Хто такий Ілля Пономарьов і що не так з його спробою створити у Києві осередок для боротьби з Путіним

6 хвилин
68,0 т.
Російські угруповання підписали меморандум про співпрацю

На тлі контрнаступу ЗСУ на півдні України у Києві відбуваються дуже дивні справи. Колишній російський комуніст, а нині опонент путінського режиму Ілля Пономарьов заявив, що деякі бойові формування та російська опозиція в Україні об'єдналися задля збройної боротьби із владою Путіна.

Відео дня

Згідно із заявою Пономарьова, Легіон "Свобода Росії", Російський добровольчий корпус та Національна республіканська армія координуватимуть свої дії "щодо збройного опору путінському фашизму". А центр цієї боротьби буде в Україні. Пономарьов запросив на організований ним круглий стіл низку народних депутатів, зокрема Мустафу Джемілєва. Але деякі учасники цього заходу написали, що дізналися про свою участь у ньому з інтернету і не мають жодного поняття, як вони опинилися в списках.

OBOZREVATEL вирішив розібратися, що не так із Пономарьовим та його російськими легіонами, які бажають осісти у Києві.

Проблема перша – ризики для України

Україна зараз домагається включення Росії до списку країн-спонсорів тероризму. Процес іде складно, але йде. І тут у Росії нібито вбивають пропагандистку Дар'ю Дугіну, дочку російського ідеолога рашизму Олександра Дугіна. З тіні виходить Ілля Пономарьов і каже, що Дугіну вбили бійці Національної республіканської армії. Перше запитання: хто це такі? Звідки у Росії, де ФСБ контролює все, могла взятися організована озброєна та підготовлена група, здатна здійснити теракт? Друге запитання: до чого тут Пономарьов і як він пов'язаний із цими партизанами? І третє запитання: навіщо Пономарьов заявляє про це на весь світ?

Після цього Росія швидко зліпила версію, що це українці вчинили теракт, убили Дугіну, приплела сюди "Азов". А Пономарьов при цьому ще й заявив, що його люди допомогли тікати з Росії звинуваченій у вбивстві Дугіної Наталі Вовк, фактично давши росіянам "докази" причетності "Азова" до того, що сталося.

Тіло Дугіної

Сьогодні у Росії всі пропагандисти просувають тезу, що Україна займається тероризмом.

Все можна було б списати на марення російської пропаганди, але оскільки є Пономарьов, який ховається в Україні і який взяв відповідальність за теракт, асоціації у світі хоч-не-хоч виникатимуть.

Тепер Пономарьов іде далі, створюючи в Україні якийсь терористичний осередок, який він сам і очолить. І тепер будь-яке інсценування в Росії кваліфікуватиметься як теракт, скоєний терористами, яких покриває Україна. Не сумнівайтеся, ця історія дійде ще й до Ради безпеки ООН.

А тепер подумайте, як це може позначитися на рівні підтримки України у світі, а особливо на постачанні озброєнь до нашої країни. Забруднитися тероризмом так само просто, як і расизмом – говорив ти щось чи не говорив, але якщо з тобою є така асоціація, руку тобі подаватимуть не всі.

Проблема друга – небезпека для України

Ризики, як бачимо, для України є величезними. А що з користю?

Жодних даних про існування так званої Національної республіканської армії не було і немає. Єдине джерело інформації тут – слова Пономарьова. Сама назва спливла у ЗМІ після вбивства (якщо це вбивство було насправді) Дар'ї Дугіної. Пономарьов заявив, що, за його даними, у цій російській таємній мережі близько тисячі бійців. Невідомо, як вони могли залишатися непоміченими в чекістській державі.

Залишається два варіанти, які більше схожі на правду – або Національної республіканської армії насправді не існує, або це якась контрольована ФСБ організація. Тоді в одному випадку Пономарьов просто бреше, а в іншому – навмисне працює на російські спецслужби. Навіщо? Один із варіантів описаний вище.

Два інші формування справді існують, але і з ними не все однозначно. Легіон "Свобода Росії" виник навесні цього року. Декілька його бійців у масках і російській камуфльованій формі без знаків розрізнення дали в Києві пресконференцію, на якій заявили, що є військовослужбовцями армії Росії, які потрапили в полон і перейшли на бік України. У підрозділу росіян є свій Telegram, у якому вони викладають новини. З огляду на фото та відео, вони добре озброєні та екіпіровані. Водночас жодної інформації, яку можна було б перевірити, немає.

Бійці Легіону ''Свобода Росії''

Російський добровольчий корпус було створено нещодавно. Його бійці – це російські праві, які проживають в Україні. До українських офіційних підрозділів вони не потрапили через російські паспорти, а тому пізніше створили свій неофіційний. І нелегальний. Самі бійці стверджують, що воюють на півдні України. За різними даними, які також перевірити неможливо, загальна чисельність обох формувань налічує близько 500 осіб.

Повертаємось до користі для України. Легіон та РДК воюють сьогодні на українських фронтах і цим роблять свій внесок у боротьбу проти РФ. Про НРА взагалі нічого невідомо, і є великі сумніви щодо цієї організації. Існує велика небезпека, що під виглядом членів НРА в Україну проникнуть агенти російських спецслужб.

Проблема третя – сам Пономарьов

Хто такий Ілля Пономарьов і чому він втягує Україну в дивні історії?

Ілля Пономарьов у минулому – це системний російський політик зі зв'язками нагорі. Простими словами – людина на повідку режиму, яка робить те, що попросять. 2002 року він вступив до КПРФ Зюганова, обіймав у партії високі посади. 2004-го Ілля Пономарьов став одним із ініціаторів створення ліворадикального руху "Лівий фронт". Потім була "Справедлива Росія" Миронова (який зараз закликає знищити Україну) і знову високі посади в партії.

"Медуза" писала, що Пономарьов вважав за краще домовлятися з владою, а щоб зайнятися вуличною політикою – просив дозволу у Кремля. І ось із дозволу Кремля у 2011 році Пономарьов намагався очолити неконтрольовані протести проти фальсифікацій на виборах до РФ. Після подій на Болотній площі Пономарьов сам прийшов до Слідчого комітету та здав учасників мітингів, зокрема і свою помічницю Марію Баронову. Показання Пономарьова було використано у кримінальній справі, яку слідчі порушили проти Баронової.

Ілля Пономарьов та Владислав Сурков на засіданні Держдуми.

2010 року за протекцією Суркова (на той момент – першого заступника голови адміністрації президента РФ, впливової особи) Пономарьов став радником президента "Сколково" Віктора Вексельберга і запам'ятався там розкраданнями коштів та кримінальною справою.

Після втечі з Росії Пономарьов отримав робочу візу в США, а 2016 року раптом вирішив переїхати до України, щоб зайнятися тут бізнесом. Невідомо на які гроші з'явився інвестиційний фонд Trident Acquisitions, Пономарьову дали дозвіл на проживання в Україні, а 2019 року Петро Порошенко підписав указ про надання йому українського громадянства.

Українське громадянство отримала людина, яка у березні 2014 року говорила ось це: "Я вважаю, що Крим має бути частиною Росії, що це російська земля. У мене немає жодних сумнівів ні в легітимності минулого референдуму, ні у волі переважної більшості кримчан, ні щодо цієї більшості громадян Росії. Але я гадаю, що ми маємо бути взагалі всі разом – і український народ, і білоруський народ, і російський народ, і багато інших країн, які колись входили до СРСР".

І ось це: "Я особисто вважаю, що в Україні (після Євромайдану. – Ред.) владу захопив союз великого українського капіталу та націоналістів".

Дивовижно, чи не так? Наступні п'ять років перебування в Україні Пономарьов робив гучні заяви вже про Путіна, Кабаєву, ФСБ. Але от його, на відміну від того ж таки Дениса Вороненкова, росіяни не намагалися вбити. Пономарьов спокійно мешкав в Україні на широку ногу, зайнявшись навіть газовим бізнесом у нашій країні.

Після вторгнення Росії в Україну Пономарьов вступив у територіальну оборону, а згодом створив проєкт "Ранок лютого". З його допомогою, як каже Пономарьов, він розповідає росіянам "правду про цю жахливу війну".

Після вбивства Дугіної Пономарьов явив світові Національну республіканську армію, розповівши, що спілкується і допомагає цим людям "щодо їхніх внутрішніх питань, їхньої безпеки", але щодо своїх цілей вони з ним не радяться. За словами Пономарьова, люди з організації спілкуються з ним, оскільки він в Україні і має доступ до ресурсів, які цим людям потрібні.

Однак багато хто досі асоціює Пономарьова із Сурковим. Насторожує і те, наскільки незграбно він намагається посадити за один стіл росіян, які воюють за Україну, невідомих терористів із РФ і народних депутатів України. Якщо цей процес зайде далі розмов, можуть бути неприємні наслідки.