас є зараз, – це те, що вони лише натякають на публічну пропозицію поговорити і заявити про деескалацію, водночас у приватному порядку мобілізуючи сили для війни", – сказав 17 лютого 2022 року американський чиновник журналістам на умовах анонімності.
Тодішня міністерка закордонних справ Британії Ліз Трасс також попередила, що Росія може "затягнути українську кризу", намагаючись підірвати єдність Заходу. Вона закликала не піддаватися "хибному відчуттю безпеки" через заяви Кремля про відведення військ, припустивши, що російські військові навчання поблизу українських кордонів можуть продовжуватися протягом декількох місяців.
"Немає жодних доказів того, що Москва готова відступити. Дані розвідки свідчать про те, що, всупереч твердженням Кремля, Росія фактично продовжує перекидати сили у прикордонну зону. В цьому районі помітили додаткові бронетранспортери, вертольоти й польовий госпіталь", – сказала Ліз Трасс і оголосила про плани відвідати Польщу та Україну, щоб "висловити підтримку союзникам".
Тут варто зазначити, що паралельним курсом із 10 по 20 лютого на території Білорусі проходили спільні з Росією військові навчання "Союзна рішучість-2022", які передбачали діяльність білоруських і російських військових поблизу білорусько-українського кордону.
Ескалація на Донбасі
Зранку 17 лютого 2022 року штаб Операції Об'єднаних сил повідомив про стягування росіянами на тимчасово окуповану територію Донецької і Луганської областей сотень одиниць військової техніки. Загалом, за даними штабу, бойовики розмістили з порушенням Мінських домовленостей на території ОРДЛО 230 одиниць військової техніки, включно з танками та самохідними гаубицями.
Ця інформація згодом знайшла підтвердження у звіті місії ОБСЄ. Також у звіті відзначалося, що робота СММ ОБСЄ на тимчасово окупованих територіях регулярно супроводжується перешкодами з боку збройних формувань Російської Федерації. Зокрема, озброєні росіяни не пускали патруль СММ до деяких населених пунктів, а також блокували сигнали БПЛА СММ малого й дальнього радіуса дії.
А щоб підтвердити серйозність своїх намірів, зранку 17 лютого окупанти влаштували масований обстріл із важкої артилерії вздовж лінії розмежування на Донбасі. Українські військові зазначали, що таких масових обстрілів не було з 2017 року. Від ворожих снарядів постраждали населені пункти Мар'їнка, Красногорівка, Піски, Водяне, Тарамчук, Степове, Солодке та інші. Усього зафіксовано 50 випадків порушення режиму припинення вогню – було випущено близько 600 боєприпасів. Місцеві жителі змушені були сидіти в укриттях. Тоді ще мало хто усвідомлював, що через тиждень в укриттях сидітиме вся Україна.
Також російські терористи обстріляли Станицю Луганську на Луганщині, влучивши у дитячий садок, коли у ньому перебували діти й вихователі. Президент Зеленський назвав цей обстріл "великою провокацією", а російські пропагандисти звинуватили в ньому Збройні сили України, назвавши Станицю Луганську "територією ЛНР".
Увечері на російському державному телебаченні вийшов сюжет, у якому так звана розвідка "ДНР" заявила про плани Збройних сил України нібито захопити окуповані території Донбасу за чотири дні. Водночас головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний виступив з офіційною заявою, в якій спростував будь-які плани українських військових наступати на Донбасі.
У зв'язку з різким загостренням ситуації на Донбасі Україна закликала до термінової позачергової зустрічі у межах Тристоронньої контактної групи та закликала учасників "нормандського формату" приєднатися до моніторингу й верифікації всіх випадків порушення домовленостей щодо припинення вогню.
Посольство США в Україні, прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та високий представник ЄС Жозеп Боррель назвали російські обстріли населених пунктів Донбасу "огидним порушенням Мінських угод".
Також відреагувала Рада Безпеки ООН. Члени з-поміж країн Євросоюзу опублікували заяву із закликом до виконання Мінських угод, починаючи з припинення вогню. У заяві зазначалося, що напруженість навколо України досягла максимального рівня з 2014 року, а виконання самих угод зайшло в глухий кут. Вони також висловили стурбованість у зв'язку зі зверненням Держдуми РФ про визнання "ДНР" та "ЛНР".
Визнання Росією так званих "ЛНР" і "ДНР"
Світ активно обговорював офіційне визнання Держдумою РФ самопроголошених квазіреспублік "ДНР" і "ЛНР", яке відбулося кількома днями раніше, 15 лютого. Зокрема, російський публіцист і політолог Андрій Піонтковський в ефірі українського телебачення висловив думку, що цим рішенням президент Росії Володимир Путін загнав себе у нову пастку. Мовляв, тепер він змушений буде вийти з Мінських угод, а це, зі свого боку, призведе до кінця його планів щодо контролю над усією територією України.
Представник України у Тристоронній контактній групі, журналіст Сергій Гармаш також озвучив схожу думку. В ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL він говорив, що Путін не ухвалить рішення про офіційне визнання "ДНР" та "ЛНР", тому що, пішовши на такий крок, Росія втратить Мінські угоди та прописаний у них "особливий статус" Донбасу – головний інструмент впливу на Україну.
Як показав подальший розвиток подій – обидва експерти помилялись. Путін підписав указ про визнання "ЛНР" і "ДНР" 22 лютого, а вже зранку 24 лютого Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну.
Пошуки компромісу
Президент України Володимир Зеленський 17 лютого 2022 року заявив, що Україна готова до будь-якого формату переговорів із Російською Федерацією для досягнення миру. Водночас він дорікнув Москві, що, незважаючи на публічні заяви, російська сторона не демонструє готовності до реальної розмови.
Зеленський відзначив, що керівництво РФ публічно говорить про деескалацію і закликає до двосторонніх відносин, проте насправді не хоче йти на діалог. Він нагадав, що кожного разу після таких заяв Москви Україна запитує зустріч у тому чи іншому форматі, але не отримує відповіді.
Санкції проти Росії
Протягом перших місяців 2022 року країни Заходу активно працювали над підготовкою санкцій, які можна було б запровадити проти Росії у разі повномасштабного вторгнення в Україну. Мабуть, це мало налякати Путіна та змусити його передумати.
Серед іншого, високий представник ЄС Жозеп Боррель 17 лютого 2022 року заявив, що Європейський Союз готовий представити "жорсткий" пакет санкцій проти Росії одразу, як тільки це буде потрібно. Він запевнив, що пакет обмежень на випадок повномасштабного вторгнення РФ в Україну вже підготували.
Також у Великій Британії ухвалили рішення зупинити програму видачі "золотих віз" громадянам Росії. Завдяки їй заможні іноземці мають змогу набути громадянства країни в обмін на інвестиції. Серед інших, програмою часто користувалися російські бізнесмени.
Підготовка ЗСУ
Збройні сили України також не сиділи склавши руки й напередодні провели командно-штабні навчання "Заметіль-2022" у прикордонній смузі. Українські бійці тренувалися вести вогонь із наданих західними партнерами протитанкових комплексів NLAW, Javelin та іншого озброєння, а також із вітчизняних "Стугна-П" та "Корсар". Окрім того, українські військові застосовували бойову авіацію, вітчизняні та іноземні безпілотні авіаційні комплекси, зокрема Bayraktar. Через тиждень ці слова увійдуть у лексикон кожного українця і стануть майже культовими.
Під час навчань Сили безпеки та оборони України на практиці відпрацювали варіанти асиметричних дій в умовах ведення бою у прикордонній смузі, включно зі спільними діями сил опору та підрозділів механізованої бригади. Було також застосовано ствольну артилерію, реактивні системи залпового вогню і засоби протиповітряної оборони.
Варто зазначити, що це були не перші подібні навчання. Кількома днями раніше ЗСУ провели військові навчання з відбиття наступу умовного супротивника, який намагається прорвати оборону на танконебезпечних та десантнонебезпечних ділянках місцевості. У тих навчаннях взяли участь інженерні й танкові підрозділи, а також протитанкова артилерія.
Того ж дня секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов у Facebook заявив, що Збройні сили України високомотивовані, добре озброєні, навчені та по-бойовому злі, тому готові відбити будь-яку атаку Російської Федерації та розвіяти будь-який морок "русского міра".
Також секретар РНБО дорікнув тим, хто на тлі панічних настроїв залишив Україну, та зазначив, що і він, і президент Володимир Зеленський, навпаки, – вирушили на зустріч з українськими військовими.
Що стосується верховного головнокомандувача Володимира Зеленського, то він 17 лютого 2022 року в супроводі секретаря РНБО та інших посадовців відвідав із робочим візитом місто Бердянськ, звідки катером вирушив у зону проведення Операції Об'єднаних сил, де "ознайомився з порядком бойового патрулювання й перевірив систему охорони держкордону".
Тероборона
Ще один термін, який увірвався в життя українців на початку 2022 року й швидко став трендовим і навіть модним. У тероборону намагались потрапити представники майже всіх прошарків населення незалежно від віку та статі – політики, депутати, музиканти, актори, спортсмени, журналісти, пенсіонери тощо.
Зокрема, зіркою соцмереж стала 79-річна пенсіонерка з Маріуполя Валентина Костянтинівська, яка вступила до лав територіальної оборони і тренувалася з автоматом захищати свою Батьківщину.
"Я громадянка своєї країни, я українка, а в українців – ген опору, ген свободи, перемоги. Ось із цим я йшла. Я повинна допомагати, чим можу. А, може, доведеться мені десь і колись постріляти. Я ж не знаю, як воно складеться", – розповіла пенсіонерка у коментарі українським і західним ЗМІ 17 лютого 2022 року.
Також 17 лютого міський голова Києва Віталій Кличко закликав депутатів Київради вступати до територіальної оборони столиці та власним прикладом показати, що представники влади готові всі разом, пліч-о-пліч захищати столицю, якщо настане критичний момент.
А щоб пришвидшити ухвалення депутатами рішення про вступ до тероборони міста, а також саму процедуру, прийом заяв організували в кулуарах Київради. Цікаво, що однією з перших там записалась народна депутатка України Кіра Рудик, яка того дня виступала у Київраді.
Морська блокада
Лондонський об'єднаний військовий комітет зі страхування морських військових ризиків вніс українські та російські води в Чорному та Азовському морях до так званих Listed Areas – районів, де можливі "війна, піратство, тероризм та пов'язані з ними небезпеки".
Так у Лондоні відреагували на перекидання Росією напередодні у Чорне море шести великих десантних кораблів Північного та Балтійського флоту для нібито участі у спільних навчаннях і на закриття нею для судноплавства частин районів Чорного й Азовського морів.
Авіаційне сполучення
Популярний ірландський лоукостер Ryanair 17 лютого 2022 року заявив, що не має наміру припиняти здійснювати рейси в Україну та назад, навіть попри загрозу російського вторгнення. Керівництво компанії заявило про намір працювати, "доки не буде війни чи ракет".
"Це наш обов'язок і зобов'язання – підтримувати народ України, поки там немає війни чи ракет. Важливо не панікувати. Людям потрібно повернутися додому, і люди хочуть летіти за кордон до ЄС. Авіакомпанії мають надавати цю послугу", – заявив виконавчий директор компанії Майкл О'Лірі.
Цікаво, що ця заява Ryanair відбулась на фоні загальної істерії, яку розганяли інші світові авіакомпанії. Так, напередодні про зупинення польотів в Україну заявили нідерландська авіакомпанія KLM та норвезька Norwegian. А Turkish Airlines "у зв'язку із ситуацією, що склалася в Україні", дозволила своїм пасажирам повернути або обміняти квитки до Києва, Одеси, Львова, Харкова, Запоріжжя та Миколаєва в період із 13 по 28 лютого.
Газовий шантаж
Також 17 лютого 2022 року світ замислювався: що буде, якщо Росія перекриє постачання газу до Європи? Це питання виникло через енергошантаж Москви з метою запуску газопроводу "Північний потік-2" в обхід європейського законодавства. Зокрема, європейські аналітики розглядали три ймовірні сценарії: скорочення постачання газу Росією у Європу, припинення постачання газу через територію України й повне припинення постачання газу взагалі.
"Велике будівництво"
А в "Укравтодорі" панувала своя атмосфера. Так, 17 лютого 2022 року перший заступник голови Державного агентства автомобільних доріг Андрій Івко закликав не піддаватися паніці на тлі загрози російської агресії та запевнив, що Служби автомобільних доріг в областях, а також підрядні організації, техніка та всі працівники активно готуються до старту нового будівельного сезону програми президента Володимира Зеленського "Велике будівництво".
Чиновник радив не зважати на провокації агресора, продовжувати працювати й жити звичним життям. Він нагадав, що у планах дорожнього відомства на 2022 рік – ремонт і будівництво 5,5 тис. км державних доріг та оновлення щонайменше 300 штучних споруд.
"Євробачення"
Саме за тиждень до повномасштабного російського вторгнення гурт Kalush Orchestra погодився представляти Україну на пісенному конкурсі "Євробачення-2022" в Турині після того, як номінальну переможницю національного відбору Аліну Паш дискваліфікували через незаконні відвідини тимчасово окупованого Росією Криму.
Цікаво, що це рішення викликало в Україні неоднозначну реакцію. 17 лютого багато фанатів Євробачення охарактеризували ймовірну поїздку цього колективу в Італію словом "ганьба". Головне побоювання незадоволених громадян полягало у тому, що гурт влаштує скандал та "цирк" на світовому конкурсі.
Варто відзначити, що на рівні з негативними відгуками українці також почали вітати гурт і бажати перемоги на міжнародному змаганні. "Ура", "Нарешті", "Гарне рішення", "Стефанію" повинні почути у світі" – таких коментарів у соцмережах також вистачало.
Ну а закінчилось все тим, що гурт Kalush Orchestra переміг у конкурсі, рожева панамка стала модною у Європі, а пісня "Стефанія" лунала не лише у європейських чартах, але й на українських залізничних вокзалах під час прибуття однойменного потягу Івано-Франківськ – Київ.
Коронавірус
"Минулої доби у світі зафіксували більше ніж 2 млн заражень коронавірусом. Ще 11,3 тис. людей померли від хвороби. Водночас приріст осіб, які побороли її, перевищив нові інфікування – понад 2,6 млн одужалих" – подібні новини виходили щодня аж до 23 лютого 2022 року включно, а потім якось непомітно зникли з порядку денного. В Україні всім різко стало не до коронавірусу.
Скандали
Також 17 лютого українці обговорювали скандальну заяву голови Закарпатської облдержадміністрації Віктора Микити, який напередодні на позачерговій сесії обласної ради назвав росіян "братами".
"Населення Росії – це наші брати, але керівництво сусідньої держави, на жаль, є недружнім", – заявив Віктор Микита, який досі очолює Закарпатську область.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!