Коваленко: у Росії відмовилися пускати "Армату" на фронт – що виявилося не так із цим "чудо-танком"

Генеральний директор держкорпорації "Ростех" Сергій Чемезов радісно повідомив, що російська армія отримала на озброєння новий танк Т-14 "Армата", от тільки на фронт він не вирушить, оскільки дуже дорогий для таких справ і простіше використовувати танки старої концепції. Але чи справді вся справа в ціні чи проблема зовсім в іншому?

Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

І знову граблі

Немає жодної інтриги у тому, що насправді проблема танка Т-14 "Армата", який досі не виробляється серійно і навряд чи колись буде, не тільки у його високій ціні.

Здавалося б, нещодавно, в 2015 році, генеральний директор науково-виробничої корпорації "Уралвагонзавод" (УВЗ) Олег Сієнко заявляв, що до 2020 року російська армія отримає 2300 танків на базі універсальної бронеплатформи "Армата"! Вже за вікном березень 2024 р., а в розпорядженні армії РФ лише дослідницька партія – недоукомплектований батальйон.

Таку заяву від Олега Сієнка чути було дивно – за кілька місяців до того, під час репетиції параду на Красній площі в Москві Т-14 "Армата" заглух і його довелося евакуювати за допомогою БРЕМ. Інформація про те, що платформа "Армата" дуже проблемна, з'являлася регулярно і стосувалася вона в першу чергу трансмісії, яка на Красній площі продемонструвала себе у всій красі.

Але відтоді пройшло достатньо часу, щоби виправити такі проблеми, і танк зміг би себе відчути впевненіше. Але ні! У серпні 2023 року на форумі "Армія-2023" організатори вирішили показати Т-14, який "не має аналогів у світі", і викотили його на полігон. І там практично на рівній поверхні з бетону і щебеню танк насилу переміщався, розгойдувався, пробуксовував, стріляв на невеликих швидкостях і під час гальмування.

Було очевидно, що в польових умовах на пересіченій місцевості справи будуть ще гіршими. За минулі роки не тільки не було виправлено проблеми "Армати" з трансмісією, а й загалом танк залишився вкрай сирим у балансі маси та габаритів, а також інших показників – у тому числі мобільності, рухливості.

Але це не єдина проблема "Армати".

Обслуговування

Дуже важливим моментом є доступність та швидкість обслуговування танків у зоні бойових дій, коли немає всіх необхідних умов повноцінної ремонтної бази. І ось тут, на відміну від лінійки Т-72/80/90, у Т-14 "Армата" починаються проблеми.

Особливістю обслуговування, наприклад двигуна Т-14, є необхідність використання спеціального обладнання, а також послідовних технологічних процесів. Зокрема, процес очищення форсунок необхідно проводити за межами боксу із застосуванням ремонтно-евакуаційної машини (БРЕМ). Такі складнощі викликані тим, що на двигуні 2В-12-3А циліндри розміщені як зверху, так і знизу, при тому, що поверх силової установки міститься радіатор.

До речі, сам собою Т-14 "Армата" є проблемою і для в/ч. І пов'язано це з тим, що танк має занадто великий профіль як для основного бойового танка радянської школи Т-72/80/90. До речі, такий профіль став наслідком і тупикового вектора розвитку моторно-трансмісійного відділення (МТВ) і не тільки. "Армата" має довжину корпусу близько 11 метрів, що в 1,5 раза більше, ніж у Т-72 та Т-90.

Габарити танка не вписуються в параметри стандартних танкових боксів у російських частинах, які розраховані на утримання саме радянської лінійки основних бойових танків – Т-72/80/90. А тому навіть процес обслуговування "Армати" у в/ч, не говорячи вже про польові умови, – це дуже трудомістке заняття. Масове ж їх виробництво додає головного болю в питанні утримання. От і виходить, що спочатку потрібна масштабна реконструкція в/ч, а потім серійне виробництво танків.

Захист

Російська пропаганда називає Т-14 чи не революційним у питаннях захисту, проте це не так.

Його козирем вважають російський комплекс активного захисту "Афганіт". Однак він, як і сам танк, не доведений до ладу. Крім того, "Армата" не має захисту від боєприпасів типу ПТРК Javelin, що атакують зверху. Причина проста: його КАЗ не має напрямних догори, а розподілені вони виключно за лобовою проєкцією.

Також у башти Т-14 "Армата" не спромоглися реалізувати концепцію вишибних панелей і у разі займання зарядів у танка немає шансів на виживання. Натомість обмежилися 40-мм перегородкою, що відокремлює боєкомплект від екіпажу і являє собою ефект плацебо і не більше. Тому що у разі детонації осколково-фугасного БК за відсутності каналу виведення надлишкового тиску танк рве, і в цьому випадку Т-14 "Армата" нітрохи не краща за радянську концепцію.

Одним із передових рішень в "Арматі" вважалася система протидії наведенню (СПН). Вона мала захищати танк від ураження боєприпасами з лазерним підсвічуванням цілі, зокрема, застосовуваних ударними БПЛА Bayraktar TB2. Але в умовах тотального домінування на лінії бойового зіткнення FPV-дронів ця система перетворилася на марну "вундервафлю", застосування якої в реальних бойових діях, у протистоянні з "Байрактарами", навряд чи колись відбудеться.

Виробництво

Т-14 "Армата" не має серійної лінії виробництва та збирається, по суті, як конструктор з деталей дрібносерійного, штучного виробництва. Не дивно, що про жодні 2 300 танків до 2020 року навіть мріяти росіянам не варто, адже для такого виробництва просто немає необхідних верстатів, інструментів, пресформ. І начебто налагоджене виробництво Т-90 на "Уралвагонзаводі" дозволяє видавати менше ротного комплекту ОБТ на місяць! "Налагоджене виробництво" – менше ротного комплекту!

У випадку з "Арматою", то тут для кожної деталі, кожної запчастини, кожного елемента потрібна своя лінія.

Наприклад, багатостраждальний і замучений двигун 2В-12-3А "революційної" Х-подібної конструкції збирається та випилюється, грубо кажучи, вручну. Так, все просто – для виробництва 2В-12-3А потрібен завод, а не підсобка на Челябінському тракторному заводі, де пилять один двигун у 3-4 місяці.

Висновки

Висока ціна – так, це цілком реалістичне, правдиве виправдання, чому Т-14 "Армата" не опиниться на фронті. І загалом відправляти в зону бойових дій машину, цикл виробництва якої складає до пів року, тоді як за той же термін із зберігання можна зняти до пів тисячі та більше Т-54/55/62/72/80/90, не раціонально. Але це лише дещиця з усієї неприємної для російських танкобудівників правди щодо "Армати".

Т-14 "Армата" – це не тільки сирий, з великою кількістю дефектів та несправностей танк, а й непристосований до сучасної війни. І в реальній зоні бойових дій він перетвориться на доступну ціль з мінімальними шансами на виживання.