Кремль б’є по Україні, бо росіяни прагнуть "сатисфакції": Ступак назвав п’ять причин ворожих атак

Масовані ракетно-дронові атаки країни-терористки Росії по Україні переслідують відразу кілька цілей. Їх щонайменше п’ять. Перша і найголовніша – завдати військової шкоди нашій країні, друга – економічної, третя – зламати моральний дух українців, четверта – спричинити "вибух" чи Майдан в Україні, а п’ята, найбільш несподівана, – це сатисфакція. Як це не парадоксально, велика кількість громадян РФ тішаться бідою, яку ці атаки несуть Україні, й спостерігаючи за злочинами Кремля, відволікаються від проблем власного життя.

Найбільш поширена й ефективна тактика російських спецслужб в Україні – це пропозиція українцям шалених грошей за скоєння злочинів.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповів ексспівробітник Служби безпеки України Іван Ступак.

– На тлі масованих атак ворога по енергетичній інфраструктурі України, на тлі колосальних проблем із суто побутовими умовами життя українців, чи можна зробити висновок, що Кремль, як і раніше, намагається в такий спосіб зламати українське суспільство? Якщо так, чому він щоразу використовує один і той самий метод тиску, попри те, що він вочевидь не працює?

– Це передусім виснаженість української інфраструктури, всієї енергетичної системи. Газ, тепло, електрика. Вона виснажена. Вона не така сильна, якою була у 2022 році, і навіть не така сильна, як у 2024 році. Вона набагато сильніше виснажена, й у Кремлі цим користуються. Вони розуміють, що кумулятивний ефект рано чи пізно з'явиться.

Плюс їх надихають численні заяви українських посадовців, зокрема Віталія Кличка, який каже, що містянам треба залишати Київ. У Кремлі розуміють: ага, ось тут слабкіша сторона, треба туди й тиснути.

Логіка тут така. Я просто наведу кілька прикладів, щоб усе було зрозуміло. Уявімо всі цілі Російської Федерації у вигляді піраміди. Піраміда Гіза в Єгипті, або піраміда, намальована на дошці. Й от у самому низу цієї піраміди – військова ціль цих атак. Немає електрики, не працюють оборонні підприємства, не виробляються дрони, не робляться діпстрайки, Sea Baby, Magura, тому просідає ситуація на фронті. І це зрозуміло, адже дрони не постачаються в армію, немає ураження російської армії, російська армія просувається набагато більше та глибше.

На сходинку вище в цій пірамідці – це вже економічна ціль. Що тут цікаво? Немає електрики, тепла, газу, не працюють підприємства, які займаються у переробній галузі, щось виготовляють, щось відправляють на експорт, немає валютного виторгу, немає надходжень до українського бюджету, немає виплат військовим, немає закупівлі озброєння. Тут усе зрозуміло. У результаті знову фронт просідає, Росія задоволена.

Рухаємося вище цією пірамідкою, і третя сходинка – це мораль. Це таке собі, хоча дійсно вони намагаються зламати мораль, щоб українці втомилися, сказали, Господи, та підпишіть вже цю угоду з росіянами на будь-яких умовах, хай їм грець, хай вони забирають що завгодно, аби тільки повернути нам тепло, інтернет і світло. В принципі, як на мене, це працює не дуже, але все одно вони там якось собі це промальовують.

Передостаннім пунктом буде здатність спричинити вибух усередині України, щоб українці настільки втомилися від усього, щоб просто вибухнули, щоб стався соціальний вибух, масові невдоволення, знести цю владу, щоб стався Майдан 3.0, Майдан 4, неважливо, щоб Зеленський втік із країни й влада плавно перейшла до рук тих, хто цікавий Російській Федерації. Теж дуже малоймовірний сценарій, але, я думаю, вони це хотіли б отримати.

Й остання сходинка на вершечку цієї піраміди – це сатисфакція. Думаю, ви теж бачили після кожного обстрілу сотні дописів росіян на кшталт: "ура, ми їм вжали, в кам'яний вік відкинули" тощо. Вони цим тішаться просто. Тож російська влада дуже красиво відвертає увагу росіян від внутрішніх проблем, від того, що "МакДональдз", "Старбакс" пішли з Російської Федерації, що є санкції, що важко жити, що податки зростають. Натомість росіянам дають видовище. І от вони каналізують це своє невдоволення життям в напрямку України. Мовляв, "отримали хох*и, от і майте!". Їх це задовольняє.

Було багато роздумів на тему, як вони можуть так чинити, вони ж теж homo sapiens, люди, голова, дві руки, дві ноги. Але тут я постійно згадую нацистську Німеччину. Коли в часи Другої світової війни всі найбільші злочини скоювала німецька армія. Але з кого вона складалася? Це були колишні хлібопекарі, люди, які ремонтували взуття, митці, але потім вони стали такими кровожерливими... Звісно, це вже трішки філософське розмірковування, але все одно вони задоволені тим, що відбувається в Україні, й просто забувають про те, що коїться всередині Росії.

– На вашу думку, якою на сьогодні є топова, найпопулярніша тактика російських спецслужб в Україні саме за наших чинних умов? Наскільки вона ефективна?

– Це гроші. Тактика – це гроші. Пропонувати шалені гроші. Звісно, що близько половини грошей, які обіцяють, осідають у самій Російській Федерації, серед працівників спецслужб, які їх там між собою ділять. До українських виконавців доходить менш як половина, іноді взагалі копійки.

Отже, гроші. Хто не взяв 100 доларів, візьме 300 доларів. Хто не взяв 300 – піде за 3000, і так далі. Я думаю, вмотивованих морально вже сильно не шукають. Головне, щоб були гроші – це найдинамічніший інструмент.

– І він працює?

– Так, він працює. На жаль. Ми бачимо, раз на три дні СБУ затримує навідника чи коригувальника. Я думаю, що ідейні поплічники вже закінчилися. Всі за гроші. Всім треба винагороду пропонувати.

– Останнє запитання – щодо колишніх російськомовних регіонів. Чому я про це питаю? Бо Лавров знову згадав про так звану Новоросію. Тобто фактично натякнув на те, що апетити країни-агресори дуже великі й не обмежуються тим, що вони вже записали собі у конституцію. За вашими оцінками, чи є сьогодні в Кремлі ставка саме на російськомовність українців? Чи від цієї теми вже відмовилися, коли побачили реальну ситуацію в Україні?

– Я думаю, що ні. Російськомовність – це проблема, що вигадана штучно, і вона працює виключно в Україні. Я вам відверто скажу, свого часу мені доводилося вчитися за спеціальними підручниками, які були надруковані за часів КДБ. Звісно, вони ще були в Україні. Там, де було написано "комуністична партія", було наклеєно "Україна", "Закони України", але загалом специфіка була стара. Вони такі й залишаються, тут нічого не змінилося. Це як у медицині. Основи стандартні для Монголії, для України й для Радянського Союзу.

У цих підручниках було написано: щодо будь-якої спільноти, в якій понад дві людини, можна використовувати різні інструменти для їхнього роз'єднання – релігійні, економічні, расові, мовні й так далі. Починаючи з такого: я багатий – ти бідний, я досяг всього – ти нічого не досяг, я чорнобровий– ти там лисий тощо.

Мовне питання – одне з них, і воно чомусь працює суто в Україні. Тільки українці його чогось зловили, й росіяни ще більше грають на ньому, розраховуючи, що ми всередині почнемо бити один одного. Вони дійсно хотіли б бачити громадянську війну в Україні. Для них це був би ідеальний варіант узагалі. Тоді Україна сама впала б у їхні руки. Я думаю, вони на це дуже сильно розраховують.