Відео дня
Гроші полонених та зниклих безвісти. Хто має право їх отримувати і скільки
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №11407, який стосується виплати грошового забезпечення військових, які потрапили в полон або безвісти зникли, їхнім сім'ям. В якому обсязі можуть виплачувати гроші й кому саме, читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Виплачувати треба стільки, скільки боєць отримував до полону
Ініційований Міністерством оборони України законопроєкт "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" має удосконалити норми та порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або взятим заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти.
Варто зазначити, що виплати полоненим (точніше – їхнім родичам) відбувалися й відбуваються зараз, але поки що вони регулюються підзаконними актами, зокрема постановами Кабміну.
"У січні я лежав у шпиталі з Ігорем, морпіхом з "Азова", він був у полоні майже два роки. Весь цей час йому щомісяця йшло 100 тисяч гривень, які він отримував на нулі. Половину суми щомісяця отримувала його мама, а решту половини, усю суму відразу, Ігор отримав, повернувшись із полону", – розповідає старший лейтенант ЗСУ В'ячеслав Коновалов.
На його переконання, у новому законі буде прописана та сама норма – скільки військовий отримував до того, як потрапив у полон або зник безвісти, стільки йому й нараховуватимуть. А це – щонайменше 100 тисяч гривень: не будучи на "нулі", потрапити в полон чи зникнути досить складно.
"Найімовірніше, у підсумковій редакції законопроєкту №11407 буде прописано оклад за останнім місцем служби плюс грошове забезпечення – з різними надбавками, за звання, вислугу років тощо", – припускає у коментарі OBOZ.UA юристка, колишня директорка Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги Наталка Костишин.
Вічно платити зниклим безвісти неможливо
Якщо з виплатами військовим, які потрапили в полон, усе більш-менш зрозуміло, то зі зниклими безвісти ситуація складніша.
"У принципі, гроші зниклих безвісти їхні родичі мають отримувати до моменту встановлення факту смерті. А якщо цей факт ніколи не буде встановлено? Я вважаю, що законом треба чітко окреслити термін. Бо сума може вийти непідйомною. Наразі виплати зниклим безвісти йдуть, але, наскільки я знаю, вони обмежуються максимум трьома роками. На родичів тупо тиснуть, щоби вони відмовлялися, і в 99% це спрацьовує", – каже Наталка Костишин.
З нею погоджується і військовослужбовець одного з допоміжних підрозділів гірничо-штурмової бригади "Едельвейс" В'ячеслав Коновалов.
"Треба, – каже він, – щонайменше дочекатися закінчення війни. А потім уже до закону внести корективи щодо термінів, якісь зміни та доповнення".
Що стосується питання – хто саме повинен отримувати грошове забезпечення військовослужбовця, якщо він у полоні, й так далі, тут багато залежить від нього самого. Як правило, бійці заздалегідь складають особисте розпорядження: якщо що – то кому і скільки. Документ можна скласти заздалегідь і завірити у нотаріуса, а можна це зробити прямо у частині. Розпорядження потім зберігається в особовій справі військового.
Якщо такий документ не було складено, то законопроєкт чітко прописує:
– У разі відсутності особистого розпорядження військовослужбовця грошове забезпечення виплачується рівними частками. Насамперед – дружині, неповнолітнім дітям (з інвалідністю з дитинства – незалежно від їхнього віку) та батькам військовослужбовця.
– У другу чергу (у разі відсутності представників першої черги) виплата грошового забезпечення здійснюється повнолітнім дітям, рідним братам і сестрам. У загальному розмірі, що не перевищує 20 відсотків.
З ухваленням законопроєкту у другому читанні депутати навряд чи затягнуть: як уже йшлося, норми і так діють. А з прийняттям закону військові та члени їхніх сімей отримають більш повноцінний соціальний захист.