УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

І хочеться, і колеться: чому Росія не наважується відкрито заявити про наявність у Криму ядерної зброї

4 хвилини
100,0 т.
Ядерна зброя у Криму

Є ознаки, що війська РФ розмістили в тимчасово окупованому Криму тактичну ядерну зброю, заявила гендиректорка Центру оборонних стратегій Аліна Фролова. "Це страшна небезпека не тільки для Європи, а й для багатьох країн", – сказала вона під час брифінгу. Однак ця інформація поки що не отримала підтвердження від жодної з країн Заходу, який уважно відстежує переміщення ядерної зброї Росії з часів її створення.

Відео дня

OBOZREVATEL розбирався, чому питання розміщення ядерних боєголовок у тимчасово окупованому Криму є важливим для світової спільноти і чому Росія не поспішає це робити відкрито.

Питання переміщення ядерної зброї у світі регулюється Договором про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). За Договором, кожна з його держав-учасниць, які мають ядерну зброю, зобов'язується не передавати будь-кому цю зброю або інші ядерні вибухові пристрої, а також контроль над ними ні прямо, ні опосередковано. Саме тому ядерної зброї немає у збройних сил Білорусі, хоча Лукашенко лякає світ щодо переобладнання своїх літаків Су-24 у носії ЯО. Саме тому американські ядерні бомби та боєголовки, розміщені в Європі, залишаються американськими та контролюються США.

З Кримом ситуація трохи інша. Росія де-факто та де-юре вважає півострів своєю територією. Україна та решта світу, за деякими винятками, вважають Крим територією України. І тому розміщення ядерних боєголовок на півострові фактично означатиме порушення ДНЯЗ. І досі навіть після стрімкого погіршення відносин із Заходом Росія діє дуже стримано в питанні можливого розміщення тактичної ядерної зброї в Криму. Кремль не дозволяє собі офіційно заявляти, що перетворив окупований півострів на ядерну зону. Це не означає, що насправді ядерної зброї там немає. Але публічно Росія не наважується порушити міжнародний договір, яким пов'язані майже всі ядерні держави.

Інша річ, що у Криму є носії ядерної зброї. Під час 6-ї оглядової конференції з розгляду Договору про звичайні збройні сили в Європі минулого року українська делегація заявила, що Росія розгорнула на території тимчасово окупованого Криму 39 потенційних носіїв ЯЗ – кораблі, підводні човни, літаки, береговий стаціонарний ракетний комплекс "Утес" та ракетний комплекс "Іскандер-М". Невідомо, як змінилася ситуація із кількістю носіїв після початку повномасштабного вторгнення в Україну.

"Що тут важливо: 27 лютого Путін своїм указом перевів сили ядерного стримування на особливий режим несення служби. Це означає, що ядерні боєголовки, переважно тактичні, повинні бути привезені до носіїв, а якщо надійде команда – протягом шістьох годин установлені на носії", – розповідає військовий експерт Олег Стариков.

Невідомо, чи привезли ядерні боєголовки до Криму після указу Путіна. Але якщо розвідка "П'яти очей" (FVEY) західних країн нічого не повідомляє, то, найімовірніше, ядерної зброї в Криму поки що немає.

"Ядерна зброя перебуває у певній тарі, яка її "видає". Супутники це можуть помітити. Сам ядерний боєприпас видає слабке теплове та радіоактивне випромінювання, а значить, залишає за собою сліди. Розвідка здатна це все визначити. І ось поки немає жодних повідомлень від західних розвідслужб, ми не можемо стверджувати, що в Криму є ядерна зброя. Ми можемо лише припускати, що вони можуть це зробити. Так, можуть", – каже Стариков.

Ядерний снаряд

Ядерна зброя не може зберігатись на звичайних складах. Такі боєприпаси розміщують на спеціальних ракетно-технічних базах. У Криму є база зберігання ядерних боєприпасів "Феодосія-13" (селище Краснокам'янка, 30 км на південний захід від Феодосії).

Схема бази зберігання ядерних боєприпасів "Феодосія-13".

Вона була занедбана після вивезення боєголовок у 1996 році, проте Україна підозрює, що Росія проводить роботи щодо її відновлення. Це може свідчити про підготовку інфраструктури під майбутнє розміщення ЯЗ на півострові. Поки що ця інформація також не підтверджена західною розвідкою.

База у Краснокаменці була покинута після вивозу боєголовок у 1996 році.

Може постати питання: якщо Росія посварилася з усім світом, чому вона зобов'язана дотримуватися ДНЯЗ? Тому що ядерна зброя – це зброя стримування ворога. Зробивши крок уперед у плані розширення географії розміщення своїх ядерних боєголовок, Росія відразу викличе дії у відповідь з боку НАТО. І навпаки.

"Чому Росія сьогодні не дуже протестує проти прийняття Швеції та Фінляндії в НАТО? Тому що в цьому питанні їм важливо, щоб на їхньому кордоні не з'явилася військова компонента НАТО, інше другорядне. І вони мають аргумент – якщо бази НАТО з'являться у Фінляндії, в Калінінграді відразу буде розміщено російську ядерну зброю", – каже Олег Стариков.

І додає – якщо Росія розмістить ядерну зброю в Криму, Туреччина напевно захоче повернути американські ядерні бомби на базу "Інджирлік".

"А чи точно воно треба Росії, враховуючи геополітичну обстановку та нормальні відносини з Туреччиною?" – запитує Стариков.

Порушення ДНЯЗ викличе питання в інших ядерних держав, які досі зберігають нейтралітет у протистоянні РФ та Заходу.

Немає й практичної потреби у розміщенні ЯЗ у тимчасово окупованому Криму, оскільки це не дає якогось суттєвого виграшу у підльоті ракет за часом.

Фактично єдиною причиною "ядерних ігор" Росії в Криму є бажання показати, "хто в домі господар", і за першої нагоди легалізувати незаконне захоплення Криму.