Карін: війна "веж Кремля" на захоплених територіях України – як змінилася розстановка сил

Із самого початку російської агресії проти України в 2014 році йшли підкилимні ігри "веж Кремля" – як щодо призначення кураторів "республік", так і щодо розстановки потрібних людей на адміністративні посади. Це частково було і відлунням боротьби за владу в Росії. Повністю залученими до процесу виявилися і російські спецслужби, що призвело до розмежування між ними сфер впливу на окупованих територіях України. Основна і запекла боротьба йшла між ФСБ, Головним управлінням Генштабу ЗС РФ (більш відомим як ГРУ) і міноборони РФ. Після початку повномасштабного вторгнення розстановка сил значно змінилася.

Відео дня

Про те, як це відбувалося, читайте у нашому матеріалі.

Проєкт "Новоросія": сірі кардинали та фаворити Кремля

Розглядати ці процеси необхідно з "голови" – тобто з тих ставлеників, яких Кремль призначав на кураторство. На Донбасі сірим кардиналом від Москви називали Асланбека Дудаєва, відомого як Владислав Сурков – він контролював маріонеток у керівництві "Л/ДНР".

З іншого боку В'ячеслава Володін, будучи першим заступником керівника адміністрації президента Росії, розвивав тісні відносини із силовиками та надавав підтримку терористу Ігорю Стрєлкову-Гіркіну.

Звісно, що між Сурковим та Володіним була конкуренція та конфлікти через боротьбу за вплив у Кремлі. Група Суркова, яка взялася за кураторство адміністративних, політичних та економічних аспектів політики "республік", не змогла уникнути протистояння із представниками ФСБ, яке загострилося вже вліту 2014 року.

У команди Суркова різко погіршилися стосунки як із угрупованням Ігоря Стрєлкова-Гіркіна від ФСБ, так і з угрупованням Ігоря Безлера від ГРУ. Сурков, як досвідчений політтехнолог, намагався дискредитувати Гіркіна, чим ще більше наступив на інтереси ФСБ, що викликало відповідну реакцію з боку силовиків.

Потім було усунення Кремлем Суркова від курування "Л/ДНР", що означало посилення ролі ФСБ у зв'язці Бесєда-Козак-Бабіч, яку також цікавило подальше освоєння фінансових потоків у "республіках".

Після Суркова у 2020 році відомий Дмитро Козак став вважатися головною контактною особою Кремля від "Л/ДНР", що також свідчило про зміну курсу "на українському напрямку", оскільки в останнього неодноразово виникали конфлікти із Сурковим щодо майбутнього "республік" та переговорів з Україною.

"Кіндер-сюрприз" та нові території

Після початку повномасштабного вторгнення ситуація у співвідношенні сил та впливу спецслужб РФ на окупованих територіях України значно змінилася.

Козака, який відповідав за переговори щодо реалізації Мінських угод і не досяг результатів на користь РФ, змінили на Сергія Кирієнка. Глава внутрішньополітичного блоку Кремля, якого звуть "кіндер-сюрпризом" за дефолт 1998 року, за час війни наблизився до Путіна і значно розширив сферу своїх повноважень. Кирієнко почав курирувати не лише "Л/ДНР", а й окуповані Росією частини Херсонської та Запорізької областей України.

Переважна більшість призначенців на різні посади в окупованих областях – це громадяни Росії, пов'язані зі спецслужбами, силовики, які пройшли або кремлівські тренінги типу "школи губернаторів", або конкурс "Лідери Росії", програми, що куруються Кирієнком.

Для створення картинки підтримки окупаційних військ місцевими жителями як виняток були призначені на посади "балакучі голови" з колаборантів, що повністю контролюються спецслужбами РФ. І якщо у "Л/ДНР" співвідношення на користь росіян змінювалося поступово, то в Херсонській та Запорізькій областях "уряди" майже повністю складаються з них.

Силове крило

Значний вплив на розклад сил серед "кремлівських веж" на окупованих територіях мають військові комендатури, створені для забезпечення правопорядку. Їх очолюють офіцери російської армії, Росгвардії чи так званої народної міліції "Л/ДНР". Ці органи в окупованих містах займаються також боротьбою з незгодними, тому не діють без контролю ФСБ.

Наповнені представниками ФСБ і військово-цивільні адміністрації (ВЦА). Працівники цих окупаційних адміністрацій повинні відповідати за роботу з місцевим населенням та всіляко схиляти його до співпраці. Також на них лежать завдання щодо формування іміджу "нових регіонів Росії", що передбачає щільну взаємодію з пропагандистськими ЗМІ.

Зважаючи на специфіку роботи ФСБ, без широкого "представництва" спецслужби на окупованих територіях не обійтися. Сюди належить робота щодо забезпечення режиму на тимчасово окупованих територіях, проведення фільтраційних заходів та інформаційно-психологічних операцій. Це передбачає курування окупаційних адміністрацій, місць позбавлення волі, освітніх установ, бізнесу та пропагандистських ЗМІ.

Грабуй награбоване

Отримавши таку повноту влади на окупованих територіях України, було б дивно, якби ФСБ не взялася за традиційне для себе освоєння потоків далеко від "центру". Як відомо, риба гниє з голови. За результатами розслідування The Insider, нещодавно у керівника Дев'ятого "українського" управління Департаменту оперативної інформації (ДОІ) ФСБ генерала Володимира Петровського виявилась нерухомість майже на 400 мільйонів рублів. Зокрема, й у окупованому Криму.

Його головним спонсором вважається український зіц-олігарх Сергій Курченко, який за сприяння ФСБ розвиває бізнес на окупованих територіях.

Дев'яте управління, очолюване Петровським, займалося вербуванням українських політиків, які на початок повномасштабного вторгнення мали перейти на бік Росії. І навіть подальший провал спецслужби не завадив генералу розбагатіти до рівня життя російського олігарха.

Не відстають від керівництва й інші співробітники ФСБ. Наприклад, у 2021 році стало відомо, що на окупованій РФ території Луганської області співробітники спецслужби курують бізнес із виробництва контрафактних сигарет, які надалі потрапляють на територію Росії. На нижчому рівні вже після повномасштабного вторгнення фіксувалися випадки відбору співробітниками ФСБ у російських військових цінних речей, які вони награбували в Україні.

Складається така картина, що кожна з силових структур, чи то міноборони РФ, ФСБ чи інші, намагається заволодіти або контролем над розподілом фінансування з Росії, або скористатися тими ресурсами на місці, де опинилися.

Це добре помітно на прикладі окупованого Маріуполя. За словами депутата Маріупольської міськради Дмитра Забавіна, у місті у стилі початку 90-х років минулого століття триває боротьба за фінансові потоки між структурами ФСБ, кадировцями та представниками міноборони Росії. Останні два клани, до речі, досягли неабиякого успіху в кришуванні наркоторгівлі та проституції.

Не дивно, що саме під контролем російських спецслужб було вкрадено та вивезено понад 500 тис. тонн українського зерна. За інформацією Bellingcat, на переговори в Стамбулі щодо "зернових коридорів" приїжджав особисто перший заступник ГУ ГШ ЗС РФ (ГРУ) генерал-манкурт Володимир Алексєєв.

У контексті протистояння ФСБ та ГРУ не можна не згадати і випадок отруєння херсонського топколаборанта Сальдо минулого року. Воно могло бути здійснене лише людьми з найближчого кола, поставлених саме ФСБ.

Вважається, що Сальдо був призначений на керівну посаду в Херсоні одразу після окупації особисто генералом ГРУ Алексєєвим для взяття під контроль фінансових потоків. У відповідь 5 служба ФСБ намагалася замістити Сальдо своєю людиною – звичним для себе способом.

Переділ триватиме

У тому, що подальша хаотизація процесів та посилення боротьби за сфери впливу на окупованих територіях України продовжуватиметься, сумніватися не доводиться. І це буде до того моменту, поки їх не звільнять від контролю РФ.

Зі свого боку різні групи російських силовиків максимально використовуватимуть ресурси захоплених територій для збагачення, поки їх не позбавлять такої можливості. А це лише питання часу.

Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".