Генерал Романенко: окупант хоче, щоб українці "одумалися". Навіщо знадобилася нова атака на Україну. Інтерв'ю

Масований обстріл України 1 травня стався через три дні після попереднього. Чому окупант так активізувався? Насправді він має дві мети – умовно нову і умовно стару. Перша полягає в тому, що у такий спосіб ворог намагається демонструвати свою "силу та міць" напередодні контрнаступу української армії. Друга мета – психологічний тиск на українців, щоб ті "одумалися" і чинили тиск на владу, вимагаючи перемир'я – паузи, яка вкрай потрібна окупантові.

Незважаючи на те, що більшість ракет ворога знищується засобами протиповітряної оборони України, він продовжує атаки просто для того, щоб досягти хоч якихось, навіть мінімальних результатів, оскільки на великий результат армії ворога розраховувати вже не доводиться. Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко.

– З чим ви пов'язуєте чергову ракетну атаку на Україну 1 травня, яка відбулася лише через три дні після попередньої? Чи означає це, що ворог атакуватиме нашу країну частіше, ніж це було раніше?

– Я вважаю, що ворог аналізує ситуацію та відчуває, що скоро з нашого боку може розпочатися контрнаступ. Вони намагаються попереджати, демонструвати свою силу та міць, але, як завжди, від сили та міці там мало що залишається.

Якийсь порох у порохівницях ще трохи є, і вони його демонструють. Зокрема, противник намагається завдавати ударів по військових об'єктах на території України, а також по цивільних, реалізуючи принцип постійного тиску на цивільне населення з метою дестабілізації ситуації, погіршення морально-психологічного стану українців для того, щоб населення України тиснуло на керівництво країни та спонукало його до переговорів. Це означатиме призупинення воєнних дій. Противнику дуже важливо виграти час. Це головне завдання.

Друге завдання – показати, що вони ще можуть. Мовляв, дивіться, на що ми здатні, подумайте добре тощо. У цьому напрямі працює безліч кремлівських апологетів.

– Але погодьтеся, що ці атаки є практично неефективними – 80-90% ракет знищуються засобами української ППО.

– Так, знищуються. Але противник не може ефективно проявити себе і на полі бою. Наприклад, з початку року ворог не досяг жодних стратегічних результатів. Тому йому необхідно демонструвати хоч щось, а також морально тиснути на українську сторону, сподіваючись, що раптом передумають, раптом "одумаються" тощо.

Нині вони роблять те, що можуть. Раніше вони заявляли, що можуть майже все, але на сьогодні показують лише обмежені можливості, що залишилися.

– Як щодо "Калібрів", які час від часу ворог підтягує до акваторії Чорного моря?

– Треба бити по базах, кораблях, підводних човнах тощо. Пальне на нафтобазі в Севастополі спалили – дуже добре. Є там десь і склади "Калібрів". А взагалі, треба знищувати пускові установки, і "Іскандер-М" на суші, і кораблі, катери та підводні човни на морі, і стратегічні бомбардувальники у небі.

Бомбардувальники заганяють аж під Мурманськ, звідти запускають Ту-95, які йдуть у Каспійське море. У Ту-160 можливостей трохи більше, тому для запуску ракет вони використовують різні місця.

Чому Україна просить у союзників далекобійні засоби? Тому що зараз ми б'ємо по цілях, що летять, які вже запущені, але їх треба знищувати до пуску – на аеродромах, на кораблях, на наземних установках тощо. У цьому полягає найефективніший метод боротьби з цією зброєю.

– Але поки Україна може частково боротися з цими засобами за допомогою своїх власних безпілотних літальних апаратів.

– З випередженням – так. Крім того, нарощуються засоби протиповітряної оборони. Так, в Україну зайшли дві американські батареї Patriot, дві німецькі батареї IRIS-T, очікуються голландські та франко-італійські.

Якщо нам поки що не дають літаків, то необхідні нові ефективні засоби протиповітряної оборони. З нічого не зробиш нічого. Потрібні засоби, щоб досягати результатів.

– Ви згадали про літаки. Міністр оборони Олексій Резніков заявив, що західні партнери затягують передачу F-16, оскільки є питання з їх обслуговуванням та забезпеченням боєприпасами в Україні.

– Це старі казки а-ля танки Abrams. Як ми пам'ятаємо, американці задекларували передачу їх Україні, хоча самі участі не брали. Нібито в них міняють корпуси, бо там збіднений уран, і снаряди не даватимуть тощо. Тому Abrams, звичайно, будуть, але не найближчим часом.

Можна вигадати будь-яку причину, чому те чи інше озброєння не передають Україні, але в такому разі це питання політичне. Наприклад, восени минулого року ми просили зброю, яку нам дали лише ближче до весни. Чому? Союзники заявляли, що, мовляв, як ми взимку воюватимемо? Начебто ми не воювали взимку у 2014, 2015 роках, не проводили навчання взимку 2021 року.

А за цей час з осені до весни противник дуже серйозно зміцнив свої оборонні можливості.

– Питання щодо так званих НЛО над Росією. Зокрема, 30 квітня над Москвою зафіксували таємничий дрон. Чи вважаєте ви, що він може бути українським? Чи має Україна можливості для того, щоб зіпсувати "парад перемоги" на 9 травня в столиці Росії?

– Технічно ми вже маємо такі можливості. Але наскільки такий крок буде вигідним нам з військово-політичного погляду, має оцінювати наше керівництво. Тут необхідно оцінити геополітичний чинник.

– Що ви маєте на увазі під геополітичним чинником?

– Які наслідки це матиме не лише для України. Наприклад, чому американці не давали нам танків і не дають досі, чому не дають літаків. Вони бояться, щоб чого не вийшло. Щоб не було ескалації, щоб не довелося застосовувати свої війська, щоб росіяни не застосували зброю масового знищення.