FPV-дрони на оптоволокні стали долітати до Харкова: що задумали російські окупанти і чому саме зараз
Перші російські FPV-дрони на оптоволокні вперше долетіли до північних околиць Харкова. Яку небезпеку становлять для обласного центру ці засоби терору і як з ними боротися, а також чому ворог став застосовувати їх саме зараз? Спробуймо розібратися.
Зона ризику
Для розуміння зони ризику спочатку потрібно визначитися, на яких відстанях ворог може застосовувати FPV-дрони на оптоволокні. І ось тут вкрай неприємна новина для адміністрацій тих міст, які розташовані до 40 км від лінії бойових зіткнень або кордону з Росією. На сьогодні ці дрони мають можливість долати саме таку відстань, хоча є дуже рідкісні екземпляри з оптоволоконними бобінами на 50 км.
А тепер відповімо на запитання, на якій відстані розташований Харків від кордону з РФ або від найближчої лінії зіткнення. Це 25 км (Нехотєєвка Бєлгородського району РФ) і 20 км (тимчасово окуповане Глибоке).
Тобто оператори РОВ навіть із буфером безпеки для себе в 10 км уже давно могли дозволити собі атакувати північні околиці Харкова, починаючи знову тероризувати Північну Салтівку і не тільки.
Але чому вони цього не робили раніше, застосовуючи інші засоби терору?
Нові завдання з терору
На мій погляд, причин тому кілька і кожна має також супутні фактори.
Якщо говорити про технічний аспект, то незважаючи на близькість до російського кордону і ЛБЗ, ми говоримо про досить жваві райони, а тому втратити менш маневрений дрон через пошкодження оптоволокна шанс набагато вищий, ніж у польових умовах фронтової лінії.
Проте у РОВ на півночі Харківської області, у районі Вовчанська, давно виникла тупикова ситуація. Розпочавши в травні 2024 року наступ на Вовчанськ (однією з цілей якого був прорив до Великого Бурлука і вихід у тил Куп'янського угруповання Сил оборони України), російські війська загрузли в цьому невеликому містечку ось уже майже як два роки!
Вовчанська операція з тріском провалилася, а фланг на Липці й ще гірше – впав у конвульсуючу стагнацію для угруповання військ "Бєлгород".
Через це РОВ намагаються здешевити засоби терору Харкова, виводячи його в цілодобовий режим, а також перерізаючи логістику вздовж основних трас і рокадних доріг.
По суті, завдання для командування окупаційних військ – перетворити Харків у контексті терору на Херсон, влаштовуючи цілодобове полювання за цивільними та військовими по дорогах довкола обласного центру та вулицях самого міста.
Загроза і протидія
На прикладі героїчного і стражденного Херсона ми знаємо, що це таке – терор цивільного населення не просто обстрілами артилерією і ракетними ударами, а застосування малопомітних FPV-дронів. Причому ситуація для Херсона погіршується тим, що відстань від потенційних позицій операторів РОВ до самого міста менше ніж 5 км і тут навіть не потрібно оптоволокно.
З іншого боку, звичайні FPV-дрони можуть бути придушені РЕБ, а ось проблемою протидії оптоволоконним є їхній захист від радіоелектронного впливу.
Також складно фіксувати настільки малорозмірні об'єкти класичними методами, хоча є комплекс заходів, що попереджають про небезпеку. Крім того, досить активно можна застосовувати акустичні засоби фіксації. Особливо для тих локацій, де противнику доводиться долати до цілі не 5 км, а 20 і більше.
Але на сьогодні найдієвішим методом протидії є пасивний захист уздовж доріг і вулиць, що потрапляють у зону ризику, а саме – сітки.
Абсолютного методу, що дає 100% гарантію безпеки від FPV-дронів, немає, але сітчастий пасивний захист, розтягнутий уздовж доріг у зонах ризику, зокрема й у самих містах – це робоча схема, яка довела свою ефективність часом.
Ось тільки виникає запитання: а чому не всі дороги і вулиці в містах, які розташовані в зоні в межах 40 км від кордону з Росією або лінії боєзіткнення, або нехай навіть за 20-25 км, не мають уже давно зведених пасивних сітчастих засобів пасивного захисту?
Крім Харкова, поява FPV-дронів у Запоріжжі, Сумах, Ізюмі та інших містах, до яких може дотягнутися дрон на оптоволокні, – це питання часу. Як багато з цих населених пунктів мають хоча б такий елементарний захист уздовж трас і доріг, що ведуть до них, а також перетягнуті сітками основні вулиці? Питання, на жаль, риторичне.
Висновки
Російські окупаційні війська, як і завжди, свої провали в зоні бойових дій компенсуватимуть каталізацією терору проти цивільного населення.
На жаль, абсолютно ефективного методу протидії цьому терору немає. Можна виставляти патрулі з гладкоствольними рушницями на кшталт мобільних вогневих груп, а також вести контрбатарейну боротьбу по зонах розміщення операторів дронів, але все це не дає 100% гарантії захисту.
Втім, тільки комплексне застосування всіх методів, як активних, так і пасивних, особливо натягування сіток уздовж доріг, зможе мінімізувати ту шкоду, що несуть FPV-дрони. І якщо вже зараз не масштабувати ці пасивні методи захисту, що мало бути зроблено ще вчора в містах, які потрапляють під зону ризику, то завтра вже буде надто пізно.
Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA і групи "Інформаційний спротив".