Генерал Маломуж: навесні на нас чекають дві важливі події, але треба випередити Путіна. Інтерв'ю

5 хвилин
218,2 т.
Генерал Маломуж: навесні на нас чекають дві важливі події, але треба випередити Путіна. Інтерв'ю

Глава Кремля Володимир Путін щоразу переносить дати "перемог" своєї армії на українському фронті. Так, він 12 разів переносив дату повного "звільнення" Донецької та Луганської областей України у їхніх адміністративних кордонах. Найімовірніше, що й до нової призначеної "дати Ч" – 31 березня – це завдання також не буде виконане. Українська армія фактично знекровлює ворога, знищуючи путінських солдатів із елітних підрозділів до 1000 осіб на добу.

Відео дня

Але ворог активно накопичує нові сили для нового масштабного наступу, який може розпочатися наприкінці весни – на початку літа. Вкрай важливо, щоб до цього терміну українська армія отримала все анонсоване західне озброєння. У такому разі навесні можна чекати двох важливих подій на фронті – розгрому ударних частин ворога та початку повного звільнення сходу та півдня нашої країни. Якщо ж союзники зволікатимуть, ситуація на фронті може стати вкрай важкою, а війна затягнеться щонайменше до кінця року. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005–2010 роках, генерал армії Микола Маломуж.

Глава української військової розвідки генерал Кирило Буданов озвучив низку прогнозів на найближчі місяці. Зокрема, за його словами, навесні слід очікувати на події, які можуть стати визначальними в цій війні. У цьому контексті він нагадав про те, що Путін поставив за мету до 31 березня повністю захопити Донецьку та Луганську області в їхніх адміністративних кордонах. За вашими оцінками, наскільки це завдання можна здійснити? Які знакові події можуть відбутися цієї весни?

– Буданов дає окремі прогнози, ми розглядаємо системніші підходи. Нагадаю, що Путін неодноразово ставив завдання захопити Донецьку та Луганську область. Було вже 12 термінів захоплення, починаючи з 9 травня 2022 року та до 1 січня 2023 року. Це завдання ставилося Пригожину та його "вагнерівцям". Йшлося і про Бахмут, і про Донецьку область загалом.

Але цього не сталося. Тож тепер Путін визначає нові терміни. Але ми бачимо, що вирішити те саме завдання захоплення Бахмута, з яким не впорався Пригожин, не вдається вже й начальникові генштабу Герасимову. До 24 лютого вже не виходить. Може не вийти і до 1 квітня.

Змінюються терміни, змінюються завдання, змінюються командувачі, але успіху як не було, так і немає.

Зараз Росія концентрує великі сили та засоби на виконання цих завдань – на Бахмутський напрямок, на Авдіївський, на Вугледарський, на весь цей регіон. Дуже серйозно ворог намагається посилити позиції на Сватово-Кремінному напрямі, припускаючи, що українська армія може розпочати там потужну наступальну операцію. І Запорізький напрямок.

Захоплення Донецької та Луганської областей для Путіна – завдання-мінімум. Тому на всіх військових керівників Росії чиниться великий тиск – і на Шойгу, і на Герасимова, безпосередньо на командувачів, спецслужби і на приватні військові компанії.

– Чи реально ворогові досягти якихось успіхів?

- Я думаю що ні. Тому що зараз, навіть кинувши кращі, елітні частини повітряно-десантних військ, частини морської піхоти, бойові частини, які мають досвід, стройові частини, які залишилися в Росії, ми бачимо, що все одно перспектив немає.

Тому що ми їх знищуємо у кількості від 600 до 1000 чоловік на день. За десять днів це до дивізії найкращих сил. Фактично ми знекровлюємо армію Росії. А резерви, які періодично підтягуються, не вирішують завдання, а лише посилюють ситуацію через те, що або гинуть, або здаються в полон.

Наразі окупант має намір продовжити мобілізацію та готувати військових більш досконало, на полігонах, у базових військових частинах у Росії та Білорусі. Термін навчання піхоти – близько 2-3 місяців, танкових та ракетних військ – 3-4 місяці. Так, це буде вже більш-менш підготовлений контингент, але який не має бойового досвіду.

Їх планують використовувати під час другої, більш масштабної хвилі наступу. Вона буде приблизно наприкінці весни – на початку літа. Це розгортання нових сил та засобів, додаткова мобілізація, підготовка ракетних засобів, боєприпасів тощо. Фактично, це черговий етап ведення масштабної війни.

Тому дуже важливо, щоби все озброєння та техніка, які були узгоджені на останніх "Рамштайнах", надійшла до нас раніше. Тоді ми встигнемо підготувати військових, провести бойове злагодження, налагодити технічне обслуговування техніки та підготуватися до проведення контрударів.

Тому наш період – це весна, приблизно квітень-травень. За умови, про яку я сказав, ми зможемо не лише відбити супротивника на окремих напрямках, наприклад Запорізькому, а й проводити стратегічну наступальну операцію на сході і, можливо, на півдні. Але це вже як спланує командування.

– Які важливі події весни міг мати на увазі Буданов?

– Перше – це те, що українська армія може розбити ударні частини противника. Друге – це те, що ми зуміємо розпочати звільняти схід та південь України аж до Криму. Можливо, зайдемо і до Криму. Це найпозитивніший сценарій, який може бути.

До цього прагнуть усі – і українські військові, і наші західні союзники. До цього нас підштовхують усі, зокрема, США. Раніше вони говорили: не поспішайте, але тепер усі розуміють, що поки Росія не підготувала нових ресурсів, техніки, боєприпасів, цей період необхідно використовувати.

Якщо все-таки ми не зможемо реалізувати плани проведення стратегічної наступальної операції та звільнення територій до кінця весни – початку літа, звичайно, доведеться дуже складно відбивати нові атаки, нові сили. Все це може затягтися до кінця року, тому що такі сили та засоби ворога буде важко перебити навіть найновішими засобами.

Тому другий сценарій – це затяжніший варіант. Він буде пов'язаний з підготовкою нової наступальної операції, з підготовкою сил та засобів, підготовкою оборони у різних секторах.

Секретар РНБО Олексій Данілов розповів про "план Б" Кремля щодо України, про поділ нашої країни та створення "другої України". Чи може до цієї "другої" країни, за задумом Кремля, увійти Донбас, Крим і сухопутний коридор? Наскільки велика небезпека реалізації такого сценарію?

– Наразі така концепція розглядається, зокрема, як умова миру, яку пропонує Російська Федерація. Її автор – не Медведчук. Вона ще раніше озвучувалася Медведєвим. Щоб просунути цю тему, Москва намагається використати різні механізми тиску на окремі країни, зокрема на Ердогана, Сі Цзіньпіна, інших партнерів Росії.

Вони пропонують мирні переговори, залишення під своїм контролем окупованих Росією українських територій. У цьому ключі розглядається корейський варіант, який передбачає лінію розмежування. Це, звісно, південь, сухопутний коридор до Криму, Запорізька, Донецька, Луганська області.

Звісно, такі схеми неприйнятні для України, їх ніхто не сприймає всерйоз. Думаю, цей план буде провалено. Росія не матиме успіху на полі бою, аби змусити Україну піти на такі рішення. Будь-який політичний тиск на нашу країну у цьому питанні ми також відкинули. Ми всім відповіли. Не тільки Заходу, а й Китаю, Туреччині, Японії, Індії, які мають контакти з Росією.

Ми заявили, що такий варіант є неприйнятним, у тому числі і з погляду міжнародного права. Цей принцип закладено у Статуті ООН, і він є непорушним. З цим згодні і Сі Цзіньпін, і Ердоган та інші світові лідери. Територіальна цілісність та суверенітет України мають бути відновлені відповідно до міжнародного права. Жодна країна не може протидіяти цьому, тим більше виступати проти цього.

Тому поділу не буде, ніякий корейський варіант не пройде. Для цього немає військових передумов, ні юридичних, ні політичної міжнародної підтримки.