Блог | Кордон давно перетнуто: російська війна вже стукає у двері Європи
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Ось сьогодні чомусь не хочеться писати про чергову партію диких ягід. Хоча це вже звичний десерт цього спекотного літа для відморожених. Зараз ними пригощають у Пензі та Сарапулі.
Бо їй передувала ще одна ніч російських ударів по сплячих українських містах. Ще одна ніч убитих дітей, зруйнованих будинків, спалених книг, розбитих сімей. Неповернутих життів. Воронки на все життя тих, хто вижив.
Росія завдала нового масованого удару по Україні. Вибухи гриміли в Києві, Львові, Кривому Розі, Полтавській області.
У Києві загинула людина, ще двоє поранені.
Найбільші руйнування – у Львові. Російські ракети влучили у багатоповерхівку. Вже відомо про 26 поранених, серед них – рятувальник. Під завалами все ще залишаються люди.
Пишуть, що під Кривим Рогом балістична ракета влучила прямо в будинок багатодітної сім’ї. Не сама влучила. Її навели росіяни. Загинули дві дівчинки – п’яти та дванадцяти років – і четверо дорослих. Не самі загинули. Їх, коли вони спали, вбили росіяни. Ще вісім людей поранено, серед них двоє дітей. І це теж зробили не Путін, а росіяни. Він їм просто дозволяє бути й бити. А вони йому. Це взаємний контракт на насильство й байдужість. Всередині й зовні. Одне є продовженням іншого. Це єдиний континуум.
У Київській області поранено п’ятьох людей, серед них – дитина. У селі Скибін частково зруйновано двоповерховий житловий будинок.
У Полтавській області російські дрони атакували логістичні склади та термінал "Нової пошти". Одна людина загинула. Точніше, її вбили.
Наразі по всій Україні – щонайменше вісім убитих і понад п’ятдесят поранених.
Ракети. Балістика. Шахіди. Зруйновані будинки. Дитячі ліжка під завалами. Рятувальники, які розбирають бетон голими руками.
Цієї ночі Росія випустила понад 70 ракет, значна частина яких – балістичні, та понад 280 ударних безпілотників. Українській ППО вдалося збити безліч крилатих ракет. Але ракет для самої ППО катастрофічно не вистачає.
А ось – воронка від російської ракети вже на території ЄС.
Цікаво, чи НАТО й надалі стоятиме біля таких воронок, задумливо заглядаючи в безодню й чухаючи потилицю, як польські поліцейські на фотографії? Чи все-таки одного дня стане очевидно, що ціна кожного дня зволікання – це нові вбиті діти. Нові зруйновані міста. І межі між війною "там" та війною, яка вже давно стукає у європейські двері, де-факто немає. Це теж континуум.
Справа вже давно не в тому, чи перелетіла чергова "пробна" ракета черговий державний кордон. Кордон було перетнуто багато років тому. І захищати кордони європейської цивілізації від російського варварства – справа кожного й кожної, хто відносить себе до першої, а не до другої. Це й є вибір.
