УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Фейгін: ЗСУ можуть зайнятися поваленням Путіна та розвалом РФ. Інтерв'ю

4 хвилини
260,2 т.
Фейгін: ЗСУ можуть зайнятися поваленням Путіна та розвалом РФ. Інтерв'ю

Рейди так званих диверсантів – російських добровольців, що воюють на боці ЗСУ – у прикордонні регіони Росії, у Бєлгородську область триватимуть. Заяви влади РФ про те, що нібито учасників рейду знищено, – брехня. Якщо в результаті цих дій буде захоплено один із регіонів РФ, туди для підтримки можуть ринути активні росіяни і ситуація для Кремля стане неконтрольованою.

Збройні сили України можуть відіграти важливу роль у цій історії. Торпедування режиму Володимира Путіна в Росії може стати одним із завдань ЗСУ. У цьому вони можуть надати підтримку "братському народу", росіянам. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський правозахисник Марк Фейгін.

– Секретар РНБО Олексій Данілов припустив, що жителі регіонів Росії, що межують з Україною, можуть організувати протести, тоді як по всій території країни-агресора також буде небезпека протестів. Як ви розглядаєте таку перспективу, зокрема в контексті подій у Бєлгородській області РФ? Які наслідки вони можуть мати?

– Безумовно, ці події матимуть наслідки, оскільки рейди не припиняться. Твердження про те, що всіх учасників рейду знищено, – брехня. Це продовжиться, ніхто не збирається припиняти. Це перше.

Друге – чи це буде підхоплено кимось усередині Росії? Це питання відкрите. Якщо за цим побачать значну силу, то народ може завагатися, особливо з огляду на повний розкол усередині влади. Подивіться на дії Пригожина та інших.

Тобто можна чекати на будь-який розвиток подій. Інша річ, що для цього мають продовжитися подібні рейди. Зрештою, вони мають призвести до захоплення одного з регіонів – Бєлгорода чи Курська, прикордонних з Україною областей. Тоді цей рух може мати перспективу.

Самі собою одиночні рейди не можуть викликати припливу ентузіазму, але якщо якийсь із бунтівних регіонів буде повністю захоплений, туди потечуть люди з усієї країни для підтримки цих дій, якщо їм вдасться прорватися туди.

Ми міркуємо умоглядно, адже нічого подібного ми раніше не бачили. Я припускаю, що в Росії мільйони незгодних. Проактивна частина є. Щодо першопричини, то це затіяла сама Москва, вона сама пішла на це. Захотіли відхопити ще шмат землі, і ось результат.

Думаю, це може бути одним із напрямків, одним із завдань ЗСУ, окрім деокупації та звільнення територій України. Є ще й завдання щодо торпедування влади Кремля, режиму Путіна. Раніше про це говорилося невиразно, тепер це ясно артикульована теза. Бо без перемоги над Кремлем неможливо остаточно звільнити всю територію України.

Не з погляду того, що неможливо вийти на межі 1991 року. Ні, йдеться не про це. А про те, що війна може розпочатися наново, якщо влада в Кремлі залишиться такою самою. Потрібно щось змінювати у самій Росії. Позбавлення від режиму Путіна – це завдання, яке передусім стоїть перед росіянами, але якщо Україна надасть їм у цьому допомогу, чому б ні?

Після вторгнення, окупації, вбивства десятків тисяч людей в Україні чому б цього не робити. "Братній народ"? Ну ось, "братній народ" допоможе "братам" у Росії повалити Путіна.

– Як ви розцінюєте історію з картою XVII століття, на якій Путін не побачив України, хоча не побачити цей напис – Vkraine ou Pays des Cosaques – було неможливо.

– "Україна, земля козаків" – це і є Україна. Нагадаю, карту приніс Зорькін (голова Конституційного суду РФ Валерій Зорькін. – Ред.) – корумпований маразматик, що вижив з розуму. Йому сказали карту принести – ти принеси, покажи, щоб Путін сказав, що немає жодної України.

Але, по суті, кого цікавить, чи ти вважаєш, що вона була, що вона є, що вона буде? Кого цікавить думка Путіна в Україні?

Адже Путін не раз це робив. Він цілі статті з цього приводу писав. То Ленін Україну придумав, то ще щось. Але кому це цікаво? На кого це розраховано? Думка Путіна не означає нічого, від нього не залежить нічого. Якщо не було України, значить, її і не буде, ми її знищимо. Ну, спробуй знищити, дійди до Києва. Не можеш? Ну і говорити нема про що.

Я думаю, що приблизно так до цього і треба ставитися.

– Заступник міністра освіти РФ Петро Кучеренко раптово помер після того, як у телефонній розмові порадив залишати Росію. Ви припускаєте, що в РФ почалися зачистки незгодних із путінською політикою у владних структурах?

– Кучеренко в минулому був лібералом, перебував у Союзі правих сил, був пов'язаний із Нємцовим. Але я не думаю, що це могло стати причиною. Він був пов'язаний з владним апаратом багато років, але якоїсь ваги не мав і небезпеки не становив. У нього вже були напади, інсульти, тому я цілком припускаю, що смерть могла бути природною.

Навіщо було влаштовувати його смерть саме у такому вигляді – у літаку, що летить із Куби разом з іншими сановниками? Можна було організувати десь на дачі в Москві. Ні, занадто велике перевантаження.

Думаю, він просто був хворою людиною, причини смерті могли бути природними. Але, звичайно, я не можу нічого стверджувати.

Роман Супер, журналіст, який дружив із Кучеренком, написав, що той був налаштований абсолютно антипутінськи. Але знову ж таки, я не вважаю, що це підстава для того, щоб його вбивати. Можна було звільнити і потім розбиратися.

– Тобто ви поки що не бачите ознак зачистки?

– На прикладі Кучеренка заявляти про це, мабуть, недоречно. Але загалом, безумовно, якась робота у цьому напрямі йде. Виявлення лояльних та нелояльних – це робота, яка, безумовно, триває. Але масове усунення нелояльних – це окреме питання. Для цього потрібен час.