Генерал Романенко: з танками Leopard 2 та Abrams ЗСУ зможуть розвалити оборону Путіна. Інтерв'ю
Посилення українських Сил оборони танками Leopard-2 та Abrams, формування танкового кулака дасть змогу серйозно зміцнити нашу оборону та досягти суттєвих успіхів на фронті. Якщо українські захисники зможуть досягти перемог того ж рівня, як у Харківській та Херсонській областях, це може призвести до розвалу оборони ворога на півдні нашої країни та змусити його перейти в оборону на всій лінії фронту.
Остання масштабна ракетна атака країни-окупанта Росії по Україні підштовхує до двох висновків. Перший – Кремль, як і раніше, намагається змусити українців до мирних переговорів на його умовах. Другий – ракетний потенціал ворога суттєво вичерпався. Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко.
– Вранці 26 січня Росія завдала нових ударів по території України. За попередньою інформацією, ворог запустив 15 крилатих ракет, усі вони були збиті. Що це за крилаті ракети? І який ваш прогноз?
– Діють як "Шахеди", так і ракети повітряного базування типу Х-101. За попередніми даними, вночі були атаки "Шахедів", а зараз прилетіли й такі ракети, які запускали повітряні носії.
Ці атаки свідчать, що противник реалізує свої стратегічні плани у широкому спектрі. Це продовження завдавання ударів по нашій критичній інфраструктурі, це морально-психологічний тиск на наших громадян із метою примусу влади до переговорів на умовах Росії.
Крім того, на мій погляд, ці атаки мають розвіяти ілюзію того, що після кадрових перестановок у генштабі РФ, після зміни Суровікіна на Герасимова буде реалізовано м'якший підхід. Насамперед принципові рішення ухвалює Путін, а військові їх лише реалізовують.
Щодо кількості випущених ракет, то їх уже менше. Раніше під час таких атак випускали понад сто ракет. Але все одно сили ще є – як безпілотними апаратами-камікадзе, так і ракетами повітряного базування.
Але небезпека прильотів усе одно залишається. Необхідно чітко розуміти, що, попри всі чудеса, які робить наша протиповітряна оборона, попри її високу ефективність, стовідсоткової оборони не існує, зокрема, протиповітряної. Тим більше, що зайшлих сучасних засобів у нас не дуже багато – зенітні ракетні комплекси. А за винищувальну авіацію як засіб ППО ми ще тільки боремося.
Тому, на жаль, ракети все одно прориватимуться і завдаватимуть ударів.
– Ви сказали, що ракети Х-101 – це ракети повітряного базування. Тобто їх запускають із літаків?
– Так, із повітряної платформи, з літаків. Вони вилітають із бази, прибувають у район прив'язки – у Каспійському або Чорному морі – і звідти запускаються ракети.
Носіями таких ракет є літаки Ту-22М3 – бомбардувальник середнього радіуса дії, стратегічні бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160. Є в Росії й винищувачі Су-37, Су-57 – вони запускають ракети тактичного рівня. Але в цьому випадку ми говоримо насамперед про стратегічні носії.
– З якої відстані ці ракети запускаються?
– Близько тисячі кілометрів.
– З'явилася непідтверджена інформація про те, що США звернулися до Ізраїлю з проханням передати Україні ракети до ЗРК Hawk, які було знято з озброєння, але Ізраїль відмовив. Чи дійсно нам у нашій ситуації могли б допомогти ці ЗРК?
– Це зенітні ракетні комплекси ближнього радіуса дії. Але треба розуміти, що розвиток протиповітряної та протиракетної оборони в нашій державі йде за двома напрямами.
Перший – це підвищення потужності й ефективності ППО. Що це означає? Це засоби зі знищення аеродинамічних цілей, до яких належать гелікоптери, літаки, крилаті ракети, безпілотні літальні апарати. Тобто нам потрібні зенітні ракетні засоби, які б їх знищували, винищувальна авіація та засоби радіоелектронної боротьби, що працюють по повітряних цілях. А для цього потрібні, зокрема, і комплекси Hawk, про які ми говоримо.
Такі старі комплекси є не лише в Ізраїлі, а й у США, Іспанії. Вони можуть знищувати аеродинамічні цілі. Для цих комплексів американці мають тисячі ракет.
В Україні є комплекси радянського зразка, але через те, що вже рік триває війна, необхідні постачання ракет до них. Такі ракети в Україні не виробляють. Щоб підтримувати потенціал протиповітряної оборони, нам потрібні зокрема і старі комплекси, здатні знищувати ці цілі. Ми проводимо ревізію у себе, відновлюємо наявне та залучаємо західних партнерів.
Щодо Ізраїлю, то історія навчила їх діяти саме так. Як правило, вони майже нічого не коментують із погляду якихось питань, пов'язаних з озброєннями. Вони дуже серйозно залежать від Росії у ситуації із Сирією. Тому така реакція на пропозицію США цілком зрозуміла.
– Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив про те, що російські війська можуть організовувати обмежені атаки на більшій частині лінії фронту з метою відвернути увагу українських сил і підготуватися до вирішальної наступальної операції в Луганській області. Чи погоджуєтесь ви з такими висновками?
– Чому лише у Луганській області? Путін ставить завдання захопити Луганську та Донецьку області. Щодо Луганської області, то Шойгу доповідав, що нібито вона вся "звільнена", хоча ми знаємо, що це не відповідає дійсності, в районі Сватового та Кремінної точаться бої.
Щодо Донецької області – там захоплено близько 50% території, йдуть запеклі бої, починаючи із Соледара, Бахмута й південніше – Кліщіївка, Червона гора, Мар'їнка, Авдіївка, Вугледар. Протягом останньої доби ворог активізувався і на Запорізькому напрямку.
Оскільки вони можуть проводити контратаки на такій довжині лінії фронту, це означає, що вони мають на це сили. Це свідчить багато про що. Їхній військовий потенціал досі вищий за потенціал угруповання Сил оборони України.
Ми важко працюємо із союзниками, щоб підвищувати цей потенціал. Нам потрібні постачання нової військової техніки, ми повинні призивати людей, які б освоювали цю техніку, і потім застосовували її для звільнення наших окупованих територій.
– Останнє питання щодо танків. У Німеччині все ж таки ухвалили рішення про надання Україні танків Leopard 2, очікуються поставки американських Abrams. Президент Зеленський сказав, що Україні необхідно сформувати танковий кулак. Чи може цей танковий кулак стати запорукою нашої остаточної перемоги у цій війні?
– Про остаточність, можливо, говорити ще передчасно, але досягти перемоги оперативного рівня, як це було в Харківській, Херсонській областях, цілком можливо і потрібно. А кілька таких перемог оперативного рівня, окрім уже названих, на певних напрямках – Луганськ, Маріуполь, десь ще – можуть за сукупністю призвести й до суттєвих позитивних змін і до воєнних досягнень стратегічного рівня.
Наприклад, розвал оборони противника на півдні або припинення наступальних дій по всьому фронту на Донбасі та вимушення противника перейти до оборони.
Танки – це не тільки засіб нападу або забезпечення наступальних дій. Це ще й засіб активної оборони. Вони дозволяють зупиняти противника, але це не означає, що всі ці танки зараз будуть розподілені на 1100 км лінії фронту. Це неправильний підхід.
Потрібно допомагати нашим Силам оборони зупинити просування противника. А коли він знекровиться, ввести в дію механізовані танкові частини. Це могло б призвести до досягнення не лише оперативного, а й стратегічного рівня, про які ми говорили.