Клімкін: перемога Путіна змінила б історію століття, Захід "лікує" світ від Росії. Інтерв’ю

На Заході є чітке усвідомлення того, що глава країни-терориста Росії Володимир Путін не має перемогти у війні проти України, оскільки така перемога змінила б історію всього ХХІ століття, усю систему цінностей демократичного світу. Щоб не допустити такого сценарію, західні союзники України критично піднімають ставки й посилюють санкції, а також застосовують "ліки" проти "хворої" країни – путінської Росії.

Втім Захід ще й досі має занепокоєння стосовно розвалу Росії і щодо того, чим стануть фрагменти "імперії". Спільної стратегії "перезавантаження" РФ наші союзники наразі не мають. Проте вже зараз можна стверджувати, що найбільший партнер Росії – Китай – не перетинатиме "червоних ліній", встановлених Заходом. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив міністр закордонних справ України в 2014–2019 роках Павло Клімкін.

– Президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні вільний світ має усе необхідне, щоб привести Росію до історичної поразки. За вашими оцінками, чи є вже сформоване рішення колективного Заходу про те, щоб Україна завдала остаточної поразки російській армії і режиму Путіна? Чи немає в них занепокоєння щодо розвалу Росії, щодо застосування Путіним ядерної зброї?

– Звичайно, є занепокоєння. Стосовно розвалу, а також щодо того, що буде на місці Росії. Як перезавантажити РФ, спільної стратегії немає.

Але однозначно є спільне бачення і спільний консенсус, що Путіну не можна дати перемогти, оскільки його перемога означатиме перемогу проти Заходу як такого і світу, де домінують абсолютно інші цінності. Перемога Путіна вплинула б на історію всього століття, а можливо, й більше, без жодних перебільшень.

Водночас у Заходу точно є розуміння, що потрібно піднімати ставки. Ви бачите останні зміни – подальше підняття ставок щодо енергоносіїв. Обмеження працюють. Останні розрахунки показують, що Росія втрачає 150-170 млн доларів щодня, а з 5 лютого, коли буде запроваджено ембарго ще й на нафтопродукти, РФ втрачатиме близько 250 млн доларів щодня. Це ще не ті засоби, які миттєво зруйнують російську економіку, але це вже загрожує макрофінансовій стабільності Росії.

Зараз також розглядається можливість запровадження санкцій на аграрний сектор Росії, що є абсолютно критичним. Це також було причиною тривалої "наркотичної" залежності Заходу від Росії. Є фундаментальне підняття ставок щодо озброєнь, щодо енергетичного та атомного секторів. Буде підняття ставок і щодо технологічного сектору.

Дуже важливо також закрити всі шпарини за попередніми пакетами санкцій. Якщо все це відбудеться, безумовно, це буде нова якість тиску на Росію.

Отже, ми дійсно бачимо якісне підняття ставок. Але поки що я не бачу спільної стратегії Заходу в тому, щоб однозначно перезавантажити режим. Це публічно не декларується. Це не обговорюється.

Втім побоювання чи навіть страх Заходу перед тим, що буде відбуватися в Росії, є.

– Є така медична алегорія: в організмі циркулює вірус. Людині дають антибіотик, аби знищити вірус, але якщо цього антибіотика замало, хвороба може тривати дуже довго. У ситуації війни в Україні – Захід дає нам цей "антибіотик", зброю проти путінської армії, але в недостатній кількості, тому ця "інфекція" не знищується остаточно і війна фактично затягується. Ви згодні?

– Я б не порівнював це з антибіотиком. Захід насправді надає нам засоби і застосовує засоби сам. Всі ці засоби для того, щоб запобігти поширенню "хвороби". Але "хвороба" ця не вірусна. Її радше можна порівняти із психічним розладом. Лікувати шизофренію антибіотиками, зрозуміло, неможливо.

Тому я вважаю, що ця алегорія, яка дуже симпатична, до Росії не підходить. РФ, котра "хворіє" на таку "хворобу", потрібно "вилікувати", а не просто зробити так, щоб її "хвороба" не впливала на інших. Про те, як "вилікувати", консенсусу на Заході ще немає.

– Чи вбачаєте ви певну зміну позиції Китаю щодо Росії? Чи вважаєте ви, що Росія може втратити якщо не свого головного союзника, то принаймні країну, на яку вона робить дуже великі ставки?

– Так, Китай не є союзником Росії. Китай є партнером. І навіть офіційно відносини між Китаєм і Росією називаються партнерством без обмежень. Вони ніколи не були союзниками і в перспективі не будуть. Це по-перше.

По-друге – я не бачу фундаментальних змін у китайській позиції щодо Росії. Сьогодні Китай не готовий повністю залишити РФ. Вона йому потрібна в суперництві з Сполученими Штатами і Заходом. Але так само Китай не буде підтримувати Росію для того, щоб перейти червоні лінії Заходу. Китай завжди дуже уважно дивиться на ці червоні лінії.

Тому Китай продовжуватиме економічну та іншу співпрацю з Росією, використовувати російські ресурси. Але одночасно Китай буде чітко дотримуватися червоних ліній Заходу, зокрема, технологічних, військових тощо.

Ми бачимо розчарування китайського керівництва від того, що відбувається в Росії, але вони ніколи не будуть цього озвучувати публічно. В цьому відмінність китайської політики. Вони будуть це робити абсолютно непублічно.

Але насправді я бачу можливість взаємодії Китаю із Заходом – як із Сполученими Штатами, так і з європейськими країнами – для посилення тиску на Росію. Вони не є очевидними, втім ознаки цього з’являються.

– Уточніть, будь ласка. Що ви маєте на увазі, говорячи про червоні лінії Заходу, які не хоче перетинати Китай?

– Це постачання зброї Росії, постачання товарів військового призначення, передача високих технологій, які можуть використовуватись для продовження виробництва зброї. Все це і є червоними лініями.