Катков: ЗСУ захопили багато цінної ворожої техніки. Деякі операції можна порівняти із захопленням "Енігми" у Другій світовій

Збройні сили України змогли захопити під час контрнаступу на Харківщині велику кількість ворожої техніки та озброєння. Йдеться не лише про танки та іншу броньовану техніку, також до рук наших Збройних сил потрапили російські дрони зі станцією управління, ЗРК "Бук" і рідкісна та дорога система управління військами "Зоопарк".

Тепер ці зразки озброєння будуть вивчати спеціалісти, щоб використати їх проти ворога. Про це в деталях в програмі "Орестократія" розповів фахівець з озброєння, редактор сайту Defense.ua Олег Катков.

У Німеччини 200 танків, а ЗСУ тільки під Ізюмом захопили 50 російських

– Давай почнемо із загальних цифр. Скільки і чого було захоплено? Я розумію, що ніхто цього до кінця ще не прорахував, але чи є якісь експертні оцінки, яким ти довіряєш?

– На мій погляд, найбільш авторитетною та верифікованою організацією, яка взагалі веде підрахунки знищеної та захопленої військової техніки, є Oryx, нідерландське джерело. Справа в тому, що вони дійсно вкрай прискіпливо оцінюють усі матеріали і майже зі стовідсотковою гарантією відкидають, наприклад, подвоєння, коли одна і та сама техніка знята з різних ракурсів.

Водночас вони спираються виключно на ті матеріали, які стали публічними, тобто ті, які потрапили на фото та відео. Тобто їхні оцінки варто вважати доволі прагматичними і по мінімальному краю. Це точно те, що було захоплено або знищено. Наприклад, дані від Генштабу корелюється з даними Oryx. І там середній коефіцієнт загалом може бути 1:3. Тобто в реальності знищено три одиниці бронетехніки, а Oryx рахує одну, бо не кожну бронетехніку наші бійці фотографують і викладають у мережу, тим паче, що ЗСУ закликають цього не робити. Можливо, лише 30 відсотків потрапляє в інтернет, і їх рахує Oryx.

За їхніми даними, у межах Балаклії, Куп’янська, Ізюма захоплено понад сотню одиниць техніки. Якщо брати за кількістю, то залежно від методології розвідки, йдеться про те, що захоплено близько півсотні танків. Для розуміння – це майже два танкових батальйони. Що таке танковий батальйон? Це 31 танк.

Тобто коли ми говоримо про те, що захопили 50 танків, – це дійсно величезна кількість.

Для розуміння в принципі: варто пам’ятати, що у Великої Британії, Італії, Франції, Німеччини їх у середньому по 200-250.

– Якщо згадати твої слова, що коефіцієнт 1:3, то насправді цих танків може бути і 150?

– Так, звісно. Коли окупанти тікають, вони залишають танки, самохідні артилерійські установки, БМП, БТР. Це можна пояснити доволі просто: у танк складно пральну машину запхати (сміється). Якщо серйозно, то питання у пальному. Коли у рядах росіян починається паніка (коли вони не розуміють, де фронт, їх вже оточили чи ні, стріляють – не стріляють, немає зв’язку з командуванням) і коли це все відбувається, то навіть невелика поломка, яка в звичайних ситуаціях лагодиться за 5 хвилин, переростає у величезну проблему, і вони просто у паніці кидають техніку.

– І другий момент – вони не чекали нападу, у них, мабуть, техніка була не заправлена, тому вони, очевидно, зливали рештки пального у вантажівки, на яких вони і тікали.

– Так, звісно. Чому, наприклад, достатньо велику кількість самохідних артсистем захоплено? Артсистема, наприклад, САУ "Мста-С" взагалі має розміщуватися на відстані 10-15 км від переднього краю. Пального для них не було, тому що вони працювали зі стаціонарних позицій, і ніхто повен бак не заправляв.

По-друге, треба розуміти, що гусенична техніка сама по собі не призначена для таких величезних маршів. Тобто, якщо ти окупант і втікаєш, то логічно брати якусь автівку, якийсь "Урал", у нього сідати і їхати. Чому? Тому що "Урал" надійніший, ніж той самий російський танк. Бо якщо наші військові бачать, що їде кудись танк, він стає мішенню номер один, тобто в нього шансів бути знищеним значно більше, ніж у якогось тентованого "Уралу", який на повних парах намагається втікати.

Зможемо залізти у систему обміну бойової інформації росіян

– Повернемося до рахування техніки. 50 танків або 150, а далі?

– Далі в нас йде бойових броньованих машин – 134 одиниці, одиниць протиповітряної оборони – 5, БПЛА – 6, враховуючи той вкрай важливий трофей у вигляді "Орлан 10", вони були захоплені у заводській упаковці з усією технічною документацією та станцією управління. Ще артсистем – 28 одиниць.

– Переходимо до умовного рейтингу за значенням техніки, яку українські воїни захопили на Харківському напрямку. Найцінніша – мабуть, система "Зоопарк"?

– "Зоопарк" – це контрбатарейний радар у модернізації. Такі радари дуже цінні, орієнтовно йдеться про десятки мільйонів доларів. Такий іноземний радар на експорт може коштувати 50 млн доларів.

У чому цінність контрбатарейного радару? Попри те, що він безумовно дорогий і їх у рашистів мало, ця техніка належить до критичної. Чому? Тому що вона є елементом так званого ударного розвідувального фронту. Тобто це те, що дозволяє окупантам виявляти, наприклад, позиції нашої артилерії. Цей радар моніторить простір, фіксує артилерійські снаряди, які летять у їхній бік, вираховує їхню траєкторію і локалізує місце вильоту.

Чому було важливо його захопити? По-перше, ми дізнаємось точні його характеристики, тобто не ті паперові характеристики, які вони там друкують у буклетах, тому що між ними і реальністю різниця величезна. По-друге, ми збираємо так звану сигнатуру радару, тобто радар випромінює. І тепер ми маємо можливість знати, що, наприклад, коли оглядаємо радіолокаційний шум, то можемо такий радар спокійно виявляти, класифікувати, точно розуміти, що це саме він і які його реальні можливості.

Другий вкрай важливий аспект – це те, що такі радари зазвичай інтегровані в так звані автоматизовані системи управління військами. Тобто там розміщено спеціальний пульт, комп’ютерний термінал, який дозволяє передавати знайдені ним дані на позиції артилерії. Все відбувається у режимі максимального шифрування через спеціальний термінал. Такий термінал у "Зоопарку", найімовірніше, залишився. Якщо це так, ми фактично отримали можливість залізти у їхню систему обміну бойової інформації.

Йдеться про так звану систему "Созвездие", в яку вони вклали близько 40 млрд рублів.

Для розуміння, вся техніка, яка надходить нам зі Сполучених Штатів Америки, йде, з огляду на все, що я бачив, без американської автоматичної системи управління військами і засобів передачі інформації. Тому що велика загроза обороноздатності США, якщо така система потрапить до рук росіян. А тут ми їхню систему управління військами просто на рівні "Зоопарку" взяли і захопили, а "Зоопарк" – це ключовий елемент.

– Наскільки просто розшифрувати коди зв’язку? Це складна система?

– "Зоопарк" – дуже складна, там кількість грошей, яка була влита просто у її розробку, вимірюється у мільярдах. Але поки що точної інформації, що ми захопили елементи системи "Созвездие", немає, і є лише припущення, що, найімовірніше, було зроблено.

Звісно, це не можна порівнювати із захопленням союзниками шифрувальної машини "Енігма", це абсолютні різні речі, але щось у цьому є схоже.

– Як працює ця система управління військами?

– Генштаб на віддалених територіях бачить все, абсолютно все, що відбувається на рівні, починаючи від взводів і рот: де вони розташовані, скільки там особового складу, які машини, скільки боєприпасів – просто весь масив інформації в режимі онлайн передається, регулюється і зводиться в єдину систему.

Одночасно на цю ж систему накладаються розвідувальні дані. Тобто, грубо кажучи, солдат в окопі може бачити через цю систему, через якийсь планшет, інформацію, де перебуває ворог, які в нього сили, скільки там осіб, скільки бронетехніки. Все це на мапі. Тобто система дозволяє вкрай швидко працювати військам. Не треба виписувати якісь накази, малювати мапу.

– Якщо ми візьмемо цю машину, чи зможемо в режимі реального часу дивитися, що відбувається у росіян?

– Вони теж не дебіли, вони розуміють, що захоплено командно-штабну машину, втрачено термінал, отже будуть намагатися перейти на інші системи шифрування. Треба ще якось влізти у цю мережу інформації, перехоплювати сигнали, знати, як це робити.

Завдання – навчитися саджати рашистські "Орлани"

– Другий за значенням захоплений девайс – це, мабуть, красивий, зовсім новий дрон "Орлан-10". Цих дронів у російській армії дуже багато і вони протягом всієї війни завдавали великої шкоди нашим військам, оскільки постійно моніторили пересування. Чи можна якось його хакнути, щоб потім перехоплювати інші дрони?

– "Орлан-10" давно відомий, його збивали, розбирали, знаходили камери Canon, які скріплені синьою ізострічкою. Але, якщо мені пам’ять не зраджує, це вперше, коли була захоплена наземна станція управління, засоби зв’язку, тобто весь безпілотний комплекс. Тепер далі починається просто фантастика.

Тепер можливо дослідити, як цей дрон керується. Якими сигналами, як ті сигнали зашифровані, що там передається, як дрон відповідає. І якщо брати максимум, то це може дати змогу навіть саджати "Орлан-10", якщо зробити клони цих станцій керування. Тобто просто суперові можливості відкриваються для наших фахівців. Питання лише в тому, що треба розібратися, як він керується, які сигнали передаються, як вони шифруються.

Якщо у рашистів цих "Орланів-10" було близько тисячі одиниць, тобто перепрошити за тиждень всю цю масу дронів, яка в них залишилась, напевно, вони не зможуть.

– Тобто є шанс, що ми паралізуємо ці дрони?

– Скажімо так, будуть створені суттєві завади для використання противником військових комплексів "Орлан-10". Все в житті значно складніше. Знаючи, що "Орлан-10" з базою керування втрачено, вони будуть намагатися змінити свій софт.

Коли ми взагалі говоримо про будь-яку захоплену техніку рашистів, то тут вкрай важливо те, що кожен раз вона детально розбирається під мікроскопом. Тому що головна мета зараз – знаходити західні компоненти в цій так званій новітній рашистській техніці. Це можуть бути навіть не підсанкційні електронні плати, тобто ті, які доступні на цивільному ринку. Справа в тому, що вже знайдено певну закономірність того, що ворог намагається використовувати не будь-які плати, а виключно від певних виробників і певних типів. І цю закономірність вже добре було помічено нашими дослідниками на прикладі ракет, які використовує Росія.

Грубо кажучи, в ракетах "Іскандер", Х-101, Х-59 були знайдені однотипні плати від однакових виробників. Аналіз цього дозволяє вийти на цих виробників і провести з ними таку "виховну бесіду" для того, щоб унеможливити постачання цих плат до Російської Федерації. Зараз аналогічний аналіз буде проведено стосовно цього ж "Зоопарку" і тої ж станції керуванням "Орлану", величезної кількості засобів зв’язку, всіх РЛС, зенітних ракетних комплексів, які нам уже потрапляли в руки.

– Комплекс "Тор-М1". Що це за девайс такий?

– Зенітний ракетний комплекс так званого меншого радіусу дії, тобто ми його вже неодноразово захоплювали включно саме з модернізацією М1. Якщо не помиляюсь, навіть захоплювали у справному стані, і він у нас вже давно розібраний і зібраний у зворотному напрямку й використовується зараз у складі Збройних сил.

Логіка росіян така ж, як і у Бен Ладена та ІДІЛ

– Під час вторгнення на Київщину танкісти блудили, в них не було системи навігації, а були фізичні карти минулого століття. Як ця дійсність поєднується з твоїми словами про єдину електронну систему управління військами?

– Гроші пиляються величезні, а реалізація у росіян доволі слабка. Водночас оця система управління військами майже ніколи у рашистів не поширювалася на окремий танк, вона могла поширюватись максимум на рівень танкового батальйону. Тобто є окремо командирський танк і там уже розміщена оця система "Созвездие", якщо вона туди влізе. Справа в тому, що така машина, як "Зоопарк", – це машина, яка належить до елементу управління артилерійським полком. Це вища структура.

– Невже в одному війську може бути суперсучасний "Зоопарк" і бурят у танку з компасом та картою?

– Я давно говорю не шукати у діях рашистів будь-якої логіки, це дає змогу жити трохи легше. Я не можу, наприклад, пояснити, чому рашисти б’ють із зенітних ракетних комплексів по наземних цілях на дальність 110 км. Це не має жодного сенсу, це навіть не було прописано в технічних умовах експлуатації

С-300 може бити по наземних цілях на дальність близько 40 км. На відстані 110 км керування ракетою вже втрачається, і вона просто падає на землю, бо гравітація працює. Вони ж навіть не обстрілюють якийсь військовий об’єкт, вони просто гатять по містах.

– Їхня мета – навести паніку.

– Добре, мета – навести паніку. Одна ракета коштує від пів мільйона доларів. Ця одна ракета паніку не наводить. Тобто є певні засоби ураження, вони призначені для знищення чогось конкретного. Ніхто, наприклад, крилатою ракетою по бліндажу бити не буде. Тому що крилата ракета коштує 3 млн доларів, а бліндаж разом із кимось може коштувати сумарно 100 тис. доларів, тут є економічна складова. Окупанти у намаганні терору населення виходять не з військового погляду, а винятково з позиції терористів. Ми ж не шукали логіку в діях Бен Ладена, не шукаємо у діях ІДІЛ. Давайте просто не шукати логіку в діях росіян, так всім буде жити легше.

– Ми вже проговорили, скільки і яку приблизно техніку було втрачено росіянами під Ізюмом. Яка відповідальність чекає конкретних людей і керівників цих підрозділів? Ти знаєш, що говорить воєнний протокол після такої поразки, після втрати колосальної кількості техніки?

– По-перше, є певні умови: якщо ти залишаєш техніку – ти повинен її знищувати. Я залюбки вірю в те, що будуть покарані рядові, сержанти, лейтенанти, командири рот, батальйонів. Саме вони будуть визнані винними в тому, що покидали техніку, але, наприклад, вже на рівні командирів бригад і дивізій, тим паче армійських корпусів – ніхто відповідальності не понесе.

Якщо б це відбулось у будь-якій західній армії, то там були би судові тяганини роками і багато людей понесли б відповідальність. Якщо б це відбувалось у Радянському Союзі, то, напевно, просто б зібрали окремий батальйон із цих арештантів, колишніх військових і або розстріляли, або щось з ними зробили.

Здається, у вісімдесятих один із пілотів на Міг-25 прилетів у Японію. Через це японцям і після цього американцям дістався для аналізу весь цей літак Міг-25. Летіли голови у командуванні повітряних сил, у командуванні ПВО, причому у всіх, починаючи від просто гарнізону, завершуючи Москвою. Після цього навіть виробництво Міг-25 припинилося і перейшли на Міг-31. Треба було кардинально оновлювати машину після того, як вона потрапила до рук ворога. Так карали колись… але не в нинішній Росії.