Генерал Романенко: звільнення Херсона у жовтні можливе, Кремлю потрібен Київ. Інтерв'ю
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Українська армія використовує стратегію та тактику НАТО та здійснює асиметричні кроки. Вона робить акцент не лише на контрнаступі на півдні країни, а й працює над ослабленням можливостей армії країни-агресора Росії на іншому напрямку.
Звільнення Херсона вже у жовтні можливе за умови швидкого та масового постачання в Україну необхідного озброєння від союзників. Кремль, як і раніше, планує захоплення Києва, оскільки для ворога це принципове питання, але Генштаб ЗСУ готується і до такого розвитку подій.
Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL розповів ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко.
– За оцінками французького генерала Трінкана, українська армія взяла гарний темп у ході контрнаступу на півдні, а визволення Херсона стане можливим уже у жовтні. Якими є ваші оцінки того, що відбувається сьогодні на півдні нашої країни?
– Треба зосереджуватись не тільки на наступальних діях на півдні, тому що це відбувається вже більше тижня. Важливо розглянути в сукупності з цими діями асиметричні дії в районі Ізюму та Балаклеї, оскільки вони дадуть змогу перетнути шляхи комунікацій, а отже, послабити ситуацію тиску на сході.
Послабивши можливості противника на сході, нам не потрібно буде задіювати там занадто багато сил, і тоді успішніше ми просуватимемося на півдні.
Так виглядають асиметричні дії. Це не протистояння лоб у лоб. У нас натовський сучасний підхід, стратегія та тактика.
З приводу прогнозу Трінкана я хочу додати, що звільнення Херсона у жовтні можливе у разі, якщо в Рамштайні вирішиться питання про масове та швидке постачання необхідного нам озброєння для проведення цієї операції.
– 8 вересня у Білорусі розпочалися спільні навчання країн ОДКБ. Поки що в них задіяні лише Білорусь та Росія. Наскільки це є небезпечним для нас?
– Залишається колишня небезпека для столиці, тому що це принципове питання. Вони вважають, що, взявши столицю, вони досягнуть дуже багато чого. Але в Україні ця небезпека постійно оцінюється. Угруповання в Білорусі поки що не здатне стратегічно вести тут війну.
Але при зосередженні сил на півночі, заведенні додаткових російських військ, техніки та озброєння таку загрозу можна створити. Наш Генеральний штаб готується зокрема й до цього.
– Міноборони США вже передало Україні керовані снаряди M982 Excalibur. Раніше глава Пентагону Ллойд Остін анонсував новий пакет військової допомоги Україні під час "Рамштайну-5".
– Excalibur – це дуже добре, але він не вирішить питання, його дальність до 100 км. Нам потрібна дальність у сотні кілометрів. Нам потрібні ATACMS, HIMARS, MLRS, для наступу нам потрібні танки та авіація.
Нехай дадуть нам польські МІГ-29, які вони заморозили навесні, хай дадуть іспанські танки. Нехай знімуть свої заборони, а ми домовлятимемося з країнами. Зміни мають відбутися у них у голові.
Остін нас підтримує, але його стримують певні політичні сили. Ленд-ліз могли зробити ще вчора, але він гальмується через неприйняття відповідного політичного рішення.
Щоб діяти на оперативному рівні, щоб оточити той самий Херсон, потрібна відповідна допомога. Яка – ми сформулювали. Вони це знають, бачать нашу ефективність, тому треба рішуче допомогти нам озброєннями в цьому питанні.
– За оцінками ексміністра закордонних справ Володимира Огризка, які він висловив OBOZREVATEL, Захід сьогодні побоюється швидкої перемоги України і як наслідок, розпаду РФ.
– Саме тому я й кажу, що зміни мають відбутися у їхній голові. Але вже є непідтверджена інформація про те, що на Заході ухвалили рішення надавати Україні допомогу на рівні тієї, про яку йшлося на першому "Рамштайні". Тобто наші Збройні сили мають послабити збройні сили Росії та загалом РФ настільки, щоб Росія як держава принаймні певний час не могла вести агресивних дій щодо України та будь-якої держави, з якою межує.
– Чи є ймовірність, що такі рішення будуть ухвалені на "Рамштайні-5"?
– Так. За інсайдерською інформацією, вони вже дійшли до такого рішення. Тепер Україні треба набратися мужності та реалізовувати ці плани у дії. Нам потрібні дії, ми зробимо свою частину роботи у цьому стратегічному завданні.