Війна США й Ізраїлю проти Ірану, видається, пішла не за планом. Такий висновок можна зробити хоча б з того, що "Іран за три дні" не вийшов, а Вашингтон почав змінювати прогнози щодо тривалості протистояння – спочатку чотири тижні, тепер – сто днів. Тому виникає питання: яким чином ця тривала війна на Близькому Сході змінить картину війни в Україні?

Відео дня

Вочевидь, вона торкнеться обох сторін протистояння. Для України можуть постати суттєві загрози. Передусім, це нестача ракет для ППО, зокрема, для систем Patriot. Причому, проблеми з ними можуть виникнути не лише у США, а також у європейців. Водночас стрибок світових цін на нафту може стати "рятівним колом" для агресора, який таким чином зможе триматися на плаву ще кілька місяців. Проте, такі ціни не триматимуться надто довго, та й сама війна в Ірані не триватиме роками через потужні внутрішні фактори, що наявні в США.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.

– За вашими оцінками, куди рухається війна в Ірані і як це позначається на нашій війні? Ми бачимо, що процес фактично затягується, адже спочатку Трамп говорив про те, що війна триватиме щонайменше 4 тижні, натомість зараз вже озвучується більший термін – сто днів. Чи вважаєте ви, що саме затяжна війна в Ірані може повністю змінити картину нашої війни?

– Те, що наразі можна стверджувати з деякою впевненістю – це те, що війна чи так звана обмежена військова операція Сполучених Штатів з Ізраїлем проти Ірану, видається, йде не зовсім по плану. "Іран за три дні" вже точно не склався, і є імовірність, що це може затягнутися щонайменше на тижні.

Ви правильно зазначили, що вже й самі американці визнають, що вочевидь доведеться воювати довше, аніж хотілося і планувалося. До речі, багато оглядачів звертають увагу на дуже велику схожість тих заяв, які лунають зараз з боку американської адміністрації й того, що ми чули від Кремля також у перші дні та тижні так званої російської "СВО". Дійсно, є доволі очевидні паралелі, хоча було б невірно порівнювати ці дві війни. Особливо у контексті того, що російсько-українська війна замість трьох днів вже пішла на п'ятий рік.

Я абсолютно впевнений, що США не зможуть вести цю війну чотири чи п’ять років, але питання залишається відкритим: як довго, скільки тижнів?

І тут є кілька ключових факторів, подібних до тих, які впливали на здатність Росії продовжувати цю війну і мотивацію, попри те, що був очевидним провал стратегічного задуму. У Сполучених Штатах є потужний внутрішній фактор, який може змінити рішення Трампа. Це і реакція громадянського суспільства, і реакція політичної еліти, як опозиції, так і республіканців.

Тому на додаток до військових факторів, які можуть спонукати Трампа до припинення цієї операції, є потужний внутрішній фактор, який в комбінації свідчить про те, що ця війна точно не буде тривати роками.

– Як щодо війни в Україні? Один з очевидних наслідків для нас – це ймовірне зменшення військової допомоги, зокрема в протиповітряній обороні. А чи є якісь наслідки також для країни-агресорки? Як може змінюватися баланс сил саме на тлі зміщення акценту уваги США на Іран? Якими можуть бути наслідки?

– Негайні наслідки вже спостерігаються. Якщо ми кажемо про вплив на Україну, то очевидно, що будуть проблеми з постачанням американської зброї. Попри те, що американці вже рік нічого нам не дають безплатно, все одно виникне певна конкуренція за основні види озброєнь. Особливо за те, що для нас найбільш чутливо і критично – ракети для Patriot, захист від балістики. Тут негативний ефект очевидний.

Заклики Трампа до оборонної промисловості про готовність американських виробників наростити випуск озброєння цих найменувань не можуть бути виконані протягом тижнів чи лічених місяців. Це точно займе багато місяців. У цьому для України полягає величезний ризик.

Тут також може бути й довгостроковий ризик для України. Адже через ту інтенсивність, з якою американці використовують ці боєприпаси і як їх використовують країни Перської затоки, згодом обов'язково постане питання поповнення ресурсів. Тому конкуренція, яка вже зараз виникла, у майбутньому буде лише посилюватися. Це також може негативно вплинути на здатність наших європейських партнерів віддавати боєприпаси зі своїх запасів, усвідомлюючи той ризик та небезпеку, яка сьогодні виникла для країн Перської затоки. Це дійсно найбільш критичне питання.

Які ще можуть бути наслідки у короткотерміновій перспективі? Це також те, що лежить на поверхні – зростання цін на нафту, на природний газ. І тут також питання лежить у площині вартості цих нафтопродуктів для економіки й для Збройних сил України. В Україні, скоріш за все, з об'єктивних очевидних причин, немає великих стратегічних запасів палива, які б використовувалися як демпфер для цього різкого стрибка цін. Отже, це буде подвійним ударом по економіці.

Якщо ми дивимося на нашого ворога, то якраз ціни на енергоресурси можуть стати рятівним кругом для російського бюджету. Наскільки довго це буде продовжуватися, важко сказати. Очевидно, що ані Трамп не зацікавлений в тому, щоб були високі ціни на бензин, ані інші гравці на енергетичному ринку. Є певний діапазон, який вони можуть собі дозволити, але потім очевидно ці ціни будуть відкочуватися назад. Проте, у будь-якому разі, буде точно кілька "жирних" місяців для російського бюджету.

Якщо говорити про те, наскільки важливим є Іран з погляду можливостей Росії продовжувати війну, то наразі я не знайшов об'єктивної й детальної інформації щодо залежності Росії від іранських поставок озброєнь. Так, ми всі знаємо про "Шахеди", але наскільки Росія залишається залежною від Ірану чи то в постачанні готових виробів, чи то в постачанні комплектуючих – щодо цього я не бачив об'єктивної і детальної інформації. Водночас можна припускати, що це також може вдарити по спроможностях Росії нарощувати виробництво "Шахедів".

– Якщо говорити про військову співпрацю Росії з Іраном й припустити, що Росія захоче допомогти режиму в Ірані, наприклад, ракетами, чи можливий такий варіант?

– Звичайно, не можна нічого виключати, але, на мій погляд, на сьогодні такий варіант є доволі малоймовірним. Тому що, по-перше, Росія вже показала, що вони будуть надавати Ірану то, що називається Lip Service (дипломатична підтримка. – Ред.). Тобто, підтримка буде доволі обмежена і переважно риторична.

Постачання – тут є проблема дефіциту цих ракет для самої Росії, адже за тих виробничих можливостей, які в Росії є, все одно, мабуть, апетити російської воєнщини значно вищі. І зараз, коли в України теоретично буде послаблена протиповітряна оборона, вони намагатимуться скористатися цим моментом, аби досягти максимального ефекту. Тому з суто військових міркувань Росія всіляко буде утримуватися від постачання, наприклад, ракет Ірану.

По-друге, навіть якби Росія захотіла поставити ці ракети Ірану, то, думаю, це саме той випадок, коли американці змушені будуть реагувати. Вони не будуть обстрілювати, знищувати ці ракети по дорозі в Іран, але по прибуттю в Іран точно зроблять усе можливе, щоб іранці не могли ними скористатися.

Загалом, якщо ми кажемо про можливості й готовність Росії надавати військову підтримку Ірану, то тут виникає доволі дивна ситуація. Сполучені Штати завжди дуже оперативно і нервово реагують на будь-яку військову підтримку своїх противників. Це завжди переводиться в ту площину, що "вони вбивають наших солдат".

Тому тут виникає певний парадокс: американські офіційні особи заявляють, мовляв, ну то й що, що росіяни надають іранцям розвідувальну інформацію, від цього нам зовсім не боляче. Допоки буде така риторика, в Росії буде стимул якимось чином в чомусь Іран підтримати. Але щойно цей підхід американської адміністрації зміниться, я думаю, що росіяни зроблять все можливе, щоб уникнути нервової реакції з боку Трампа.