Блог | Коли Росія справді втратить здатність воювати

Коли можна буде сказати, що росія справді втрачає здатність воювати?

Я дуже обережно ставлюся до заяв на кшталт "у росії закінчуються ракети", "закінчуються танки", "немає людей" або "економіка ось-ось обвалиться".

Велику війну так не оцінюють.

росія може ще досить довго воювати неефективно, дорого і з величезними втратами. Саме тому якийсь один показник – курс рубля, ціна нафти, кількість танків чи навіть втрати особового складу – сам по собі мало про що говорить і точно не дає підстав робити остаточні висновки.

Я дивився б одразу на кілька систем, які безпосередньо визначають здатність держави продовжувати війну нинішнього масштабу.

Перша – люди.

Критичною ситуація стане тоді, коли потік контрактників та інші форми поповнення стабільно перестануть компенсувати втрати. Особливо показовим буде момент, коли Кремлю доведеться обирати між зниженням інтенсивності бойових дій і проведенням нової масової мобілізації.

Друга – гроші.

Війна дедалі дорожче обходиться російському бюджету. Але важливо стежити не лише за самим дефіцитом. Значно показовіше – що саме Кремль змушений скорочувати, заморожувати або відкладати заради фінансування війни і наскільки довго він може робити це без критичних наслідків для інших сфер.

Третя  військово-промисловий комплекс.

Тут також недостатньо дивитися на цифри виробництва окремих видів озброєння. Потрібно оцінювати здатність росії в цілому компенсувати втрати техніки, виробляти боєприпаси необхідної кількості та якості, ремонтувати пошкоджене озброєння, відновлювати старі запаси і стабільно отримувати критично важливі компоненти з-за кордону.

Четверта – нафта, енергетика і логістика.

Окремий удар по НПЗ сам по собі не змінює хід війни. Але ситуація набуває зовсім іншої якості, коли пошкодження стають системними, ремонт триває місяцями через дефіцит обладнання та комплектуючих, а проблеми починають одночасно виникати з переробкою, внутрішніми перевезеннями, експортом і забезпеченням військової логістики.

П'ята – військова ефективність.

І тут, на мою думку, одне з найважливіших питань: скільки людей, техніки та боєприпасів росія витрачає за кожен кілометр просування?

Якщо ці витрати постійно зростають, а результат залишається переважно тактичним, це означає, що система поступово втрачає ефективність. Вона ще може наступати, але ціна такого наступу стає дедалі менш співмірною з отриманим результатом.

І нарешті – політична стійкість.

Для Кремля справді небезпечним стане момент, коли доведеться одночасно фінансувати війну, підтримувати регіони, утримувати соціальну стабільність, компенсувати втрати економіки і при цьому не допустити різкого падіння рівня життя населення.

На сьогодні говорити, що росія вже втратила здатність продовжувати війну, передчасно.

Але принциповий момент може настати тоді, коли кілька криз зійдуться одночасно.

Коли росія вже не зможе нормально поповнювати армію.

Не встигатиме відновлювати техніку та критично важливу інфраструктуру.

Бюджету дедалі важче буде витримувати військові витрати без серйозного скорочення інших напрямів.

Наступальні операції вимагатимуть дедалі більших ресурсів, але перестануть давати навіть обмежений результат.

А нова мобілізація людей, грошей і матеріальних ресурсів усередині країни почне створювати політичні ризики вже для самого режиму.

Ось тоді можна буде говорити не просто про "виснаження".

Це вже означатиме втрату здатності вести війну нинішнього масштабу та інтенсивності.

Саме за цим комплексом показників, а не за одним гучним заголовком, і потрібно стежити.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...