Віддзеркалення реальності: викрито головні фейки пропаганди Путіна про ЗСУ

3 хвилини
13,5 т.
Віддзеркалення реальності: викрито головні фейки пропаганди Путіна про ЗСУ

Російська пропаганда протягом усієї повномасштабної війни активно займається тим, щоб звинуватити українців, і, зокрема, нашу армію у всіх мислимих і немислимих гріхах. Цікаво, що якщо змінити усі заяви пропагандистів на протилежні, то можна отримати правду. А усі звинувачення в сторону Збройних сил України - дуже схожі на віддзеркалення вчинків саме російських військових.

Відео дня

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Як зазначається, одним із найпопулярніших напрямків дискредитації ЗСУ у пропагандистів є наратив про те, українця не вміють воювати. У Росії завжди були поширені думки про те, що вони країна переможців. Вони звикли привласнювати собі всі перемоги ще з царських часів, при тому, що у складі їхньої армії воювали підкорені народи. Однак з початком війни з Україною цей міф провалився. "Друга армія світу" замість "Києва за три дні" отримала постійні "перегрупування" і здійснює "жести доброї волі".

До того ж пропагандисти часто запевняють, що українська армія відстала. Те саме російське керівництво роками вкладає у свої війська величезні кошти, вони проводять помпезні паради і залякують весь світ своїм професіоналізмом. Проте повномасштабне вторгнення в Україну розставило все по поличках. По-перше, озброєння РФ виявилося досить залежним від західних технологій, і санкції закрили доступ до них. Тож тепер Кремль має вимолювати принаймні дрони і ракети в Ірану, який сам понад сорока років знаходиться під санкціями.

Натомість Україна не тільки постійно покращує власний оборонпром, але має велику кількість західних новинок, наприклад, ті самі Байрактари, Джавеліни і Хаймарси, які наводять на окупантів жах. Крім того, тактики і нові системи управління також не стоять на місці і постійно зазнають модифікацій.

Також пропагандисти люблять фейк про те, що українські військові чинять воєнні злочини. У доказ вони надають погано верифіковані випадки, але зовсім забувають про те, що їхні війська роблять на українській територій. Численні злочини викрилися ще на початку повномасштабної війни. Зокрема, різанина в Бучі, стрільба по цивільних автівках та пішоходах, концтабір в Ягідному та інші катівні, чисельні факти зґвалтувань, грабунки та мародерство набули розголосу по всьому світу. Важко також не пригадати винищення цілих міст, як-от Бородянку, Маріуполь та Ізюм, обстріли торговельних центрів, вокзалів і площ, а також удари по українській інфраструктурі, які залишають населення без світла, води і тепла.

З іншого боку, українську армію пропаганда також не визнає як повноцінну. Вони зазначають, що її переважно складають нерегулярні формування, бойовики, націоналісти і радикали. Таким чином збірна солянка російських військ, які складаються з приватних і нерегулярних збройних формувань йдуть на задній план. Щонайменше слід згадати вірних союзників РФ - бойовиків "ДНР" і "ЛНР", а також "стрілецькі полки мобілізаційного резерву" псевдореспублік (вони переважно укомплектовані мешканцями ОРДЛО, яких загребли під час мобілізації). Крім цього, в армії Росії є "частково мобілізовані" росіяни, а також кадировці і вагнерівці. Ще більш екзотичними формуваннями є козаки, БАРС, регіональні іменні батальйони тощо.

Водночас українська армія має єдине командування, злагоджену взаємодію, взаємоповагу і відчуття ліктя. Порівнювати росіян й українців підстав немає.

Врешті-решт, пропагандисти розповідають, що українська армія деморалізована і вже не хоче воювати. Росіяни, які завжди було накачані мілітаризмом і патріотичним угаром, однак, не демонструють величезного бажання вмирати на війні. Так звана "СВО" виявилася більш кривавою, тривалою та не надто успішною. Цілі війни залишаються загадкою для більшості, тож бойовий дух невпинно падає. Для українців вже це вторгнення має дещо інше значення, адже кожен воїн чітко знає, за що бореться.