Фейгін: гарантії безпеки для Путіна – підпорядкування Києва Москві. Чому цього не буде. Інтерв'ю

3 хвилини
25,1 т.
Фейгін: гарантії безпеки для Путіна – підпорядкування Києва Москві. Чому цього не буде. Інтерв'ю

Під заявами президента Франції Еммануеля Макрона про гарантії безпеки для Росії може матися на увазі певний договір із НАТО, наприклад, зобов'язання Альянсу не розширюватися на схід, тобто де-факто відмовити Україні в членстві. Глава держави-терориста Росії Володимир Путін має на увазі під гарантіями здачу України під владу Москви. Але Захід, який так багато вклав у перемогу нашої країни, не готовий до такого обміну, а отже, слова про гарантії так і залишаться словами.

Відео дня

Навіщо тоді взагалі щось обіцяти агресору? Тому що він, як і раніше, має у своєму розпорядженні ядерну зброю. Якби в Путіна не було ядерної кнопки, питання з ним давно було б вирішене. Візит президента України Володимира Зеленського до США дуже важливий у публічній площині. Так само вкрай важливим був візит глави держави на передову, у Бахмут. Це те, чого боягузливий президент-агресор, який ховається в бункері, ніколи не зможе собі дозволити. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський правозахисник Марк Фейгін.

– Президент Франції Еммануель Макрон вкотре заявив про гарантії безпеки для Росії. Чи не вважаєте ви, що ця заява є результатом негласних домовленостей оточення Путіна із Заходом про те, що ті віддають Путіна в обмін на збереження РФ у її нинішніх межах?

– Я не думаю, що Захід має якийсь твердий план, якими мають бути гарантії. Знову ж таки, що означає "віддають"? Уточніть, що мається на увазі.

– Мається на увазі зміна влади в Росії.

– Я не думаю, що принаймні є сенс домовлятися про це з Путіним. Він навряд чи на це піде. Можливо, під гарантіями передбачається форма договору з НАТО, яка була б прийнятною для обох сторін.

Тут йдеться про великі гарантії загалом для Росії. Не думаю, що йдеться про персональні гарантії для Путіна. У всякому разі, це не проглядається. Бо Путін владу не віддасть. І гадаю, на Заході розуміють, що на такі домовленості сам він не піде. Без нього? Тоді треба говорити без нього.

Думаю, йдеться про те, щоб за умов звільнення окупованих територій надати Москві гарантії про відмову просування НАТО на схід. Але це, як на мене, майже нездійсненна умова. Відмовити тій самій Україні вступати до НАТО? Наразі це безглуздо з тієї простої причини, що стільки сил вкладено у порятунок України.

Адже Путін розуміє під цією умовою віддати йому Україну, але Захід до цього не готовий.

Чесно кажучи, я не уявляю, як з Путіним можна домовитися про гарантії, які виключали б фактичне захоплення України, виключали її підпорядкування Москві. Але ж йдеться саме про це. Все решта – другорядне.

– Чи не бачите ви за цією заявою також і результат ядерного шантажу Путіна? Адже ядерна кнопка ще в його руках.

– Звичайно. Насамперед йдеться саме про це. Для тієї ж Європи, для Франції та інших країн це предмет занепокоєння. Тут одне випливає з іншого майже безпосередньо. Якби не було ядерної кнопки, все б взагалі давно вирішилося.

– Питання щодо візиту президента Зеленського до США, його зустрічі з президентом Байденом. Чому така важлива зустріч тет-а-тет? Адже взаємодія між Україною та США і так дуже інтенсивна.

– Тет-а-тет тут умовний. Звичайно, вони постійно розмовляють, мають конфіденційне спілкування, нехай і дистанційне. Але мені здається, що тут дуже важлива публічна сторона питання.

Зеленський, який приїжджає до США, – це не так для конфіденційної бесіди. Вона могла бути проведена дистанційно або могли б приїхати до нього. Ні, мені здається, насамперед тут грає роль публічна поява Зеленського в країні головного союзника.

Це має сприяти тому, що Україні передадуть потрібні озброєння. Думаю, це робиться для цього.

– Наскільки серйозним публічним кроком був візит Зеленського до Бахмута?

– Я думаю, дуже важливим. По-перше, це символ того, що Бахмут чинитиме опір, його не здадуть. Це дуже важливо у моральному плані. По-друге, це підтримка бійців, армії. Це було потрібно, особливо перед візитом до Сполучених Штатів.

По-третє, це додаткова демонстрація. Дивіться, президент Зеленський постійно на передовій, поряд зі своїми солдатами. Мені здається, це теж було потрібно.

Справді, з одного боку – агресор, диктатор, який постійно ховається в бункері, а з іншого – президент разом зі своїми солдатами на передовій. Це дуже важливий символічний жест для демонстрації впевненості в перемозі.