Генерал Романенко: Путін змінив тактику та атакує іранськими дронами-камікадзе. Що робити Україні? Інтерв'ю
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Країна-агресор Росія змінила тактику ведення війни проти України. На тлі тотальних невдач на фронті, фактично зірваної "часткової мобілізації" та неуспіху ядерного шантажу агресор робить ставку на завдання ударів по ключових містах України. Російські високоточні ракети закінчуються, але окупанту допомагає Іран – не тільки дронами-камікадзе, а й балістичними ракетами великої дальності.
У цій ситуації Україна має право також розраховувати на ракети великої дальності від союзників. За допомогою партнерів наша країна має вибудовувати власну надійну систему протиракетної та протиповітряної оборони. Але на політичну оцінку дій Ірану поки що розраховувати не варто. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко.
– Вранці 17 жовтня ворог знову атакував Київ дронами-камікадзе. Чи вважаєте ви, що Кремль змінив тактику і тепер зосередився на ударах по столиці та інших ключових містах України?
– Атаки, які тривають, доводять, що масовані удари не лише по Києву, а й по інших містах 10, 11 та 17 жовтня пов'язані не з вибухом на Кримському мосту, а із ситуацією складної перспективи для Путіна щодо досягнення цілей у цій війні.
Поки що жодна з його дій не принесла бажаного результату. Внаслідок "часткової мобілізації" загострилася соціальна ситуація в Росії, 700 тис. росіян виїхали за кордон і продовжують це робити. Ми знаємо, що з мобілізованими відбувається на фронті, вони погано екіпіровані та погано підготовлені, серед них багато втрат. Тобто фактично мобілізація провалилася. Це по-перше.
По-друге. На загрозу застосування ядерної зброї Росія отримала жорстку відповідь на словах від США та інших союзників України.
По-третє. На двох напрямках фронту відбуваються наші контрнаступальні дії – на Харківському та Херсонському. Другий місяць на цих напрямах противник не досягає результату.
Тож подібні атаки – це нові дії, не пов'язані з підривом Кримського мосту.
Завдавати ударів сучасними високоточними дорогими ракетами Росія вже не має можливості. Ракет мало. Але, на жаль, Росії допомагає Іран, який заперечує, що надає РФ баражуючі снаряди, або дрони-камікадзе.
– З'явилася інформація про те, що Іран надаватиме Росії не тільки дрони-камікадзе, а й балістичні ракети. Що це за ракети?
– Це Fateh-110 та Zolfaghar. Перша – дальністю 300 км, друга – 700 км. Особливістю цієї ракети є те, що на кінцевому етапі польоту вона може наводитися по оптичній системі, тобто оператором. Завдяки цьому досягається велика точність.
Ба більше, Росія нібито домовилася з Іраном про постачання ракет ще більшої дальності – близько 1500 км. Це аналог Х-55. Свого часу РФ нібито передала конструкторську документацію Ірану, там виготовили та випробували цей комплекс. Тепер, коли у Росії проблеми з виробництвом, в Ірані ці комплекси поставили на потік і готові передавати їх Росії.
Тому постає питання до наших союзників. Ми вже сім місяців просимо ATACMS до HIMARS та МЛРС на 300 км, хоча є ракети і на 500, і на 600 км. А іранці надають росіянам ракети дальністю і 300, і 700 км, і ведуть переговори про 1500 км.
– Ми говоримо про те, що союзники повинні дати Україні більш далекобійне високоточне озброєння. Але не говоримо про політичну відповідь Ірану. Чому Захід мовчить? Чому не реагує на такі дії Ірану?
– Тому що США займаються питанням обмеження ядерної програми Ірану – тієї, яку зірвав Трамп. За минулі порушення адміністрацією Трампа було накладено додаткові санкції, тепер треба накладати нові, але якщо накладати, то попередні домовленості буде зірвано.
Можливо, США знайдуть ще якісь можливості тиску на Іран. Зокрема є й приховані можливості. Наприклад, Іран звинувачує США у тому, що вони субсидують протести в цій країні, які тривають другий місяць поспіль після вбивства молодої жінки.
– А що може зробити сама Україна, щоб захиститись від іранської зброї?
– Передусім нам необхідно створювати окрему протиракетну оборону. З цією метою я започаткував благодійний фонд "Закриємо небо України". Ми вже маємо домовленості з тими, хто розробляє це озброєння.
Як відомо, є ініціатива Канади щодо прикриття Києва від дронів-камікадзе. Канадська компанія анонсувала надання систем радіоелектронної боротьби. Але треба впливати на них не лише засобами РЕБ, щоб вони не могли виконувати свої завдання, а й щодо їхнього знищення.
У наших союзників є ракети, які можуть завдавати ударів по гіперзвукових і надзвукових ракетах, які використовуються в комплексах "Іскандер" і "Кинджал".
Комплекси IRIS, NASAMS призначені для захисту від аеродинамічних цілей – літаків, гелікоптерів, крилатих ракет та безпілотних літальних апаратів. Проти балістичних та гіперзвукових ракет необхідно створювати окремі комплекси. Такі є в США та Ізраїлі.
– Аналітики Financial Times спрогнозували, що вже цього тижня Збройні сили України можуть звільнити Херсон. Як ви ставитеся до таких прогнозів?
– Прогноз оптимістичний. Безумовно, нам хотілося б якнайшвидше звільнити Херсон. Окупанти вже готуються до втечі. Але ми поступово продовжуємо знижувати потенціал цього угруповання. Форсувати Херсон лише тому, що дуже хочеться, ми не будемо. Ми дуже цінуємо своїх солдатів.
Наша розвідка проводить роботу з виявлення вузьких місць в обороні. Ми планомірно руйнуємо їхню систему управління, б'ємо по командних пунктах і руйнуємо їхнє логістичне забезпечення. Так вони доходять до стану, коли самі починають забиратися. Нам це вигідно, тому що їхній артилерійський потенціал є досить великим. Але якщо снарядів немає, стріляти нема чим, якщо мости розбиті, якщо переправ немає, то противник просто змушений відступати.
Звільнити Херсон за тиждень? Дай бог. Але я за реалістичний раціональний підхід, за збереження наших солдатів.