Коваленко: у Росії вирішили "поліпшити" засіб терору – чим загрожують Х-22 з касетною бойовою частиною
Днями у відкритих джерелах було опубліковано документ, згідно з яким Дубненський машинобудівний завод, на якому виготовлялися, а зараз ремонтуються після довготривалого зберігання та модернізуються ракети Х-22/32, отримав завдання інтегрувати в цей засіб ураження касетну бойову частину. Таке завдання було поставлено ще 2023 року, але з якою метою міноборони РФ має намір провести таку модернізацію і як це загрожує Україні?
Детально про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".
Що являють собою Х-22
Для початку слід приділити увагу самій ракеті Х-22, яку на сьогодні ще жодного разу не перехоплювала українська ППО. І це не тому, що ці ракети настільки невловимі і не мають аналогів, а тому, що вони не залітали поки що в зону дії ЗРК Patriot і SAMP/T, які в теорії мають усі можливості перехоплення Х-22.
Дефіцит "сучасного" та "високоточного" ракетного озброєння змусив командування російських окупаційних військ розчехлити склади з радянськими ракетами Х-22 ще у 2022 році. З травня 2022-го вони інтенсифікували застосування цих ракет, прийнятих на озброєння ще 1968-го року, і навіть за мірками того часу не дуже тішили своїми характеристиками – особливо у питаннях точності та надійності паливної системи.
Фактично з перших днів відновлення застосування Х-22 росіяни переконалися, що проблеми цих ракет нікуди не випарувалися. Вони не тільки були так само неточними і з високим показником відмови силової установки, але й демонстрували критичну залежність точності та надійності від дальності польоту.
По суті, використання на максимальну дальність (600 км) цієї ракети на порядок підвищувало відхилення від цілі. Максимальне відхилення, яке було зафіксовано за весь період війни, становило три кілометри! З травня до червня 2022 року понад 10 ракет Х-22 не влучили в цілі.
Дальність польоту також впливала на надійність паливної системи Х-22. Чим довше ракета летіла, тим вище ставав ризик відмови двигуна в польоті. Під час обстрілів Одеської області у 2022 році щонайменше дві Х-22 впали в море через відмову паливної системи.
У результаті з червня 2022 року в Курській області РФ дальні бомбардувальники-ракетоносці Ту-22М3 зі складу 52-го важкого бомбардувального авіаційного полку (дислокується в Шайківці) стали проводити регулярні та вельми інтенсивні тренувальні польоти та пуски Х-22 по полігону "Дубровичі" в Рязанській області. Завдяки таким діям було встановлено, що умовно-ефективна дальність польоту Х-22 не перевищує 150-200 км, решта різко збільшує ймовірність відмови паливної системи, а також відхилення від цілі.
Що являють собою ракети Х-22, я нагадав, але що якщо вони отримають касетну бойову частину – яку нестимуть нам загрозу?
Х-22 з касетною бойовою частиною
Касетні бойові частини були дуже популярні в СРСР – особливо в ракетах та реактивних снарядах для РСЗВ, оскільки практично всі радянські засоби ураження відрізнялися низькою точністю. Застосування касетних БЧ дозволяло підвищити можливість ураження цілі, нехай і меншим зарядом.
Цілком логічним є те, що Х-22, відома своєю низькою точністю, може мати касетну бойову частину. Звичайно, не можна говорити про використання всього об'єму її рідної БЧ у 960 кг, але її наповнення, теоретично, може перевищувати кілька сотень ідентичних суббоєприпасів, наприклад, 9Н210.
9Н210 – це основний осколково-фугасний бойовий елемент реактивних снарядів 9М55К РСЗВ "Смерч" та 9М27К "Ураган". Один такий суббоєприпас має вагу 1,85 кг із масою вибухової речовини 300 г. При цьому в бойовій частині 9М55К1 (масою 243 кг) розміщується 72 таких елементи, або 133 кг. Тобто 110 кг об'єму БЧ реактивного снаряда зайняті не уражаючими елементами, а супутніми елементами конструкції та порожнім простором.
Так, розрахунковий обсяг чистої маси суббоєприпасів для БЧ Х-22, на прикладі 9Н210, може бути близько 600 кг і вміщати понад 300 елементів, ідентичних 9Н210. Але відразу зазначу, всі показники залежать від того, наскільки ергономічно та раціонально буде використано простір російськими "фахівцями".
І підкреслю: я не стверджую, що Х-22 буде заповнено саме 9Н210 або 9Н235, їх я використав винятково для прикладу можливостей щодо формування касетної БЧ.
Тепер найголовніше: по яких об'єктах застосовуватимуть такі Х-22 і наскільки вони будуть небезпечними?
За майже два роки з початку повномасштабного вторгнення РОВ дуже рідко застосовували Х-22 по військових об'єктах. Вони завдавали ними ударів переважно по цивільних об'єктах, енергетичній інфраструктурі, складських приміщеннях.
Найвідоміші терористичні удари із застосуванням Х-22 були відзначені 27 червня 2022 року – по торговому центру "Амстор" у Кременчуці, 1 липня 2022 року – по житловому багатоповерховому будинку та базі відпочинку в Сергіївці, а 14 січня 2023 року було завдано найбільш руйнівного і кривавого удару – по багатоповерховому житловому будинку в Дніпрі, внаслідок чого загинуло понад 45 людей, а 1700 залишилися без житла.
Навряд чи Росія кардинально змінить тактику застосування цих ракет, хоча з урахуванням кількості суббоєприпасів цей засіб цілком міг би застосовуватися або по скупченню українських військ або техніці, оскільки дозволяли б завдавати ударів по великих площах. Зокрема, ці ракети російські окупаційні війська можуть намагатися запускати по українських аеродромах, але такі об'єкти, які перебувають у постійному користуванні, розташовані за межами ефективного застосування Х-22.
Все це вказує на те, що у разі успішної інтеграції касетних БЧ в ракети Х-22 РОВ продовжать їх застосовувати по тиловій Україні, зокрема по містах. З одного боку, касетна бойова частина зменшує ефект точкових руйнувань, але з іншого – призводить до більшої кількості мікроруйнувань на більшій території.
Тобто росіяни від псевдоточкового руйнівного впливу перейшли на охоплення більшої площі руйнувань. Це, наприклад, може бути використане ними у процесі спроб завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі, під час яких промахнутися ракетою Х-22 по об'єкту дуже висока ймовірність, а ось якщо обсипати вибуховими елементами...
Наголошую, що застосування касетного типу засобів ураження у містах є воєнним злочином, а ризик зростання жертв серед цивільного населення зростає. Тому цю модернізацію ніяк інакше, ніж удосконаленням зброї терору проти цивільного населення, назвати неможливо.