Коваленко: Росія зробила ставку на атаки "шахедами" – як змінився засіб терору і чим його краще збивати

Україна стала першою країною, проти якої масово застосовується іранський дрон-камікадзе Shahed-136. Повітряні сили ЗСУ вже попередили, що ця осінь-зима буде рекордною за кількістю застосування російськими окупантами безпілотних літальних апаратів Shahed. У вересні 2023 року їх зафіксовано вже 500 – тоді як за 6 місяців опалювального сезону минулого року було використано проти України близько тисячі БПЛА.

З'ясуймо, як еволюціонували "шахеди" за час співпраці Ірану та Росії та які засоби найефективніше можуть боротися з цією загрозою.

Високий рівень витрачання ракетного озброєння під час війни в Україні та відсутність досить масштабного виробництва відповідних засобів для повноцінного забезпечення ними військ змусили Росію шукати альтернативні засоби ураження – одним із таких і став іранський дрон-камікадзе Shahed-136.

Звісно, він не є повноцінним замінником ракетного озброєння, оскільки це насамперед дрон-камікадзе зі своєю специфікою застосування. Але в умовах дефіциту ракетних засобів Shahed став альтернативою для збереження системності терору проти цивільного населення. А подальша модернізація сприяла підвищенню ККД його застосування.

Завдяки співпраці з Росією Іран зміг не тільки збільшити виробництво дронів-камікадзе, спрощуючи та прискорюючи процес складання, а й підвищити тактико-технічні характеристики (ТТХ) Shahed-136. Хоча в них був свій нюанс.

Нестабільні ТТХ Shahed-136

Ті характеристики, які публікувалися у відкритих джерелах до 2022 року, виявилися гіпертрофовано-завищеними та не відповідали дійсності. Тобто Іран навмисно публікував неправдоподібні ТТХ Shahed-136. Хоча в цьому не було нічого дивного, адже Росія так само продавала своє озброєння, в описі якого значно завищувала характеристики, що додавало конкурентоспроможності на ринку.

Наприклад, дані про максимальну дальність польоту Shahed-136 виявилися абсолютно неправдоподібними, а вказувалося в них 2000 км. Тим часом на момент одного з перших застосувань в районі Одеси Shahed-136 супроводжувалися розвідувально-ударним Mohajer-6, який виконував функції додаткового засобу вказання цілі. Навіщо цей засіб, що супроводжує і коригує, на дистанції в кілька сотень кілометрів?

Mohajer-6 тоді, до речі, був філігранно збитий ВМСУ, через точне пошкодження гвинта, і виловлений із Чорного моря в ідеальному стані – що допомогло його детально вивчити українським фахівцям і не тільки.

Підсумки цього вивчення показали високий рівень кустарного складання, відсутність автоматизації процесів, що говорило про суто ручну працю, з якою неможливі високі показники виробництва.

Також важливим моментом було те, що значна частина деталей та запчастин були іноземного виробництва і могли постачатися до Ірану тільки контрабандними способами. А контрабанда не дозволяє здійснювати системне складання згідно із заздалегідь розпланованим графіком.

Аналогічна специфіка складання спостерігалася і в збитих Shahed-136. Але згодом вони стали вдосконалюватись.

Поліпшення Shahed-136

Спочатку в "шахедах" стали з'являтися блоки, пов'язані з російською системою ГЛОНАСС, що мало забезпечити більш стабільний зв'язок і точність ураження залежно від дальності.

В осінньо-зимовий період 2022 року Shahed-136 зазнали змін у паливній системі, оскільки деякі вузли були чутливими до низьких температур. Не всю паливну систему загалом, але певні її елементи росіяни замінили.

В 2023 році все частіше в комплектації збитих Shahed-136 стали виявляти електронні елементи російського виробництва. Зокрема, у залишках збитих іранських дронів-камікадзе містилися блоки керування польотом B-101, а також навігаційні модулі "Комета" в комплексі з блоком супутникової навігації "Б-105". Ці блоки є важливою навігаційною складовою і в російських БПЛА "Орлан-10", "Форпост-П" та інших.

Це не значило, що Росія налагодила в себе масове виробництво Shahed-136, але вказувало на те, що російські компанії постачали до Ірану ту електронну продукцію, якою частково можна було замінити імпортні компоненти, зменшивши в такий спосіб залежність від контрабандних постачань.

На момент початку співпраці Росії та Ірану в питаннях виробництва Shahed-136 іранські лінії могли складати в середньому 50 камікадзе дронів на місяць. На кінець 2022 року цей показник зріс до сотні. До початку літа 2023 року повідомлялося про можливості іранських ліній складати до 200 дронів на місяць.

Співпраця Росії та Ірану в галузі виробництва таких засобів не додає стабільності в регіоні, оскільки дрон-камікадзе Shahed-136 перетворився на дешевий засіб терору, який може дозволити собі будь-яка диктатура і тиранія, що діє поза полем міжнародного права.

Протидія Shahed-136

Однак Shahed-136 – це не унікальний засіб ураження. Протидія йому засобами протиповітряної оборони в Україні максимально відточена.

Насамперед йдеться про мобільні групи перехоплення, що мають на озброєнні великокаліберні кулемети або ПЗРК. Переміщаючись на пікапах з кулеметними турелями, вони можуть здійснювати перехоплення на основних маршрутах прямування Shahed-136.

Другим важливим елементом перехоплення є зенітні самохідні установки. Найефективіше себе проявили в цьому функціоналі німецькі ЗСУ Gepard. Завдяки своєму радару вони можуть набагато раніше, на великих відстанях, фіксувати "шахеди", ніж радянські ЗСУ-23-4 "Шилка" та ЗРПК 2К22 "Тунгуска". Хоча у "Тунгуски" є перевага перед ЗСУ Gepard завдяки зенітно-керованій компоненті – 9М311.

Третій чинник перехоплення – це ЗРК малого радіуса дії. В Україні це були як класичні ЗРК "Оса" та "Стріла-10", які не особливо демонструють високий рівень ефективності проти Shahed-136, так і французькі Crotale та британський FV 4333 Alvis Stormer, що показали високий ККД перехоплення.

Застосування засобів середнього радіусу дії здійснювалося в окремих випадках, коли відбувався прорив ППО.

Загалом не можна сказати, що Shahed-136 у його нинішньому вигляді – це якась невловима та дуже небезпечна ціль. Аж ніяк. Його примітивність складання та комплектація говорять про протилежне. Але в тому й річ, що цей примітивний дрон-камікадзе через свою дешевизну може у великій кількості вироблятися в кустарних умовах і загрожувати об'єктам вартістю в мільйони і десятки мільйонів доларів.

Зі свого боку в Україні Shahed-136 абсолютно ніяк не проявили себе в зоні бойових дій. І не могли б проявити – адже їхня присутність у зоні з дуже щільним насиченням засобами ураження безглузда. Об'єкт, що летить на крейсерській швидкості 150 км/год і видає характерний впізнаваний звук, чутно за кілометри...

У перші дні постачання "шахеди" спробували застосувати на Херсонщині, і всі вони були збиті – тут навіть засобів ППО не потрібно. Але як засіб терору глибокого тилу це виявилося дешеве та просте рішення. І популярність його зараз полягає не стільки у високих технологіях, скільки в доступності.

І це створює серйозні загрози для країн, які перебувають у полі негативної зовнішньої політики Ірану. Адже вдосконалюючи свій примітивний засіб терору, Іран може не тільки накопичувати його для своїх потреб, а й постачати своїм союзникам, окрім Росії, які виношують агресивні, експансіоністські плани.

Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZREVATEL та групи "Інформаційний спротив".