"Коли виїжджали з Ірпеня, у нас у причепі було 40 котів": лікарка Катерина Амосова розповіла свою історію Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

2 хвилини
14,1 т.
'Коли виїжджали з Ірпеня, у нас у причепі було 40 котів': лікарка Катерина Амосова розповіла свою історію Музею 'Голоси Мирних' Фонду Ріната Ахметова

35 днів в окупованому Ірпені під обстрілами та притулок з десятками котів під опікою. Таким був перший місяць повномасштабної війни для Катерини Амосової, доктора медичних наук, професорки, лікарки-кардіолога, науковиці й доньки легендарного лікаря і науковця Миколи Амосова. Своєю історією вона поділилася з Музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Відео дня

Катерина Миколаївна та її родина — чоловік зі своєю мамою, донька з семимісячною дитиною, чоловіком та його мамою — були відрізані від зовнішнього світу. Довкола коїлося пекло...

"Насправді війна почалася вісім років тому. Але кияни, і я, на жаль, усвідомили це, коли вона підійшла до Києва", — починає свою розповідь Катерина Миколаївна.

Її родина не дуже вірила у повномасштабне вторгнення, проте запаси зробили — дізель, консерви, генератор. Грілися від каміну, готували їжу. Родина доглядала кілька десятків котів та собачку з інвалідністю. Мама чоловіка Амосової — лежача жінка 96 років. Як виїжджати з людьми та тваринами? Та й куди?

Коли Ірпінь окупували, підірвали мости та люди почали пішки йти через річку під обстрілами, родина розуміла: все ж треба якось їхати. Але вони були відрізані від світу. Безпечніше було залишатися, адже людей розстрілювали на вулицях та в автівках. Під час звільнення міста сім'я опинилася на полі бою: суцільне згарище та обстріли навколо.

"Це війна. Ми розуміли, що ми тут в заручниках", — каже Амосова.

Коли все стихло, родина дізналася, що виїхати вже можна. Спочатку хотіли вивозити котів і на заході України відкривати притулок. Але свекруха доньки прийняла рішення залишитись і опікуватися тваринами, яких було понад 80. Тож взяли свою собачку та 40 котів, які належали волонтерці — донька допомагала їй з перетримкою. Дорогою котів віддали власниці.

Поїхали караваном з машин разом із сусідами. Коли під Києвом у них вперше з'явився інтернет, усі були в шоці: тільки тоді усвідомили, в якому жаху вціліли. Дорогою Катерина Миколаївна отримала запрошення від знайомих з Берліну. Туди й вирушили. У Ірпені Амосова втратила власну клініку, яку відкрила нещодавно: будинок, де вона розташована, значною мірою зруйновано. Але відома лікарка вдячна за те, що має.

"Мені не шкода. Ми всі живі, а решту відбудуємо. Я вірю в справедливість, що добро перемагає, але на це може піти багато часу і проллється багато крові. Я й ми всі вклоняємось Збройним Силам", — каже Амосова. Дивіться та слухайте її історію за посиланням.

Свою історію Катерина Амосова довірила Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова — це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 30 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:

— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;

— скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram;

— відвідайте портал Музею та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху;

— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001.