Хто стоїть за звітом Amnesty International

4 хвилини
50,9 т.
Хто стоїть за звітом Amnesty International

Звіт Amnesty International, в якому Збройні сили України звинувачені у порушенні законів війни, зокрема у "базуванні військ у школах та лікарнях" і "розташуванні вогневих позицій безпосередньо поруч із житловими кварталами", викликав шквал суспільного обурення в Україні. Відреагували на нього й на найвищому рівні; президент Володимир Зеленський зазначив, що організація "хоче перекласти відповідальність за злочини з агресора на жертву". А глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що "організація Amnesty International – не про пошук і донесення правди, а про створення фальшивого балансу".

Чітко висловився у соціальних мережах міністр оборони Олексій Резніков: "Єдина причина, чому сотні тисяч наших громадян ще живі, хоча вже могли б загинути, і що мільйони мають дім, хоча могли його втратити, – це самовіддані героїчні дії Сил Оборони України. Це доводять факти просто звірячого поводження російських окупантів… Будь-які спроби поставити під сумнів право українців опиратися геноциду, захищати свої родини й домівки, захищати свої життя і життя своїх дітей, опиратися діям Росії як держави-терориста – це збочення, у які б правові конструкції його б не маскували. Будь-які спроби навіть побіжно урівняти неспровоковану російську агресію і Український самозахист, як це зроблено в матеріалі Amnesty International, – це свідчення втрати адекватності і спосіб знищити свій авторитет… Ми не дозволимо паплюжити нашу армію, наших ЗАХИСНИКІВ". Ну, а радник голови Офісу президента Михайло Подоляк, не зв’язаний дипломатичними тонкощами, прокоментував дії Amnesty International як "участь у російській кампанії з дезінформації та пропаганди".

Відео дня

Коментарі й оцінки, як на мене, справедливі, хоча й надто лагідні. Бо ж уявімо, що ЗСУ, НГ і ТрО діяли так, як наполегливо їм радить Amnesty International, під час оборони Києва, тобто "розташовуватись у полях" для відбиття ворожих атак. Читачі, гадаю, пам’ятають прориви ворожих ударних груп на Оболоні та на Брест-Литовському проспекті, рейди ДРГ не лише на околицях, а і в центрі міста. То що, слід було віддати українську столицю росіянам, щоб не наражати киян на небезпеки війни? А саме таких дій вимагає Amnesty International, у звіті якої сказано, що ЗСУ порушують закони війни тим, що "ставлять під загрозу життя населення, розміщуючи бойову техніку та озброєння у школах та лікарнях". Справа, звісно, минула, коли йдеться про Київ (хоча… лікарні, де госпіталізовані поранені та хворі фронтовики, у столиці охороняються та патрулюються людьми в одностроях і за зброєю – інакше під час війни з тоталітарною Росією не можна; імовірно, десь на території стоять замасковані зенітні комплекси – а що робити, коли ще з 2014 року рашисти стріляють по всьому, що має "червоний хрест"?). А коли йдеться про населені пункти на сході й півдні України, то вимоги до ЗСУ з боку Amnesty International є актуальними; інакше кажучи, наші вояки мають здавати росіянам міста, до яких ті прориваються, неушкодженими…

Та годі про це. Amnesty International справді керується принципом балансу – але дуже своєрідного, такого, який охарактеризував французький філософ Філіп де Лара: "5 хвилин для Гітлера, 5 хвилин для єврея". Тобто фюрер нацистів і в’язень-смертник Аушвіца поставлені на один щабель, у кожного з них є свої ґанджі та свої чесноти, треба їх поєднати і збалансувати.

Утім, як на мене, декларовані баланс і безсторонність у звіті Amnesty International дуже й дуже химерні, якщо не сказати більше. Це наочно засвідчила реакція генсека Amnesty International Агнес (Аньєс) Калламар у Twitter: "Українські та російські моби та тролі: всі вони сьогодні атакують розслідування Amnesty International. Це називається пропаганда війни, дезінформація. Це не послабить нашу неупередженість і не змінить фактів". Агов, невже ж російські тролі (хто не знає, це сленгова назва Інтернет-провокатора, найчастіше платного) дружно стали на захист ЗСУ? Це навіть не смішно… І друге: російсько-імперські покидьки в Інтернеті пропагують війну – злочинну, загарбницьку, з використанням інструментів геноциду, тут ніхто з притомних людей сперечатися не стане. А яку це війну пропагують українці? Визвольну, оборонну, справедливу. Виявляється, це теж злочин із погляду Amnesty International? Чом тоді не засудити участь Великої Британії та Франції у Другій світовій війні? Тим більше, що Гітлер їм війну не оголошував – це вони оголосили йому війну 3 вересня 1939 року, тобто з суто формального погляду могли бути кваліфіковані як агресори? Іншими словами, з погляду Amnesty International будь-яка війна – це зло, чи не так? А що ж тоді робити з війнами за свободу, яких в історії було і нині є немало?

Ну, добре, генсек Amnesty International включила в число українських тролів Зеленського, Кулебу, Резнікова й інших. Геніально! А хто ж такі "моби"? Зазирнув у словники; найпоширеніше значення – це персонажі комп’ютерних ігор, якими керує "електронний розум". Утім, є ще значення "натовп", але чи саме воно використовувалося в даному контексті, чи українців прирівняли до маріонеток, які не мають власного розуму? І ще – чи не випадає з наукового дискурсу зрівняння підданих й адептів тоталітарної держави – і вільних громадян хоч і недосконалої, але демократичної країни?

Але ж тут маємо ще один, непомічений багатьма, казус. Генсек у своїй репліці заявила: ніщо "не змінить факти". А хто ж здобув ті факти, якщо українське бюро Amnesty International заперечило свою участь у підготовці звіту? Так, у цьому звіті посилаються на неназваних мешканців Донецької, Миколаївської та Харківської областей, які наче постраждали від російських ударів через сусідство українських військовиків. Справді: якби з Миколаєва ЗСУ відступили, то рашисти не нищили би місто та городян ракетами та гарматами – вони б поставили там окупаційну адміністрацію, кинули у тюрми чи розстріляли б тисячі "неправильних" українців і рушили далі – на Одесу, яку, за логікою Amnesty International, теж слід було здати… Ще раз зазначу: такі настрої могли бути у частини жителів цих областей. Але хто ці настрої вловив і зафіксував, якщо українські правозахисники тут непричетні? Це має бути дуже потужна організація – така організація, яка для позначення чинної війни вживає звичний у російській пропаганді термін "конфлікт"…

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...