Генерал Маломуж про вибухи у Криму: ми могли використати своїх людей. Інтерв'ю

6 хвилин
228,8 т.
Генерал Маломуж про вибухи у Криму: ми могли використати своїх людей. Інтерв'ю

Вибухи на авіабазі у Саках в окупованому Криму не могли бути простим інцидентом. Окупанти не могли "дружно кидати недопалки у кількох місцях", ймовірність такого дорівнює нулю. Сьогодні єдиної версії немає, але найбільш правдоподібна – це була спланована операція України. Зокрема, завдяки українській агентурі, яка могла бути на базі.

Відео дня

Рано чи пізно метою України стане і руйнація Кримського мосту, але на сьогодні це завдання не є пріоритетним. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005–2010 роках, генерал армії Микола Маломуж.

Сьогодні озвучується безліч версій щодо "бавовни" на авіабазі в окупованому Криму – від випадкового інциденту до ракетного удару України. Яка ваша версія?

– Я думаю, що в цій ситуації немає єдиної версії, тому що немає об'єктивних даних. Поки що жодна служба: ані наших західних партнерів, ані України, ані тим більше Росії не підтвердила можливих ракетних ударів.

Вони фіксуються і космічними, і радіотехнічними засобами, і засобами візуального спостереження, засобами ППО. Тому поки що зберігається статус-кво – всі сторони заперечують свою участь у таких операціях.

Зрозуміло, чому це можуть робити американці – бо це вже удари дальніми засобами, яких вони нібито не передавали Україні. Україна поки що утримується, тому що можлива провокація більш активних дій із боку Росії, завдавання ракетних ударів по містах України, цивільній інфраструктурі, не кажучи вже про військові та інші цілі.

Чому цього не підтверджують росіяни? Тому що їм дуже незручно показати, що є засоби, які вони не в змозі перехопити і, відповідно, мають серйозні наслідки.

На мою думку, можливо, спрацював фактор перебування на цих об'єктах нашої агентури. Можливе проведення глибинної спецоперації нашими спецслужбами. Ми могли використовувати людей, які безпосередньо бували на цьому об'єкті, служили там або, можливо, тих, хто цільовим чином був спрямований сюди.

Імітувати нещасний випадок, коли хтось щось підпалив чи було ухвалено неправильні технологічні рішення, які призвели до таких наслідків, – це один із варіантів, які могли використовувати й наші спецслужби внаслідок тривалої підготовки такого акту на території аеродрому.

Тому я схиляюся до версії, що це підготовлена операція зі знищення конкретного об'єкта з літаками та ракетними засобами, які активно використовуються проти України. Можливо, з використанням сил та засобів наших спецслужб для того, щоб провести комплексну операцію у кількох місцях одразу.

Джерела підтверджують вибухи у кількох місцях, які сталися майже одночасно. Це вказує на те, що дружно кидати недопалки у кількох точках не могли. Повірити в те, що військовослужбовці могли поводитися так неадекватно й підірвати такі ресурси, дуже непросто. Це не порох, який вибухнув через те, що хтось поряд курив. Так не буває. Тут потрібен хороший підготовлений заряд, який вибухне у потрібний момент.

Навіть якщо причина вибухів інша, у будь-якому разі цей факт має велике військово-політичне значення, бо ми бачимо, яка реакція у світі, яка реакція українців на цю подію. Це піднімає дух військовим, це означає, що ми можемо діяти вже на території Криму.

І, звичайно, це дуже великий удар по російському істеблішменту, військовому та цивільному населенню, особливо кримчанах. Ми бачили паніку, виїзд із території Криму відпочивальників. Це підриває авторитет Росії, авторитет їхніх збройних сил, показує, що загроза для росіян можлива вже не лише у Криму, а й в інших регіонах, звідки завдають ударів.

Щодо нових загроз для росіян. Чи вважаєте ви, що з новими озброєннями, зокрема з ракетами більшої дальності, ЗСУ можуть спробувати зруйнувати Кримський міст?

– З огляду на те, що ми отримуємо новітні засоби, ми можемо запобігати ударам, насамперед, із полігонів, із центрів пуску ракет, наприклад, "Іскандерів", із центрів розміщення авіації. Це засоби, які зараз прямо загрожують Україні.

А от по Кримському мосту, гадаю, найближчим часом таких активних операцій не проводитиметься з низки причин. По-перше, звісно, він дуже захищений, нейтралізувати його складно. Це не Антонівський міст, по якому ми можемо завдавати системних ударів.

Для того, щоб нейтралізувати Кримський міст, щоб зруйнувати його, потрібні дуже великі й бойові засоби та засоби придушення системи ППО, які там розгорнула Росія.

Але я гадаю, що ця мішень також у перспективі. У разі проведення наступальних операцій масштабного характеру, наприклад, на Херсонському, Запорізькому напрямку, коли руйнуються мости, склади, штаби, Кримський міст може стати основною ціллю масованого удару в процесі наступу. Коли буде перспектива оточення угруповання ворога на півдні.

Тоді настане вирішальна фаза нашого успіху. І для того, щоб перекрити постачання озброєнь та техніки ворога, а тим більше створити паніку, це буде найважливішим чинником. Він відіграватиме як військову роль – недопущення поповнення резервів російської армії, так і, головне, морально-політичну, тому що загальна паніка і серед військових, і серед мирного населення, звичайно, призведе до серйозних змін у свідомості росіян. Це може викликати масову втечу з Криму як військових, так і цивільних, які підтримують Росію.

Тому, гадаю, зараз і у військовому, і у військово-політичному і навіть у стратегічному форматі немає гострої потреби у руйнуванні Кримського мосту. Зараз ми не зможемо скоординувати всі сили, щоб завдати удару, який відіграє вирішальну роль у руйнуванні мосту, але при підготовці операції, при постачанні великих засобів, сил і техніки, при концентрації вогневих можливостей, великих зарядів, у процесі спільної операції ми зможемо отримати максимальний ефект від руйнування мосту.

На той момент і Росія буде в іншому стані. Коли розпочнеться активний контрнаступ сил України, буде вже не до активної протидії Україні, бо стоятиме питання про порятунок своєї частини військ і, відповідно, утримання хоч якихось територій у Криму та на Донбасі, оскільки для них виникне загроза звільнення цих окупованих територій.

Останнє питання щодо актуальної ситуації на фронті. Ми бачимо, що ворог намагається відновити наступ на Донецькому напрямку. Водночас ЗСУ дуже активно працюють на півдні. Як розвиватимуться події далі? Чи можемо ми хоча б повністю зупинити наступ ворога?

– Ми фіксуємо, що резерви РФ швидко вичерпуються. Наразі вони формують нові резерви, зокрема 3-й армійський корпус, який залучено на Донецькому напрямку. Їм поставлено завдання Путіним та Шойгу до 24 серпня захопити Донецьку область.

Чи це реально? Це дуже проблематично для Росії, тому що вони вже усвідомили, що ми маємо весь спектр наступальних операцій на Херсонському, Запорізькому напрямках, на Ізюм. Ці напрямки визначено як пріоритетні. Яким буде напрям головного удару, вирішить наше командування.

Тому сьогодні Росія, з одного боку, змушена виконувати завдання по Донецьку, захопити Донецьку область до 24 серпня. З іншого боку, звісно, їй необхідно утримати позиції на Херсонському, Запорізькому та навіть Харківському напрямках.

Я думаю, вони намагатимуться атакувати Донецький напрямок, можуть мати невеликий успіх у кілька кілометрів або на окремих ділянках у кілька десятків кілометрів, але захопити Донецький регіон у поставлені терміни нереально. Тим більше, що наші сили та засоби готуються до захисту не лише Донецького регіону, а й до ударів на південь та схід.

Тому Росія буде змушена відправляти туди нові, ненавчені, необстріляні війська, які зараз мобілізують по всій РФ.

Наразі триває активна позиційна війна. Ми отримуємо нові засоби – не тільки засоби оборони, але й засоби для проведення активних контрбатарейних ударів, завдання ударів по далеких комунікаціях, вогневих точках ворога.

Я думаю, Донбас загалом ми втримаємо. Можливо, крім окремих населених пунктів чи рубежів.

Звісно, буде контрнаступ на одному з пріоритетних напрямків, який дасть перспективи для звільнення певних територій. Можливо, це Херсонська, Запорізька області. Можливе проведення комплексних операцій з оточення противника та створення умов не тільки для здачі та втечі. Це буде переломний етап війни.

Я припускаю, що це має статися наприкінці серпня – на початку вересня. Про це свідчать оцінки й іноземних представників, і третіх країн. Практики, генерали, які вели бойові дії у різних точках світу, кажуть, що за наявності всього пакета засобів, які передбачалися з боку країн-учасниць "Рамштайну", це дасть нам перспективу активних наступальних операцій у найближчі місяць-півтора.