Клімкін: є набагато важливіша річ, аніж членство України в НАТО та ЄС. Інтерв’ю

У західних ЗМІ знову почали активно обговорювати необхідність мирних переговорів України з країною-агресором Росією. Мовляв, ситуація з війною зайшла у глухий кут і треба шукати інші шляхи її вирішення. Втім хороша новина в тому, що разом із такими розмовами почалося серйозне обговорення і гарантій безпеки для України. І саме це, а не членство в НАТО чи в Європейському Союзі, є сьогодні найголовнішим для нашої країни.

Але головна перешкода на цьому шляху – це те, що в Європі немає бачення нової системи глобальної безпеки, як для України, так і для себе самої. Проте вже зараз із впевненістю можна сказати, що для Кремля і євроатлантична, і європейська інтеграція України є однаково неприйнятними, оскільки вони перетворюють її на частину Заходу. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін.

– Телеканал NBC, посилаючись на двох високопосадовців США, повідомив про те, що нібито Сполучені Штати і ЄС почали обговорювати з Україною тему мирних переговорів із Росією. Повідомляється також про те, що на останньому "Рамштайні" йшлося про певні "делікатні" питання. За словами джерел, НАТО нібито готове надавати Україні гарантії безпеки. Чи вважаєте ви, що подібні розмови дійсно могли точитися? Якщо так, про що це свідчить?

– Ми не можемо говорити про те, що це були за розмови, хто їх вів і з якою метою. Тому тут немає предмета для коментування.

Але якщо говорити більш широко, дійсно важливо, що наші друзі та союзники починають говорити про гарантії безпеки, абсолютно незалежно від новини, яка з’явилася на NBC. Оскільки цілком зрозуміло, що будь-які елементи безпекової моделі, які іноді називають або порівнюють з ізраїльською, для нас не працюють. Не працюють ні у військовому, ні в безпековому, ні в політичному плані. До речі, останні події навколо Гази просто вбили це переконання.

Тому якщо починати висловлювати будь-які думки, то не про переговори, а про те, як буде виглядати система безпеки в Європі. Без цього неможливо говорити про те, що буде потім. Незалежно від того, хто, з ким і як буде вести переговори, потрібно говорити саме про гарантії безпеки і про те, що Україна стає частиною Заходу.

Це сенс членства в НАТО і в Європейському Союзі. Нашим друзям я говорю: не потрібно спокушати себе думками про те, що членство в НАТО для Кремля є більш дратівливим, ніж членство в Європейському Союзі. І те, і те однаково переводить Україну в категорію західних країн, що для Москви є неприйнятним.

Тому перед тим, як говорити про розмови – а таких спекуляцій я бачив нескінченну кількість, – я би почав говорити про те, що, по-перше, Україні потрібні гарантії безпеки. Навіть не перехідний період для членства в НАТО. По-друге, зараз будуть відкриті переговори щодо членства в ЄС, але ми розуміємо, що наявний варіант вступу не спрацював для Балкан: він є занадто бюрократичним, а має бути іншим. Тобто ми повинні забезпечити розуміння того, що буде з безпекою і що буде власне з членством у Європейському Союзі.

По-третє, як буде взагалі виглядати європейська модель безпеки. Без цих фундаментальних питань, без розуміння того, який вигляд матиме нова стратегія стримування щодо Росії, говорити про будь-які переговори немає сенсу.

– Але погодьтеся, це досить довга історія – формування нової моделі безпеки Європи. Водночас минуло вже більш ніж півтора року з початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. На вашу думку, чому досі це питання не вирішено? Чому досі на Заході не визначилися із цією новою моделлю?

– На це запитання є дуже проста відповідь. Нині перезавантажується уся світова архітектура. Ніхто не знає, як може виглядати європейська модель безпеки, що це може означати щодо сьогоднішньої Росії, яка політична воля потрібна для того, щоб цю модель реалізувати.

Плюс є певна невизначеність у трансатлантичному форматі, оскільки ніхто не знає, як закінчаться вибори в США наступного року. І це створює додаткову невпевненість. Але головне – сьогодні ні в кого немає чіткої концепції, як до кінця оформити систему безпеки, в якій не було б сірих зон.

– Чи припускаєте ви суто теоретичну можливість, що Україні можуть пропонувати обмін окупованих територій на членство в НАТО чи в ЄС для підконтрольної частини України?

– Тут також дуже проста відповідь. Ніхто не буде примушувати Україну – політично чи юридично – відмовитись від наших територій, оскільки це означатиме фундаментальний колапс усього, що існувало до цього. І тоді виникає спокуса силою перекроювати не лише кордони, але й взагалі всі світові правила, які так складно і проблемно формувалися протягом усього післявоєнного часу.

Але це не означає, що в певний момент не буде руху до нової європейської системи безпеки – поступово, покроково. І це стосується не територій – не тільки територій. Це стосується розуміння того, які кроки можуть бути, яка їхня послідовність приведе до того, щоб Захід не вважав це фундаментальною ескалацією, і одночасно, щоб це було дієво. Поки що такої викарбуваної концепції немає. І це дуже стримує будь-який реальний розвиток.