Відео дня
"Його ім’я стало символом мужності": у ДТП на Волині загинув легендарний захисник Донецького аеропорту. Фото
В аварії на автодорозі в Луцькому районі Волинської області 29 вересня загинув 36-річний військовослужбовець ЗСУ, капітан, повний кавалер ордена "За мужність" Павло Чайка. Воїн із позивним "Сігл" десять років тому захищав Донецький аеропорт, пройшов інші найгарячіші точки східного фронту, був двічі поранений.
Інформацію про його загибель підтвердив Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук. Друзі й знайомі легендарного військового залишають у мережі дописи зі співчуттями рідних, наголошуючи, що не можуть повірити в цю втрату.
"Легендарний волинянин Павло Чайка – третій в Україні повний кавалер ордена "За мужність", третя людина в історії України, яка отримала це звання під час АТО та за часів незалежності. Він також був почесним громадянином міста Рожище з 2015 року та кавалером Ордена "Народний Герой України" з 2016 року. Україна втратила одного з найславетніших своїх Героїв… Честь і слава... Вічна пам'ять... Вдячність за мужність", – зазначила Людмила Ольшевська.
За повідомленням сектору комунікації поліції Волинської області, 36-річний мотоцикліст на Harley Devidson, кермуючи мотоциклом "Харлі Девідсон", потрапив у ДТП в неділю, 29 вересня, на автодорозі Устилуг – Луцьк. Поблизу села Хорохорин він виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся з автомобілем Ford Fusion, за кермом якого перебував 30-річний житель Володимира. Внаслідок зіткнення мотоцикл загорівся, його водій загинув.
"Неймовірний біль. Ти був одним із найкращих, кого я знав. Я багатьом ставив тебе за приклад: чесний, веселий, сміливий, принциповий – усе це про тебе. Ти був справжнім офіцером, який мав принципи і був готовий їх відстоювати незалежно від кон'юнктури. Буду пам'ятати тебе таким усміхненим та спортивним. Мої щирі співчуття родині", – написав у Facebook Олександр Довгий.
Мріяв про військову кар’єру
Хлопець із волинського міста Рожище змалку мріяв про військову службу. У 15 років він вступив до Волинського обласного військового ліцею, після чого продовжив навчання на юридичному факультеті ВНУ ім. Лесі України. У 2007-му розпочав свою військову кар'єру, спочатку відслуживши строкову службу десантником у Миколаєві. Потім служив і на контракті. Далі попрацював два роки в "Беркуті". Відмовившись від вступу до Президентського полку, він знову обрав шлях десантника, повернувшись в армію на контракт.
Війна для "Сігла" почалася біля Криму – він із побратимами стояв за кілометр від Армянська. Далі був Донбас. Воїн Павло Чайка у складі 79-ї ОДШБр, де був командиром взводу, пройшов найзапекліші битви за Слов’янськ, Зеленопілля та Мар’їнку, відбув дві ротації в Донецькому аеропорті, брав участь у боях за Дебальцеве та інших. Двічі отримав поранення: одне з них – під Красним Лиманом, після якого від реабілітаційного періоду відмовився й повернувся до частини.
"5-го липня звільнили Слов'янськ, 7-го поїхали на Зеленопілля. Потрапили під жорстокий обстріл. Після – 23 дні оточення. Наших бійців обстрілювали, бомбили, їм пропонували перейти на бік ворога. Закінчилися їжа, боєприпаси. Але бойовий дух був незламаним. Поки ми були в оточенні, нам багато разів пропонували здатися, перейти на бік терористів. Командир їм в дуже грубій формі відповів, що ніхто не робитиме цього", – розповідав боєць в одному з інтерв’ю.
Він вийшов із оточення під Мар'їнкою на відібраному у терористів КамАЗі. "Сігл" зізнавався, що війна на сході України стала для нього першим серйозним випробуванням: згадував, як важко йому було на початку, але згодом він здобув безцінний досвід, який змінив його ставлення до життя.
На офіційному сайті Десантно-штурмових військ ЗСУ вказано, що орденом "За мужність" III ступеня за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Павла нагородили 8 липня 2014 року. Орденом "За мужність" II ступеня – 4 грудня 2014-го, орденом "За мужність" I ступеня – 26 лютого 2015 року.
7 травня 2016 року військовослужбовець отримав орден "Народний герой України" в місті Києві. Також його відзначили нагрудним знаком "За взірцевість у військовій службі" III ступеня.
Павло Чайка був почесним громадянином рідного міста Рожище. Разом із дружиною-спортсменкою Вікторією проживав у Києві, обоє брали участь у марафонах із бігу. В нього також залишилися батьки та сестра.
Прощатимуться з військовим на його малій батьківщині 2 жовтня. Останнім місцем спочинку захисника України стане Алея Слави міського кладовища.
"Там десь зверху вирішили забирати найкращих, легендарних воїнів. І не можеш ніяк це сприйняти, осягнути. Як так?.. Паша, твоя щира посмішка, твої неймовірні блакитні очі... Завжди зустрічали тебе на спортивних змаганнях в підтримку захисників – то було вже просто традицією... Ще один шок та біль втрати… Дуже боляче і шкода. Шана і вічна пам'ять", – написала у Facebook Олена Бєлячкова.
Як повідомляв OBOZ.UA, у лютому 2024 року в ДТП загинув військовий Юрій Галкін, який 31 січня повернувся з полону. Він перебував у російській неволі два роки, але життя захисника обірвалося, коли він просто переходив дорогу.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!