Клімкін: коли Путін зрозуміє, що шансів більше немає, він почне торгуватися. Інтерв’ю

Останнє засідання Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) та заяви, які зробив президент країни-агресорки Росії Володимир Путін, свідчать про намагання протиставити цей "союз" силам НАТО. Ворог руками самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка може влаштовувати провокації на білорусько-польському чи білорусько-литовському кордоні, зокрема, із застосуванням артилерії.

Путін зупиниться лише тоді, коли зрозуміє, що далі просуватися в Україні просто не може. Він почне торгуватися. Але час працює проти нього. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив міністр закордонних справ України в 2014-2019 роках Павло Клімкін.

– Чи варто нам звертати увагу на засідання ОДКБ, що відбулось 16 травня? Чи вважаєте ви, що таким чином Путін намагається перетворити це загалом формальне об’єднання на реальне та залучити до війни в Україні нових союзників?

– Звичайно, потрібно зважати. По-перше, це відповідь на Фінляндію і Швецію, які йдуть у НАТО. Йому потрібно показати, що в нього теж є союз. Зараз він буде пакувати туди всіх своїх ляльок – усілякі там Абхазії і так далі – щоб просто продемонструвати, що ОДКБ діє і навіть розширюється.

По-друге, я думаю, що вони не облишили ідею "миротворчих сил" ОДКБ, які в разі необхідності спробують розмістити на окупованих територіях.

Я не відкидаю імовірності, що Путін нагне Лукашенка не на наступ в Україну, чого Лукашенко дуже боїться й усіма силами намагається зістрибнути, а на якийсь конфлікт на білорусько-польському або на білорусько-литовському кордоні з провокаціями, з перестрілками, можливо, не тільки зі стрілецькою зброєю, а й з артилерійською. Я вважаю, що це абсолютно реально. На польському кордоні ймовірніше.

Також вони хочуть мобілізуватися на азійському просторі. Восени там плануються навчання, тобто показати і Китаю, і всім, що вони там ще щось означають. Ситуація там постійно погіршується, на афгансько-таджицькому кордоні постійно виникає напруження.

Тому показати, що ОДКБ жива – дуже важливо для Путіна. На тлі всіх цих слів, що Росія щось означатиме, що вона бореться із Заходом, що голос Росії буде почутий у майбутньому… Звичайно, ОДКБ їм потрібна. Тому на саміт потрібно зважати.

– У заяві Путіна прозвучала дивна фраза про біологічну загрозу, секретні лабораторії… З якою метою озвучуються ці фейки? До якого кроку він готується?

– Він постійно буде це повторювати. Йому ж потрібно якось виправдати свої дії. Але коли сидиш у бункері, завжди біологія здається небезпечною. Це буде крутитися постійно.

Будуть говорити про лабораторії, про ядерну зброю, яку хотіла опанувати Україна, про що завгодно. Платівка буде така сама, жодних нових речей не з’явиться.

– А чи може він використовувати цей наратив про біологічну зброю, щоб виправдати застосування хімічної зброї в Україні?

– Ні, це звучить по-ідіотськи навіть для російського режиму. Хімічна зброя – це не засіб проти чого завгодно. Тому я думаю, що це виправдання не спрацює навіть всередині Росії.

– Ви згадали про Польщу, сказали, що з території Білорусі можуть вчинятися провокації…

– Я не кажу, що вони будуть, але я цього не відкидаю.

– Щойно ми бачили масовані удари по Львівщині, по території поблизу кордону з Польщею. Чи є це натяком на такі наміри? На намір не лише вчиняти провокації на кордоні, але й перейти цей кордон?

– Я не знаю, чи вони планують перейти кордон, але провокації абсолютно реальні. Їм потрібно показати, що ОДКБ воює з заходом, з НАТО. Що це не якась російська війна проти України, а конфлікт між ОДКБ і НАТО. Особливо показати це західному світу. Це все, що потрібно від картинки засідання ОДКБ.

– Але ми бачимо, яких величезних втрат зазнає ворог. Він втратив уже більш ніж 29 тисяч особового складу в цій війні. Розумію, що питання трохи попсове, але за яких умов Путін зупиниться?

– Коли він зрозуміє, що далі не може просуватися військовим шляхом і коли військове протистояння почне бити бумерангом по ньому.

Зараз ми в ситуації, коли він не може зупинитися. Це одразу буде сприйнято як поразка. Вони там верещать, що не сприймуть жодної капітуляції. Щойно вони зрозуміють, що не можуть далі йти, що шансів більше немає, вони почнуть торгуватися за окуповані території. У принципі сценарії, які існують, відомі.

Але Путін також розуміє, що санкції чим далі, тим будуть ефективніше працювати, і Росія буде послаблена. Тому час працює проти нього. Час також, звісно, не працює на нас, оскільки це питання не лише нашого героїзму, але й питання економічної та суспільної стійкості.

Отже, питання – проти кого він швидше працює.

– Будемо сподіватися, що все ж таки ймовірніше працює проти агресора.

– Я теж вважаю, що в сукупності чинників, яку ми маємо на сьогодні, ймовірніше, працює проти Путіна.