Відео дня
Коли миротворці можуть зайти в Україну та чи будуть воювати з Росією: Михайло Самусь пояснив важливі нюанси
Україна активно обговорює з європейськими партнерами перспективу спрямування до нашої країни миротворчого контингенту. Але важливо розуміти, що жоден миротворчий контингент фізично не здатен зупинити війну. Головною умовою для запровадження подібних заходів є повне припинення вогню. В такому разі європейські сили не виконуватимуть функцію peacekeeping чи peacemaking – йтиметься про сили забезпечення дотримання режиму припинення вогню, які розміщуватимуться не безпосередньо на лінії бойового зіткнення, а на відстані у кілька сотень кілометрів від неї.
Ці сили будуть спостерігати за ситуацією, а щойно Росія порушить режим припинення вогню, вони де-факто вступлять у війну з російською армією. Про це Росія має бути попереджена ще на етапі підписання тематичних угод. Водночас вкрай важливо, щоб європейські сили були направлені і в Чорне море. За режиму припинення вогню українські морські дрони не зможуть атакувати військові кораблі країни-агресора, і ті матимуть можливість "нахабно лізти" в українські територіальні води. При цьому найкращим рішенням задля забезпечення стабільності в акваторії було б рішення про повне виведення Чорноморського флоту з Криму.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий аналітик, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.
– Наразі Україна активно обговорює із європейськими партнерами питання гарантій безпеки, зокрема можливостей залучення миротворців. Йдеться також про перспективи присутності миротворців у Чорному морі та у повітряному просторі України. З вашої точки зору, наскільки реалістично, що в Україні з’являться миротворці? Якщо так, в якому форматі це може бути?
– Я думаю, що надто амбітно називати будь-які контингенти на території України – європейські або міжнародні – миротворцями. Це дві великі країни, які перебувають у конфлікті надвисокої інтенсивності. Жодні миротворчі сили цього фізично зупинити не можуть.
Це можна зупинити лише політичними, дипломатичними рішеннями, які зараз і здійснюються. Президент Зеленський сьогодні знаходиться у Вашингтоні, буде зустрічатися із президентом Трампом (інтерв’ю записувалося 28 лютого. – Ред.). До цього були Макрон та Стармер.
Спочатку треба, щоб Трамп якимось чином примусив Путіна зупинити агресію. Хоча наразі мені важко сказати, якою може бути мотивація Путіна зупиняти війну. Я не бачу такої мотивації, тому що ця війна є гарантією його перебування при владі. Щойно війна зупиняється, для Путіна і путінського режиму як явища виникає цілий ряд викликів і загроз, з якими вони не знають, що робити – від економіки до боротьби еліт.
Отже, я не знаю, яким чином Трамп збирається примушувати Путіна – а тут іншого слова не підбереш – до припинення агресії, військових дій. Якщо уявити собі, що такий результат досягнуто, тоді можлива заморозка бойових дій на лінії зіткнення. Там будуть перебувати не миротворці, а так само російські і українські війська, які будуть дивитися один на одного через приціл. А далі вже починаються деталі.
Тобто якщо дійсно Трамп знайде якийсь інструмент примусу Путіна до припинення агресії, тоді росіяни, можливо, не будуть порушувати цей режим припинення вогню і є шанс, що поступово лінія зіткнення буде заморожуватися. В цей момент європейські сили – а президент Зеленський назвав цифру вісім європейських країн, які згодилися розмістити свої сили, – будуть перебувати не на лінії зіткнення, а в інших містах. Газета The Telegraph назвала Полтаву, Кривий Ріг і Дніпро. Якщо говорити про Чорне море, я б ще назвав Одесу і, можливо, ще й Констанцу, щоб там знаходився штаб військово-морського європейського контингенту.
Але це будуть не миротворчі сили, а сили забезпечення дотримання режиму припинення вогню. Не дарма і Макрон, і Стармер намагалися переконати Трампа, щоб він гарантував присутність американської авіації і протиракетних сил на території, наприклад, Польщі і Румунії, щоб у випадку, коли Росія починає нову агресію, ці сили, які я називав і які моніторять ситуацію технічними засобами, вступили у війну з Росією. Це ніяка не миротворчість. Це війна з Росією.
Є чіткі дефініції, в тому числі в рамках ООН, що таке peacekeeping, peacemaking тощо. Йдеться не про це, а про гарантії того, що Росія знову не почне свою агресію. І якщо Росія починає агресію, ті європейські сили, які перебуватимуть в Україні на певному віддаленні, пару сотень кілометрів від лінії фронту, фактично будуть готові. І Росія має про це знати, адже тоді вона воюватиме проти тих країн, які зголосяться допомогти Україні.
Є ще одна ідея. Вона подібна до цієї, але більш широкого плану і видається мені менш реалістичною – щойно Росія вчиняє агресію, Україна автоматично стає членом НАТО, і тоді автоматично включається стаття 5 Статуту НАТО і всі країни Альянсу мають надати допомогу Україні.
– Чому ви оцінюєте такий варіант як малореалістичний?
– Це здається мені достатньо складним через бюрократичну процедуру в НАТО. Для ухвалення рішення стосовно України буде потрібен консенсус, від США до Угорщини, Словаччини та інших певних країн, які б не хотіли вступати у пряму війну з Росією, бо це дійсно небезпечно. Це становить смертельну небезпеку кожній країні, і вони цього дуже бояться.
– Як ви оцінюєте поточний стан вирішення питання?
– Президент Зеленський і Трамп знаходяться дуже близько до того, щоби встановити взаєморозуміння у питанні, як у подальшому розвиватимуться події. Під час певного агресивного підготовчого періоду, коли країни визначали, наскільки вони сильні, президент Зеленський, Україна продемонстрували свою силу. Зокрема, українська резолюція перемогла в ООН – це, мабуть, було вперше в історії, коли американці реально провалилися на дипломатичному фронті. Були питання про угоду про ресурси, яка спочатку була у вигляді кабального договору, але Україна дуже чітко позначила червоні лінії.
Отже, Україна продемонструвала, що вона сильна, що вона має власні інтереси. Зустріч президентів Зеленського і Трампа – історична подія, яка визначить рамки того, що відбувається. Між Україною і США буде підписуватися угода про подальші переговори щодо створення фонду з відновлення України. Це буде першою сходинкою для зближення позицій двох країн з точки зору примусу Росії до припинення війни.
Тому що, що би не говорили про прекрасні переговори між американцями і росіянами, ми знаємо, що все це міф. Росіяни готові дуже довго розмовляти. Вони можуть вести переговори сотнями років, задурюючи голову, що вони готові щось віддати… Нічого вони не будуть віддавати. Все це блеф, яким кадебешні дипломати і офіцери на кшталт Путіна займаються постійно.
– Як можуть розвиватися події далі?
– Я сподіваюся, що Зеленський і Трамп встановлять позитивний контакт, позитивний формат подальших дій. Вочевидь, далі відбудеться зустріч Трамп – Путін, і на цій зустрічі має бути оголошено про те, що Росія припиняє бойові дії.
Як це вдасться Трампу? Це проблема. Але до припинення бойових дій в Україні жодні миротворчі сили сюди не зайдуть, тому що тут війна, тут небезпечно. В будь-який куточок України може прилетіти "Шахед", ракета, може діяти ДРГ, агентура тощо. Європейські сили, про які йдеться, зайдуть після припинення бойових дій.
От ви кажете: Європа може закрити небо. А як вона може це зробити? Я не можу зрозуміти цього з військової точки зору. Летить російський літак чи російська ракета, а європейські сили будуть їх збивати? Вони в себе на території їх не можуть збити, бо бояться роздратувати Росію.
Ні, в нас вони нічого збивати не будуть. Це будуть робити українські Сили оборони – немає більше нікого в цілому світі, хто не боїться росіян. На жаль. Але коли буде припинено бойові дії, тоді європейці можуть зайти.
– Як європейські сили можуть діяти у Чорному морі?
– Чорне море дуже важливе, тому що, щойно буде оголошено про припинення вогню, важливо створити такі умови для російського флоту, щоб вони не могли знову перекривати нам морські комунікації з Одеси до Босфору. Тому що під час припинення вогню ми не зможемо використовувати наші морські дрони, щоб знищувати російські морські кораблі. А вони можуть нахабно лізти в наші територіальні води, на наші комунікації тощо. Треба розуміти, яким чином зберегти стабільність в Чорному морі.
Я би говорив про негайну демілітаризацію Криму і просто вигнав би військові сили росіян. Про Крим необхідно вести переговори. Якщо росіяни і американці не згодні, щоб ми їх вигнали відразу, то давайте хоча б виженемо з Криму російський флот. А далі подивимося, як будемо вчиняти. Це наша земля, і ми її повернемо. Наразі цього військовим чином ми зробити не можемо, бо в нас не вистачає сил. Але росіяни мають піти з Криму. Це важливо.