"Голодувати, розтягуватися і бити": британський військовий історик пролив світло на контрнаступ ЗСУ

Український наступ не захлинувся, як намагаються в стилі роспропаганди переконати деякі "фахівці", а все ще попереду. Він має чітко прораховану ціль: "голодувати, розтягуватися і бити", коли Сили оборони виснажують ворога перед проривом.

Відео дня

Про це заявив британський військовий історик Лоуренс Фрідман у блозі на Substack. Він регулярно аналізує хід війни в Україні й детально описав ситуацію зі звільненням територій.

За його словами, російсько-українська війна – це передовсім територія, а також те, що теоретики ігор називають "грою з нульовою сумою": виграє один, інші повинні програти. Така особливість війни, каже він, пояснює, чому так важко досягти результату переговорів, чому поточні битви так важливі і чому ті, хто коментує війну, витрачають так багато часу, починаючи з карт.

"Ще одна особливість війни полягає в тому, що територію, яка посилено захищається, важко взяти. Земля, яку зараз "захищають" російські війська, була в основному захоплена в перший місяць війни. Відтоді вони поступилися набагато більше, ніж взяли. Вони доклали величезних зусиль і ресурсів у свої наступальні дії з квітня 2022 року, але те, що було здобуто надзвичайно високою ціною, обмежене, особливо тому, що в процесі вони перетворили міста, за які билися, на руїни. Так було з їхнім останнім наступом, який тривав із січня по червень, під час якого вони зазнали краху, зайнявши Соледар та Бахмут, і значною мірою провалилися в інших місцях", – йдеться у блозі.

Наступи ж України, підкреслив автор, були успішнішми, коли ЗСУ вони зіткнулися з російськими військами, які мало розподілялися та мали труднощі з матеріально-технічним забезпеченням і командуванням, але їм також було важко просуватися проти добре підготовленої російської оборони. Ось чому, пояснює Фрідман, "так багато тривоги" навколо нинішнього українського контрнаступу, який триває вже трохи більше місяця.

Спостерігачі, які більше симпатизують Україні, хвилювалися через те, що кампанія контрнаступу "почалася погано". Історик же наголошує, що це було протверезним нагадуванням про те, що ЗС РФ, попри всі їхні недоліки, також можуть пристосуватися до вимог війни.

На його думку, під час штурму краще мати чисельну перевагу, але це зовсім не означає, що атакувальна армія завжди має бути принаймні втричі більшою за ту, яка обороняється. Тут можуть мати значення численні фактори: моральний дух і підготовка військ; кількість і якість обладнання; судження командирів.

"Доцільно забезпечити перевагу в місці, де ведеться атака, але це може бути досягнуто навіть при несприятливому загальному балансі сил. Велике зіткнення армій у наполеонівській битві — це одне; численні невеликі бойові дії, які знаменують цю війну, є іншим", – пояснив Фрідман.

Питання полягає в тому, чи мають українські сили стратегію і тактику, щоб вийти з цієї фази виснаження в кращому становищі, ніж окупанти. І на думку історика, успіх стратегії України залежить від стратегії Росії.

"Попри те, що більшість контратак російських сил не є успішними, метою РФ може бути просто продовження тиску на Україну, щоб вона не змогла закріпити жодних досягнень і змушена була підготувати власну оборону. Це призводить до запеклих зіткнень, але це також, ймовірно, влаштовує Україну, оскільки означає, що російські сили стають більш уразливими, коли вони відходять від своїх прихованих і захищених позицій. Ось чому розтягнення так важливе, оскільки поєднання довгого фронту та невизначеності щодо того, куди будуть спрямовані основні українські зусилля, обмежує російську здатність накопичувати резерви вглиб", – підкреслив британський військовий експерт.

Він додав: чим більше російські війська беруть участь у таких битвах, тим менше у них залишається сил на майбутнє, і тепер виявляється, що практично всі сили східного військового округу Росії зосереджені на запобіганні будь-якому українському прориву.

Також, за словами британського історика, весь епізод із ПВК "Вагнер" теж поставив під сумнів припущення про те, що російський диктатор Володимир Путін може витримати будь-які невдачі на фронті, оскільки його позиція настільки сильна вдома. Якими б не були протести лояльності та вияви оптимізму з Москви, позиція кремлівського лідера виглядає менш надійною, ніж раніше. Адже у такий спосіб власник ПВК Євген Пригожин просто "оскаржив" обґрунтування Путіним цілей війни та загалом спосіб її ведення.

Нинішній етап повномасштабної війни Фрідман називає критичним, коли багато залежить від того, що трапиться в найближчі тижні. І хоча поки українські досягнення "скромні" – трохи понад 160 кв. км, деякі підрозділи вже перебувають біля основної лінії оборони ЗС РФ. Також помітні докази поганої координації між російськими підрозділами й те, як вони часто, але не завжди, програють у невеликих боях. Але водночас і те, що російська оборона ще не зруйнована.

"Для України ця боротьба залишається важкою і дорогою. Під час цієї фази виснаження ми бачимо потенціал прогресу, але він ще не реалізований. Тільки коли і якщо фаза удару буде досягнута, ми зможемо виміряти прогрес України на карті", – підсумував військовий історик із Британії.

Як повідомляв OBOZREVATEL, yачальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що успіхи контрнаступу ЗСУ будуть, але згодом. Він порівняв наступальні дії Сил оборони з багатомісячним штурмом окупантами Бахмута на Донеччині.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel, Threads та Viber. Не ведіться на фейки!