Генерал Романенко: армія Путіна зупинилася, але висновки робити зарано. Інтерв'ю

3 хвилини
63,4 т.
Генерал Романенко: армія Путіна зупинилася, але висновки робити зарано. Інтерв'ю

Ворог втратив наступальний імпульс у війні проти України. За останні кілька днів війська росіян практично не просунулися. Але робити оптимістичні висновки ще зарано. Українська армія потребує ракет більшої дальності, щоб ще ефективніше знищувати боєприпаси та командні пункти ворога.

Відео дня

Побоюючись українських HIMARS, окупанти перенесли свої склади та штаби у глибший тил, але ракети дальністю до 300 км дозволять ЗСУ дістати їх і там. Проте вже зараз українські захисники створюють ворогові безліч проблем.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.

З'явилася інформація про те, що в ніч проти 14 липня Росія перекинула до Білорусі літак Ан-22 "Антей", призначений для перевезення озброєння та техніки. На що можна чекати від цього "Антея" нам в Україні?

– Я не думаю, що туди привезли щось дуже визначне. Можливо, якусь важку техніку. Напередодні до Білорусі закинули передовий загін. Можливо, після цього планують організувати якісь постачання.

Посилення військами поки не проглядається, але з управлінської позиції росіяни можуть щось закинути в Білорусь.

Британська розвідка заявила про те, що ворог практично не просунувся вперед, наступальний імпульс втрачено. Ви погоджуєтесь із такими оцінками?

– Так. Це якраз про імпульс. Билися-билися, але суттєвих зрушень немає. 72 години – це малий термін, але це може бути початком призупинення наступу, наскільки це можливо.

Наше наступне завдання в оборонній операції – зупинити противника на всій лінії фронту. Це дуже важливо. Якби це вдалося зробити, перевести їх в оборону по всьому фронті, тоді можна було б говорити про закінчення поточного етапу.

Це з одного боку. З іншого боку, президент поставив нам завдання готувати операцію щонайменше зі звільнення Херсона. Зрушень справді поки що немає, але така ситуація має скластися по всьому фронті.

У Раді повідомили, що Україна веде переговори щодо надання ракет для HIMARS більшої дальності.

– Наразі використовуються снаряди, зокрема реактивні, дальністю не більше 70-80 км. Здається, США готові постачати нам ракети дальністю до 300 км.

Для інформації: російські "Смерч" та "Торнадо-С" б'ють на 120 км, тож противник має перевагу. З ними треба вміти боротися. Плюс завдяки тому, що ми бомбили за допомогою HIMARS їхні склади та пункти управління, ворог відсунув їх на відстань близько 100 км. Знову ми не можемо їх діставати, а треба діставати, якщо хочемо виконувати завдання.

Тому висновок є очевидним: до HIMARS необхідно надавати відповідні боєприпаси.

Якщо отримаємо ракети дальністю 300 км, що відразу зможемо зробити?

– Незважаючи на те, що ворог відсунув пункти управління та склади на 100 км, ми зможемо їх діставати.

Одна з головних причин, чому ворог програв першу стратегічну наступальну операцію – помилки в управлінні та логістиці. Було багато угруповань від армій, які заходили в Україну, і всіма керував генеральний штаб у Москві. Це неправильно. Це як битися розчепіреними пальцями.

Проблеми з логістикою були пов'язані з тим, що цим угрупованням було видано боєприпаси, пальне та інше, щоб ті за тиждень закінчили вирішення всіх питань. Але оскільки бліцкриг зірвався і провалився, подальше забезпечення – пальним, продовольством, боєприпасами – не здійснювалося. Логістика була незадовільною.

Завдяки цьому ми змусили противника вийти з наших північних областей до РФ, потім перегрупуватися і зайти зі сходу і півдня.

Тепер нашими високоточними HIMARS ми порушуємо систему управління ворога та логістичне забезпечення. На початку повномасштабної війни росіяни самі погано працювали у цих напрямах, але зробили висновки та роботу над помилками. Зате тепер ми вже завдаємо ударів по пунктах управління і по складах.

Як кажуть західні експерти, у противника перевага у ствольній артилерії у 5-7 разів, у реактивній артилерії – у 3-4 рази. Щоб вирівнювати ці потенціали, ми повинні знищувати їхні боєприпаси, підривати їхню логістику, управління та знижувати бойовий потенціал ворога. Таку тактику ми й обрали.