Генерал Романенко: армія Путіна зазнає каскаду поразок, РФ йде шляхом фашистської Німеччини. Інтерв'ю

4 хвилини
58,2 т.
Генерал Романенко: армія Путіна зазнає каскаду поразок, РФ йде шляхом фашистської Німеччини. Інтерв'ю

Збройні сили України змінили динаміку війни. Успішний контрнаступ на Харківському напрямку продовжився на Херсонському. Армія країни-окупанта Росії зазнає каскаду поразок оперативного масштабу. Якщо подібна тенденція збережеться, глава Кремля Володимир Путін може задіяти ядерний аргумент.

Відео дня

У разі відходу Путіна від влади Україна буде повністю звільнена і повернеться до кордонів 1991 року. Нині путінська Росія наближається до стану фашистської Німеччини зразка весни 1945 року. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко.

– Глава Пентагону Ллойд Остін заявив про те, що Збройним силам України вдалося досягти певного прогресу у просуванні на Херсонщині, вони змінили динаміку бойових дій. Чи погоджуєтесь ви з такими оцінками? Якщо так, у чому ще проявляється ця зміна динаміки?

– Початок зміни динаміки було започатковано контрнаступальними діями ЗСУ на Харківському напрямку з їх нинішнім просуванням у напрямку Лимана на півночі Донецької області та Лисичанська в Луганській області. Після певної паузи – на Херсонщині.

Наступальні дії розпочалися 29 серпня. В результаті ЗСУ було захоплено першу лінію оборони противника. Засобами артилерії та авіації ЗСУ значною мірою було суттєво ослаблене правобережне угруповання противника.

Після проведення таких дій ЗСУ на нинішньому етапі проводять контрнаступальні дії на Херсонському напрямку, на півночі та на півдні. Свідченням цього є визволення кількох населених пунктів.

Динаміка, яка загалом була закладена Збройними силами на Харківському напрямку, має продовження на Херсонському напрямку.

New York Times опублікував матеріал наукового співробітника Фонду Карнегі Олександра Баунова. Він послухав промову Путіна від 30 вересня і серед пропагандистських кліше та відвертого марення знайшов три вказівки на те, що далі має намір робити Путін. Це продовження енергетичного шантажу, який вийде на новий рівень, далі – прагнення посадити Україну за стіл переговорів на тлі поразок російської армії, а третє – нові ядерні загрози. Чи погоджуєтесь ви з таким списком? На вашу думку, які завдання може ставити агресор?

– Почну з останнього пункту. На сьогоднішній день за рахунок часткової мобілізації Путін розраховує продовжити війну конвенційним шляхом, тобто в рамках застосування звичайних, не ядерних озброєнь. Це з одного боку.

З іншого боку, провівши "референдуми" на окупованих територіях та анексувавши їх, Путін створив передумови застосування ядерної зброї в рамках чинного законодавства РФ, оскільки міжнародним законодавством Росія вже давно не керується.

Наразі армія противника зазнає каскаду поразок оперативного масштабу – на Харківському та Херсонському напрямку. Коли це припиниться, можливо, Путін перейде до підходу, пов'язаного із застосуванням ядерної зброї.

Що стосується енергетичного шантажу, то йдеться про припинення постачання енергоресурсів до України та Європи. Мета цих дій – змусити Україну погодитись на легітимацію захоплених земель та на переговори на користь РФ.

– Ми бачимо, що Кремль давно живе в якійсь своїй реальності. Навіщо потрібна якась легітимація того, що він робить? Адже і так зрозуміло, що для таких дій немає жодних виправдань.

– Ви міркуєте у рамках дії міжнародного законодавства, яким керується й Україна. Але в Росії все це відкидається. Вони діють насамперед для внутрішнього споживача РФ. Бо за кордоном такі трактування не проходять.

Ми бачимо сім місяців "спецоперації", і з кожним днем результати лише гірші. Ті стратегічні цілі, які були поставлені, – відсунути кордони НАТО, "денацифікувати" та "демілітаризувати" Україну – всі ці цілі провалені. Відбуваються зворотні процеси. У зв'язку із цим Путін змушений, як він вважає, йти на такі кроки.

– Представник ГУР Андрій Юсов заявив, що Путін вже приречений, на нього чекає фіаско. За його словами, окремі представники військово-політичного керівництва РФ намагаються піти від Путіна. Питання лише в тому, що буде із Росією. Ви знаєте, що оголошення мобілізації у Росії викликало хвилю протестів, зокрема, у національних республіках на периферії РФ. Якщо припустити, що Путін якимось чином піде з влади, а РФ розпадається, що ми отримуємо в Україні, зокрема, на фронті?

– Ми отримуємо звільнення наших захоплених земель у рамках 1991 року. На інше ми погоджуватися не будемо. США, як і під час розпаду Радянського Союзу, дотримуються позиції, що треба зберігати РФ. Нагадаю, до Києва прилітав президент США, виступав у Верховній Раді та пропонував залишатися в Радянському Союзі (Джордж Буш-старший виступив із промовою у Києві 1 серпня 1991 року, в ній він застерігав від "самовбивчого націоналізму", – Ред.). Його там не надто добре зустріли. Україна не дослухалася цих закликів.

Тут також дуже важливий фактор часу. З кожним днем у Росії все сильніше включатиметься фактор національних околиць. Це може призвести до розвалу РФ. Але стабілізувати цей процес може відхід Путіна.

Пропаганда знайде прийнятне для цього пояснення. На зміну Путіну може прийти керівництво, яке реалізовуватиме його підходи, або це буде більш демократичне і ліберальне керівництво, яке дозволить реалізувати в РФ реальну федерацію або конфедерацію.

Якщо цього не станеться і РФ розвалюватиметься каскадним чином, відбудеться кардинальна зміна вже не Росії, а окремих суб'єктів федерації.

Такі перспективи є. Але я хотів би зазначити, що зараз має місце управління Путіним. Ті опозиційні сили, які є в РФ, у тому числі у так званих вежах кремля, ще не до кінця визначились із планом дій. Тому що така діяльність у разі провалу може бути пов'язана з серйозними репресіями аж до знищення.

За історичною аналогією, ситуація у Росії наближається до подій весни 1945 року у фашистській Німеччині. Звичайно, Росія – це не Німеччина, вона має свої особливості, але процеси можуть бути подібними.