Клімкін: чи дійсно Захід хоче перемоги України та чому досі боїться Путіна. Інтерв’ю
На сьогодні Захід єдиний у тому, що Україна має перемогти у війні з Росією. Однак досі немає спільного бачення того, що таке наша перемога. Там досі побоюються ескалації, на яку може піти глава Кремля Володимир Путін, застосування ним зброї масового ураження, але найбільше лякає розвал самої РФ, якщо він буде неконтрольованим.
Чи можна контролювати процес розвалу путінської "імперії"? Так, можна, але для цього Заходу знадобиться згода Китаю. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив міністр закордонних справ України в 2014-2019 роках Павло Клімкін.
– На вашу думку, чи готовий Захід до перемоги України у цій війні? Цю тему активно обговорюють, зокрема з огляду на заяву Байдена щодо ракети, яка впала на території Польщі.
– На Заході є залізобетонний консенсус щодо того, що Україна не має програти, оскільки це одночасно стане поразкою і Заходу. Але поки що немає консенсусу щодо того, як має виглядати перемога.
Я бачу тенденцію: частина політикуму, експертів і тих, хто працює в збройних силах, усе більше починають думати про те, як може виглядати перемога. Але поки що консенсусу тут немає.
Є чимало причин, які зупиняють багатьох від того, щоб іти до кінця. Це і небезпека ескалації, і ядерної і неядерної, наприклад, використання хімічної зброї. Це небезпека подальших російських ударів по критичній інфраструктурі. Це оцінка ситуації на фронті – до якого моменту, за яких умов ми будемо успішними. Звісно, останні успіхи України там сприймають суперпозитивно.
Є також питання, як далі менеджерити продовольчі та енергетичні потоки, як це вплине на рівень інфляції тощо. Такі аргументи також наявні в розмовах. Тому єдиного чітко визначеного аргументу, за яким будуть ухвалювати рішення чи навіть вести дискусію, тут немає.
– Чи можуть на Заході також побоюватися розвалу Росії, який може статися після поразки у війні?
– Звичайно, там цього бояться. Там бояться Путіна все менше, але все ж таки досі бояться. Але бояться і Росії без Путіна, бояться дестабілізації. Не тільки розвалу, але й того, що там буде далі, за яких умов і хто прийде до влади, хто буде контролювати все російське озброєння, і багато інших питань.
Вони б хотіли, щоб цей процес перезавантаження Росії, якого вони дуже хочуть, відбувався контрольовано. Давайте застрахуємось від усіх можливих ризиків. Але тут контрольованість насправді дуже важко забезпечити. Свого часу вони боялися розвалу СРСР, а зараз вони так само, якщо не більше, бояться будь-яких перетворень у Росії.
– Чи дійсно можна контролювати процес розвалу Росії? І хто може це робити?
– Звичайно, можливо. Але для цього Заходу потрібні серйозна розмова і координація з іншими країнами, з тим же Китаєм. Це непроста розмова. На сьогодні Китай не готовий послідовно і беззаперечно підтримувати Росію, але він не готовий її і здати, оскільки він її використовує.
– Чи можемо ми в Україні розраховувати на те, що принаймні вже більше ніколи нам не будуть пропонувати йти на поступки, зрікатися своїх інтересів заради інтересів Москви?
– Це залежить від того, що ви розумієте під поступками. Західна ментальність відрізняється від нашої. Ми чуємо: спочатку давайте тиснути, а потім давайте переговори. Ми вважаємо, що це умови, які суперечать одна одній.
Тобто у нас або зрада, або перемога. І тут Заходу потрібно у нас повчитися. Але західна ментальність – це і тиснути, і одночасно думати про переговори, хоча і з позиції сили. Отже, що таке поступки – чи ми отримаємо все, що хочемо, чи ми отримаємо перемогу, але не все. Це повертаючись до нашої розмови про те, що таке перемога у війні.