Відео дня
Кремль готував теракт в Ізраїлі, бо мав план щодо України: інтерв’ю з Крамаровим
Існує прямий зв'язок із терористичною такою ХАМАС на Ізраїль та планами Кремля у війні проти України. Держава-терорист Росія брала участь у підготовці цього нападу, розраховуючи переключити увагу Заходу з України та розпочати різкий наступ на українські позиції. Втім завдяки мужності та майстерності ЗСУ, а також прагматичній та швидкій реакції західних партнерів цей план не було реалізовано.
Сьогодні ракети ATACMS потрібні Україні не так для ударів по Кримському мосту, як для того, щоб завдати ворогу шалених втрат – такого масштабу, що жодна мобілізація не допоможе відновити людський ресурс окупанта. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив офіцер резерву ЗСУ, військовий експерт Андрій Крамаров.
– З 9 жовтня російські окупаційні війська розпочали наступ на Авдіївку й намагаються оточити угруповання Сил оборони. Як ви оцінюєте небезпеку такого оточення?
– Так, була перша масштабна спроба наступу. Про це йдеться в зведенні Генерального штабу. Проте ворог здійснив цю спробу занадто самовпевнено. Фактично Авдіївку треба замкнути по дузі в 20 кілометрів. Ми бачили рух колонами, як завжди, по не дуже підготовленій місцевості. Окупанти розпочали з того, що просто завдали значних бомбардувань. З 5 ранку вони активно бомбардували тактичною авіацією. Паралельно з цим велася артилерійська підготовка.
Втім жодних результатів це не принесло. Так, були деякі наші позиції, які вони зайняли, але це навіть не оперативно-тактичний рівень, це суто тактичний рівень. Просто Збройні сили відійшли з якихось крайніх передових на більш підготовлені для оборони позиції і з них почали відпрацьовувати.
Зверніть увагу на втрати росіян, вони просто шалені. Їх можна оцінити на рівні бригади, тобто дуже великі. Ворог також зазнав втрат у танках, у бойових броньованих машинах, був збитий один штурмовик Су-25.
Я вважаю, що не треба одразу вдаватися до шапкозакидальних настроїв, але успіхи ворога оцінюю як дуже маловірогідні. Просто тому, що там добре підготовлені наші позиції. Та й Авдіївку вони намагаються захопити, напевно, не з 24 лютого 2022 року, а з 2014 року. Тому що по прямій це 10 кілометрів до адміністративних меж міста Донецьк.
Чому вони вдалися до атак саме зараз, адже вони там спокійно сиділи? Це пов’язано з тим, що була заведена 25-та армія, яку вони спочатку хотіли кинути повністю на Куп’янсько-Лиманський напрямок, але в результаті вона була розмазана вздовж усієї лінії фронту.
На Куп’янсько-Лиманському напрямку минулого тижня – четвер, п’ятниця, початок суботи – також велася активна підготовка, ворог намагався наступати й знову зазнав шалених втрат. Це танки, бронетехніка, пально-мастильні матеріали для техніки. Отже, ця спроба не мала успіху, й постає питання, чи зможуть вони вчинити на тому самому напрямку ще одну спробу через великі втрати.
Їхні контратаки на півдні також не мають успіху. Але щоб відволікти частину наших сил або змусити нас десь відступити для того, щоб перегрупуватися, ворог намагався прорватися в Авдіївку, але знову ж таки успіху це йому не принесло.
Окрім того, наскільки мені відомо, наше командування було готове, адже на Авдіївському напрямку було посилено артилерійську компоненту, тобто наше командування і розвідка прекрасно знали, що там буде удар, відповідно, він був ефективно відбитий.
– Дійсно, була інформація про спробу наступу ворога на Куп’янськ. Отже, ви вважаєте, що на жодній ділянці фронту сьогодні окупанти не мають шансів на успіх?
– Шанси є завжди, але об’єктивних причин для того, щоб вони мали такий успіх, на жодній ділянці фронту немає. Це ситуація протилежна тій, що склалася на нашому півдні – тут ми дуже добре підготувалися до оборони.
– Чи не вбачаєте ви зв’язку між початком війни в Ізраїлі та цими спробами наступу армії окупанта?
– Так, стовідсотково бачу цей зв'язок. Я впевнений, що коли розпочнеться широкомасштабна операція в секторі Гази, там знайдуть сліди, які будуть свідчити про те, що росіяни не просто знали, а брали участь у підготовці цього нападу ХАМАС на Ізраїль. Відповідно, в Росії очікували цього теракту, щоб отримати зміну фокусу уваги, передусім США та Заходу загалом, і саме в цей момент планували здійснити різкі наступальні дії в Україні, отримати хоча б обмежений успіх, а далі виходити до наших західних партнерів, мовляв, давайте сідати за стіл переговорів.
Але, по-перше, завдяки мужності та майстерності Збройних сил України це їм не вдалося. По-друге, США доволі швидко й прагматично відреагували на ситуацію, прозвучали заяви про об’єднану допомогу і Ізраїлю, і Україні. Це означає, що оборонні замовлення, постачання тощо – все це спільний проєкт, просто відправка буде відбуватися в дві локації.
Байден заявив, що 2024 року допомогу Україні хочуть збільшити до 100 мільярдів. Але дуже важливо розуміти, що ця допомога має дві складові: це підтримка нашої макроекономічної стабільності та власне військова допомога. Перша складова – це 24-28 мільярдів доларів на рік, а все решта – це військова допомога. Отже, вона може бути збільшена фактично втричі.
Це досить потужний меседж про те, що США не збираються давати своїм союзникам програти у війні.
– Ви сказали про шалені втрати, яких зазнають окупаційні війська, результату вони не досягли. Водночас ми бачимо, що ворог фактично не рахується з людськими втратами. Чи вважаєте ви, що в ситуації гострої нестачі людського ресурсу на фронті Кремль може вдатися до оголошення нової хвилі мобілізації чи повної мобілізації в Росії?
– Є інформація, що до виборів у Росії, які мають відбутися в березні 2024 року, Кремль планує відтермінування масових мобілізаційних заходів. В принципі, вони завели всі резерви, які в них залишалися. Навіть та 25-та армія переведена на поле бою в Україні. Далі будемо спостерігати, як розвиватимуться події на полі бою.
Висловлю власну думку. Я дуже сподіваюся, що на сьогоднішньому засіданні в межах формату "Рамштайн" буде оголошено про передачу Україні ракет ATACMS (інтерв’ю записувалося 11 жовтня. – Ред.). Повірте, 100, а краще 150 ракет ATACMS потрібні нам не для того, щоб бити по Кримському мосту, а для того, щоб бити біля лінії розмежування і першій лінії оборони росіян на нашій окупованій території, логістиці і просто по місцях скупчення особового складу.
Ці ракети дозволили б нам завдати таких шалених втрат окупаційному війську, що мобілізація навряд чи їм могла б швидко допомогти, як це було минулого року під час деокупації правобережжя Херсонщини.
– Останнє запитання – щодо Бахмута. На вашу думку, яким є шанс ворога втримати цей населений пункт принаймні до кінця поточного року?
– Утримувати Бахмут немає жодного сенсу. Там питання в самій дорозі, яка йде далі від Бахмута до Донецька, в самому транспортному вузлі. Я думаю, що, враховуючи їхні спроби наступальних дій, вибиття резервів плюс останні дії наших 3 та 5 штурмових бригад, які мають успіх на цьому напрямку, ймовірність утримання цього напрямку росіянами до кінця року, навіть за умови погіршення погодних умов, 50:50.