УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Олександр Левченко
Олександр Левченко
Історик, дипломат

Блог | Кібервійна Росії проти України та демократичного світу

Кібервійна Росії проти України та демократичного світу

Рекордна кількість російських авіаударів за участі літаків, безпілотників і ракет проти України протягом новорічного періоду підкреслила труднощі Києва з посиленням засобів радіоелектронної боротьби, спрямованих на блокування та відведення ворожих безпілотників і керованих ракет. Москва поки що зберігає конкурентну перевагу, оскільки вона зосередилася на цих можливостях ще до початку повномасштабного вторгнення в Україну майже два роки тому.

Це підтверджується трирівневими атаками, які також були здійснені на українську комунікаційну інфраструктуру, "дивні атаки на "Київстар"" - головний оператор мобільного зв'язку України з 50% ринку та 24 мільйонами користувачів, що становить більше половини населення країни. Існує величезне непорозуміння серед західних аналітиків, вони вважають, що Росія може зупинитися і що Путіна можна "переконати", "утихомирити", "обдурити" або "приспати". Насправді дії московських сил в Україні є моделлю тотальної війни, застосовною до будь-якої глобальної ситуації.

Масовані багатогодинні комбіновані атаки безпілотниками та різними типами ракет є тактикою залякування цивільного населення та спрямовані на виснаження протиповітряної оборони України. Останні дедалі витонченіші атаки Росії свідчать про вдосконалення концепції "війни нового покоління". Вона багатовимірна та поєднує військову, технологічну, інформаційну, дипломатичну, економічну, культурну та інші сфери для досягнення стратегічних цілей. "Крім "відкритого" втручання, відзначається активне використання різноманітних методів асиметричного впливу проти України, починаючи від спроб політичного тиску, корупції чиновників, залякування мирного населення, бажання ізолювати країну на дипломатичному рівні та блокади вздовж кордонів. Усе це на тлі глобалізації російської пропаганди, яка демонізує Київ і працює на зменшення його міжнародної підтримки.

"Нова війна" проти України застала зненацька Захід, якому варто подумати не лише про виробництво сучасної зброї та оснащення нею своїх армій, а й про забезпечення надійності критичної інфраструктури від можливих атак Росії, методологія яких змінена. Кібератаки на Україну здійснювалися щонайменше в три етапи. Незадовго до початку війни ззовні відбулися масові хакерські атаки на українські державні структури та провідні компанії. Вони відбулися з 13 по 16 лютого 2022 року. Ще одна  масштабна атака була виявлена 23 лютого, напередодні вторгнення в Україну. У 2023 році почастішали кібер вторгнення в українську національну енергосистему. Головною відмінною рисою таких операцій стала їх синхронізація з ракетними та безпілотними ударами по українських енергетичних об’єктах, особливо взимку.

До війни Україну атакували лише окремі хакерські групи. Після початку широкомасштабного вторгнення, російських хакерів координує єдиний центр. Росія інвестує сотні мільйонів доларів у кібератаки, а також у пропаганду, постійно вдосконалюючи методи та процедури. Після двох років війни ми маємо справу з "дивними атаками" на критичні інфраструктури, які крім усього іншого надходять зсередини.12 грудня 2023 року в мережі головного українського мобільного оператора "Київстар" сталася масштабна технічна блокада: мобільний зв’язок та Інтернет були паралізовані, зачепили всі системи, пов’язані з оператором.

Підозри одразу звернули до Росії. На перший погляд атака нагадувала атаку на українську критичну інфраструктуру взимку 2023 року. Однак цього разу ситуація не обмежилася зв’язком, а поширилася на все обладнання, що використовує мобільну мережу оператора. Наприклад, у кількох містах України перестали працювати банкомати та платіжні термінали. У зв’язку з порушенням роботи послуг "Київстар" у Львові вручну підключали лінії вуличного освітлення.

Компанії довелося визнати та повідомити, що вона стала жертвою однієї з найбільших хакерських атак за всю історію, підкресливши, однак, що особисті дані абонентів не були скомпрометовані. Але це ще не все, тому що в одному зі збитих українцями російських безпілотників-камікадзе "Шахед" знайшли SIM-карту оператора "Київстар", яка дозволяла російським військовим використовувати мобільну мережу "Київстар" для відстеження маршруту дрону і зміни координат його польоту. Картка була активована одночасно з кількома іншими від Київстар на тимчасово окупованих територіях України.

Спецслужби України почали розслідувати "незвичайне" використання оператора. Оскільки наставав переломний момент, у російської  розвідки здали нерви і вони вирішили знищити сліди перебування свого агента в лоні Київстару. Росія багато років "насичувала" українську інституційну діяльність і головні компанії країни своїми агентами. Цей прецедент свідчить про зростаючу загрозу для Європи: в умовах повномасштабної війни з Україною Росія докладає зусиль щодо створення позицій в інформаційних та телекомунікаційних компаніях країн Європи з подальшим кадровим та технологічним проникненням у їхню інфраструктуру. Таким чином, російські спецслужби отримують доступ до інформації, що їх цікавить, а також створюють сприятливі умови для здійснення різного роду диверсій, хакерських атак, промислового шпигунства з супутнім економічним і політичним збитком для Заходу.

Це класична гібридна загроза, яку Росія застосовує для ослаблення Європи. У свою чергу, російський бізнес є свідомим співучасником таких злочинів: купуючи активи в іноземних компаніях за аналогією з "Київстаром", частиною акцій якого володів російський олігарх Фрідман, він створює позиції для подальшого проникнення російських спецслужб та їх агентів. За обставин, що склалися, Захід повинен відмовитися від будь-яких контактів і співпраці з російським бізнесом, враховуючи його очевидну токсичність. Також західним телекомунікаційним та технологічним компаніям доцільно відмовитися від російських активів, які становлять загрозу їхній національній безпеці.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...